Провадження № 1-кп/537/109/2026
Справа № 537/159/26
19.02.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області про закриття кримінального провадження №12014170110000781 від 10 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12014170110000781 від 10 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, 10 червня 2014 року невстановлена особа шляхом підбору ключів, таємно проникла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 звідки викрала грошові кошти, чим завдала матеріальної шкоди ОСОБА_4 на загальну суму близько 400 тис грн. Факт вчинення злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності. В той же час, встановити особу, яка вчинила даний злочин, під час досудового розслідування не представилося можливим. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 10 червня 2024 року. Вважає, що наявні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на викладені у ньому підстави.
Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату та час його проведення повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд клопотання прокурора у її відсутність.
Вислухавши прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України, зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, відповідно до вимог ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст.9,25 КПК України.
Крім того, в ч.5 ст.38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При чому, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів в їх сукупності.
Установлено, що відділенням поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170110000781 від 10 червня 2014 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, наступного змісту: «У період часу з 07:45 год. 10 червня 2014 року по 08:30 год. 10 червня 2014 року невстановлена особа з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 викрала грошові кошти які належать ОСОБА_4 , 1959 р.н., сума матеріального збитку встановлюється».
З матеріалів кримінального провадження убачається, що органом досудового розслідування проведено певний обсяг слідчих (розшукових) дій та заходів, а саме: прийнято заяву про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 , проведено огляд місця події, відібрано пояснення від ОСОБА_4 та залучено останню до провадження як потерпілого, проведено допит потерпілого, призначено трасологічну експертизу та отримано висновок експерта №388 від 15 червня 2014 року, згідно якого сліди матеріалу відкопійовані на липку стрічку з відповідними розмірами вилучені з поверхні ручки дверей до кабінету, дверцят сейфу та коробки на підлозі біля сейфу відповідно, 10 червня 2014 року в ході огляду місця події непридатні для встановлення групової належності матеріалу, якими були залишені сліди, допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Встановити особу, причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення не вдалось, у зв'язку із чим жодній особі не повідомлялося про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При вирішенні справи суд покликається до правової позиції Верховного Суду у справі №397/42/20 від 23 лютого 2021 року, згідно з якою у п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд ухвалює рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
У розумінні п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України встановлення особи, що вчинила кримінальне правопорушення слід тлумачити як отримання щодо конкретної особи даних в обсязі, що дозволяє здійснювати щодо нього кримінальне переслідування.
В той же час прецедентне право, створене ЄСПЛ, є обов'язковим джерелом права України, оскільки 17 липня 1997 р. був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»
У справі Кавала проти Туреччини ЄСПЛ вказав, що факти, які викликають підозру, не повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку, або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (це стосувалося не факту повідомлення про підозру, а спочатку стадії затримання особи).
Обґрунтована підозра з позицій ЄСПЛ, що є джерелом права в Україні, це наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
Обґрунтованість підозри містить дві складові. Перша стосується питання, чи було взагалі вчинено кримінальне правопорушення, а друга чи доведено обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284КПК України вбачається, що у ході досудового розслідування вжито заходів, проведено ряд слідчих, розшукових дій, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, однак встановити підозрюваного не вдалося.
Попри це, у матеріалах провадження не йдеться, яких саме заходів було вжито та які саме слідчі дії проведено органом досудового розслідування, що були спрямовані на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
При цьому наявність здобутих у кримінальному провадженні відомостей про конкретних осіб, щодо яких є щонайменше припущення про можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення, породжує протиріччя з нормою процесуального закону, що в разі задоволення клопотання про закриття кримінального провадження це може призвести до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та прав потерпілої.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_4 від 18 червня 2014 року, 19 серпня 2014 року вбачається, що останньою зазначено про осіб, причетність яких у здійсненні крадіжки вона підозрює, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , зазначено про можливе місце перебування цих осіб, номери телефонів, якими вони користувались. Згідно із наявними у матеріалах кримінального провадження рапортами працівника поліції було встановлено анкетні дані, місце проживання вказаних осіб та контактні номери мобільних телефонів, у зв'язку із цим працівник поліції вважав доцільним проведення негласних слідчо-розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та засобів зв'язку. 19 грудня 2014 року прокурором також було надано доручення перевірити наявність камер відеоспостереження у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у разі наявності камер звернутися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до відеозаписів, оглянути їх та долучити до матеріалів кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження №12014170110000781 від 10 червня 2014 року не містять відомостей щодо виконання вказівок прокурора та проведення зазначених слідчих дій.
Органом досудового розслідування не вжито дій до встановлення місцезнаходження вказаних вище осіб, не допитано їх щодо обставин, які є предметом досудового розслідування цього кримінального провадження, зрештою, не перевірено можливість їх причетності до вчинення кримінального правопорушення, а також не вжито інших необхідних заходів для забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розслідування.
Відтак, висновок у поданому клопотанні про невстановлення особи, яка могла бути причетною до вчинення вказаного кримінального правопорушення, суперечить іншим даним, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Тому і висновок про дотримання вимог всебічності, повноти і об'єктивності при дослідженні обставини кримінального провадження не може вважатися обґрунтованим, а також, відповідно, за цих обставин досудове розслідування кримінального провадження вочевидь не можна визнати повним та об'єктивним, оскільки це суперечило б вимогам ст.2, ч. 2 ст.9 КПК України.
В свою чергу суд, під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, має враховувати чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) (постанови Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 552/5408/22, від 07.06.2023 у справі № 545/51/22).
Згідно із позицією Верховного суду від 13.05.2024 року, викладеній у справі № 210/4701/23, закінчення строків давності, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, не звільняє орган досудового розслідування від обов'язку проведення всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
У згаданій вище постанові Верховний Суд наголошував, зокрема, про необхідність надання належної оцінки доводам потерпілого, процесуальним рішенням про закриття кримінального провадження та причинам їх скасування, звернення уваги на вказівки, викладені у процесуальних рішеннях прокурора щодо скасування постанов про закриття кримінального провадження, тощо.
Таким чином, проаналізувавши викладені у клопотанні обставини, суд вважає, що усіх необхідних заходів спрямованих на реальне встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення вжито не було.
Вказані вище обставини, виходячи з висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, свідчать про неповноту досудового розслідування, що не відповідає завданням кримінального провадження визначеним в положеннях ст.2 КПК України, тому підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні.
За таких обставин, клопотання прокурора є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 284, 372 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області про закриття кримінального провадження №12014170110000781 від 10 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження №12014170110000781 від 10 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернути прокурору Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області для подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 09 годині 00 хвилин 23 лютого 2026 року.
Суддя : ОСОБА_1