ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" лютого 2026 р. Справа № 906/1183/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.26, повний текст судового рішення складено 15.01.26 у справі № 906/1183/25 (суддя Вельмакіна Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
про стягнення 278 218 428,16 грн (з урахуванням ухвали від 08.01.2026)
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.01.26 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 278 218 428, 16 грн основного боргу та 847 840,00 грн судового збору.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням поштовими засобами зв'язку від КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Також 06.02.26 від апелянта до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення остаточного рішення у даній справі. Апелянт зазначає, що 65% усіх коштів, що надходять на рахунки підприємства від споживачів щоденно автоматично списуються на користь структур ДК "Нафтогаз України". Станом на дату подання клопотання держава заборгувала підприємству понад 500 мільйонів гривень у вигляді різниці в тарифах. Відсутність цих бюджетних коштів призвела до штучного дефіциту обігових коштів у заявника.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…".
Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи, за висновками ЄСПЛ, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу, який би надав змогу суду апеляційної інстанції оцінити фінансове становище апелянта. Покликання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" № 812 від 19.07.2022, а також вимоги Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" без надання належних та допустимих доказів щодо фінансового становища апелянта на час подання апеляційної скарги, унеможливлює суд апеляційної інстанції об'єктивно оцінити доводи, на які покликається апелянт як на підставу відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, а також проаналізувавши зміст заяви про відстрочення сплати судового збору суд вважає, що скаржником не наведено та не обгрунтовано належними та допустимими доказами обставин відсутності можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі та як наслідок підтвердити обставину виключного характеру, яка б надала суду апеляційної інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для відстрочення сплати судового збору. Крім того, скаржник не надає доказів на підтвердження того, що він матиме змогу в подальшому оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі (до ухвалення остаточного рішення у даній справі).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Суддя-доповідач зауважує, що апелянтом оскаржується рішення про стягнення 278 218 428, 16 грн основного боргу, тобто предметом спору є вимога майнового характеру.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800 грн станом на 2025 рік).
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судом апеляційної інстанції враховується, що 1,5 відсотки від вимоги майнового характеру становить 4 173 276, 42 грн, що є більше за 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800 грн).
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Водночас апелянтом подано апеляційну скаргу поштовими засобами зв'язку, а тому і застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в даному випадку не відбувається.
Відтак, апелянтом має бути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 589 700 грн (1 059 800 грн х 150%).
Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя - доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведений недолік.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити Комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.26 у справі № 906/1183/25 - залишити без руху.
3. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме:
- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 1 589 700 грн.
4. У разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Копію ухвали направити апелянту.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Розізнана І.В.