Копія
Іменем України
Справа № 2а-14328/09/4/0170
22.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Дадінської Т.В. , Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.
за участю сторін:
позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;
представник позивача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 4399 від 08.05.09 року;
представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - Душенчук Тетяна Борисівна, довіреність № 3033/9/10-0 від 01.12.08 року;
розглянувши апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 10.02.10 року у справі № 2а-14328/09/4/0170
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)
до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)
представник позивача ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
про визнання протиправним та скасування рішення.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 12.08.2009 року № 0004832330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2010 року у справі № 2а-14328/09/4/0170 (суддя Циганова Г.Ю) був часткового задоволений адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення. Визнано частково протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 12.08.2009 року № 0004832330 в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10007,75 грн. В задоволенні решти частини позову, було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 3,40 грн. судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині незадоволених позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі подала на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині задоволених позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
У судове засідання 22.11.2010 року ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією 30.05.2008 року, ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб -НОМЕР_1 (а.с.9), на час виникнення спірних відносин застосовувала спрощену систему оподаткування, обліку і звітності зі сплатою єдиного податку (а.с. 17).
На підставі направлення на планову перевірку посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (а.с. 25) та згідно із планом-графіком проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2009 року, було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці: магазин “Нова площа”, який знаходиться за адресою м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 32, який використовується позивачем.
За результатами перевірки було складено акт № 000628 від 15.07.2009 року (а.с. 12- 13), за висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон № 265). На підставі даного акту прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004832330 від 12 серпня 2009 року на суму 20015,50 грн. (а.с.11).
Отже, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом № 509 від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в України»(зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.
Підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом № 509 та Законом № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 Закону № 265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону № 265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону № 265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України № 265 і від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що здійснена відповідачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265 є позаплановою.
Відповідно до статті 11-2 Закону № 509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Тобто, обов'язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Отже, відповідачем було порушено вимоги Закону № 509 у зв'язку з відсутністю наказу на проведення перевірки.
Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону № 509. Отже, позивач таким правом не скористався, перевірка фактично була проведена, що підтверджується відміткою в журналі реєстрації перевірок.
Під час перевірки встановлено, що позивач здійснював реалізацію розчинника “Уайт-спірит”, при цьому під час здійснення розрахункової операції на суму 2001,55 грн., опломбований, зареєстрований і переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на застосовувався, належний розрахунковий документ не виданий.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 12.09.1996 року № 365/96-ВР “Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір” встановлено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до законів України від 6 лютого 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби”, від 7 травня 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої”, від 24 травня 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них”, від 11 липня 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”.
Згідно із ст. 1 Закону України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” встановлено ставки акцизного збору на уайт-спірит (код виробу за УКТ ЗЕД 2710 11 21 00, група 27 “Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні”) 12 євро за 1000 кг.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що реалізований позивачем виріб є підакцизним товаром.
Статтею ст. 1 Закону № 265 установлено норму щодо застосування РРО фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Таким чином, при здійсненні торгівлі підакцизним товаром позивач зобов'язаний був здійснювати розрахунки із споживачами за готівку через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, із застосуванням книги обліку розрахункових операцій або розрахункової книжки.
Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що спірне рішення № 0006232303 прийнято на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265, яким передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 1 Закону № 265 передбачено, що розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Умовою застосування штрафної (фінансової) санкції за п. 1 ст. 17 Закону № 265 є один із вказаних чинників: встановлення проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); встановлення не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; або встановлення не роздрукування відповідного розрахункового документа чи проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Фінансову санкцію застосовано у сумі 20015,50 грн., проте в акті перевірки зазначено про проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 2001,55 грн., інших відомостей про не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (або проведення її на неповну суму покупки чи без використання розрахункової книжки), не роздрукування відповідного розрахункового документа в акті перевірки не зазначено. За таких обставин податковому органу слід було застосувати фінансову санкцію за п. 1 ст. 17 Закону №265 на суму 10007,75 грн. (2001,55 х 5).
Таким чином, застосування санкції за п. 1 ст. 17 за рішенням № 0006232303 на суму 10007,75 грн. (решта суми санкції) слід визнати таким, що ґрунтується на припущеннях податкового органу про проведення розрахункових операцій на суму 2001,55 грн., які не підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 10.02.10 року у справі № 2а-14328/09/4/0170, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 10.02.10 року у справі № 2а-14328/09/4/0170, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська