Справа №591/14582/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/203/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - рішення прокурора про закриття кримінального провадження
Іменем України
16 лютого 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
сторін кримінального провадження:
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі суду в м.Суми кримінальне провадження, інформація про яке внесена 02.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170040001346 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , поданою в інтересах потерпілого ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 27.01.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження,
установила:
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 27 січня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 на постанову від 31 жовтня 2025 року прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №62024170040001346.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на постанову прокурора від 31.10.2025 та скасувати постанову прокурора Сумської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження №62024170040001346.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що сторона потерпілого вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог КПК України, оскільки слідчий суддя вийшов за межі предмета судового контролю. Замість перевірки законності та обґрунтованості закриття провадження суд фактично оцінив заяву по суті та констатував відсутність складу злочину, що не відповідає стандарту розгляду скарги у порядку ст.ст. 303-307 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 9, 284 КПК України, предметом перевірки мало бути з'ясування, чи було забезпечено повноту, всебічність і неупередженість досудового розслідування та чи містить постанова прокурора належну мотивацію. Натомість розслідування фактично обмежилось допитами заявника та працівників правоохоронних органів і витребуванням окремих документів, без перевірки ключових обставин, прямо зазначених у первинній заяві про злочин.
Зокрема, орган досудового розслідування не перевірив інформацію щодо конкретного телефонного номера, з якого здійснювались контакти із заявником, не встановив його належність, не ініціював отримання даних про з'єднання, місцезнаходження, IMEI/IMSI у порядку тимчасового доступу до речей і документів (ст.ст. 159-166 КПК України). Попри те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2024 було зобов'язано внести відомості до ЄРДР саме за викладеними у заяві обставинами, ці обставини фактично не були належним чином перевірені. Отже, висновок про відсутність складу злочину є передчасним, а судовий контроль зведено до формального погодження з позицією сторони обвинувачення.
Крім того, посилання прокурора на те, що первинна кваліфікація стосувалася дій правоохоронців, тоді як заявник нібито описує комунікацію з фізичними особами, є формальним та звужує предмет розслідування. Наведені заявником обставини (обізнаність третіх осіб з матеріалами провадження, характер контактів, можливий опосередкований вплив) об'єктивно потребували перевірки можливої причетності правоохоронців, що узгоджується з первинною кваліфікацією за ч. 1 ст. 365 КК України. Ігнорування цього напряму розслідування призвело до передчасного закриття провадження.
З урахуванням положень ст. 2, ч. 2 ст. 9, ст. 91 КПК України, закриття кримінального провадження як форма завершення досудового розслідування можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин. Обов'язок доказування покладається на сторону обвинувачення, а не на заявника. Оскільки необхідні процесуальні дії виконані не були, постанова про закриття є передчасною, а ухвала слідчого судді - такою, що не відповідає вимогам законності та мотивованості.
Заслухавши суддю-доповідача щодо обставин справи, апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а безпосередній порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п.18 ч.1 ст.3 КПК), а відповідно до ч.2 ст.9 КПК, під час розгляду кримінального провадження, зокрема, прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.
Тобто, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Слідчий суддя зобов'язаний перевірити законність прийнятої прокурором постанови і, у разі якщо закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то має звернути увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи прокурора на їх спростування.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої захисником ОСОБА_6 апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримано в повному обсязі.
З матеріалів провадження встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62024170040001346 від 02.10.2024 за ч. 1 ст. 365 КК, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Київ від 11 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_8 про вчинення щодо нього протиправних дій під час розслідування кримінального провадження №1202420060000099.
Постановою прокурора від 31 жовтня 2025 року кримінальне провадження №62024170040001346 від 02.10.2024 року було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, оскільки в ході розслідування установлено відсутність протиправних дій по відношенню до ОСОБА_8 під час розслідування кримінального провадження №12024200620000099, а так само відсутність заподіяння істотної шкоди охоронюваним інтересам ОСОБА_8 , зокрема такої, яка б в сто і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян .
Не погодившись з постановою прокурора, ОСОБА_8 через свого представника звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62024170040001346 від 02.10.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 27 січня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на постанову прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 31 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження №62024170040001346 .
Так, слідчим суддею установлено, що під час досудового розслідування було допитано ОСОБА_8 , начальника ВП №1 ( м.Глухів) Шостинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 , начальника СКП ВП №1 ( м. Глухів) Шостинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 , слідчого СВ ВП №1 (м.Глухів) Шостинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 , начальника Глухівського відділу Шостинської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_12 . Окрім цього, у порядку передбаченому ст. 36 та ст. 93 КПК України, прокурором витребувано копії процесуальних документів, складених у кримінальному провадженні № 12024200620000099 від 05 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.190 КК України .
Здійснивши розгляд скарги на вказану постанову про закриття кримінального провадження і відмовивши у її задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що всі доводи скарги заявника зводяться лише до його припущень про вчинення правоохоронцями та іншими особами неправомірних дій, без наведення достатніх даних чи відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, а в скарзі та в судовому засіданні не було зазначено переконливих тверджень, щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих чи процесуальних дій в межах саме цього провадження, які мали б суттєве значення для правильного вирішення справи, а досудовим розслідуванням факт вчинення згаданого злочину правоохоронцями не підтвердився. Слідчим (прокурором) при розслідуванні кримінального провадження в розумінні ст. 9 КПК України виконано достатній обсяг слідчих та процесуальних дій, які дозволили прокурору прийняти рішення про закриття провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурор дійшов обґрунтованого висновку, оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження було вжито всіх передбачених заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження.
І на підставі всебічного та повного аналізу встановлених обставин, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що заявником у заяві та під час допиту не наводились достатні факти чи обставини, які могли б вказувати на вчинення саме кримінальних правопорушень, а наводились дії та рішення вказаних ним осіб, з якими він не погоджувався, а прокурором зібрано та вивчено достатню кількість матеріалів, надано їм належну оцінку та, виходячи з зібраних даних, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, прийнято вмотивовану й обґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження № 62024170040001346 за ч. 1 ст. 365 КК України.
Вирішуючи питання про законність і обґрунтованість закриття кримінальної справи, необхідно враховувати, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється виключно прокурором. У випадках, передбачених КПК, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1-2, 4, 6 ст. 22 КПК).
Прокурор (ч. 1 ст. 36 КПК), і слідчий (ч. 5 ст. 40 КПК), здійснюючи свої дискреційні повноваження відповідно вимог КПК, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється; органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора і слідчого (ч. 1 ст. 36 КПК).
Доводи апеляційної скарги про неповноту досудового розслідування, зокрема щодо неперевірки інформації стосовно телефонного номера та неініціювання тимчасового доступу до речей і документів у порядку ст.ст. 159-166 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування здійснено комплекс необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на перевірку обставин, викладених у заяві, надано оцінку зібраним відомостям у їх сукупності та прийнято рішення в межах наданих повноважень. Сам по собі факт невчинення окремих процесуальних дій, на проведенні яких наполягає заявник, не свідчить про неповноту чи упередженість розслідування, оскільки визначення обсягу та тактики слідчих дій належить до дискреційних повноважень слідчого та прокурора. Ухвала слідчого судді про внесення відомостей до ЄРДР була виконана належним чином, а наведені у заяві обставини перевірені в межах предмета доказування.
Посилання апелянта на формальний підхід прокурора до визначення первинної правової кваліфікації за ч. 1 ст. 365 КК України також не спростовують законності прийнятого рішення. Оцінка наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення здійснюється за результатами аналізу встановлених фактичних даних, а не припущень сторони заявника. Колегія суддів наголошує, що судовий контроль на стадії досудового розслідування не передбачає підміни органу досудового розслідування та втручання у його процесуальну діяльність, зокрема в частині визначення напрямів розслідування та достатності зібраних доказів. Встановивши, що слідчим і прокурором вчинено достатній обсяг процесуальних дій для прийняття рішення про закриття провадження, підстав для висновку про його передчасність чи незаконність колегія суддів не вбачає.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що доцільність проведення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій відсутня, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати кримінального провадження, тобто не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не в повному обсязі досліджено обставини справи та не проведено всі необхідні слідчі дії, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для зміни чи скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено, тому колегія суддів вважає, що ухвала є законною, умотивованою та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на постанову від 31 жовтня 2025 року прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №62024170040001346 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4