Справа № 560/20283/25
іменем України
21 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області №1579 від 13.08.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 27.10.2025 №369 о/с «Про особовий склад» щодо звільнення його зі служби в поліції;
- поновити на посаді заступника начальника відділення поліції №2 Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області;
- стягнути з ГУНП в Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.10.2025.
Позивач зазначає, що в основу спірних наказів лягли необґрунтовані висновки службового розслідування, які, на його думку, ґрунтувались не на дослідженні вчиненого ним дисциплінарного проступку, а на даних кримінального провадження. Зазначає, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Вважає, що відповідачем не встановлювались обставини, які б свідчили про вчинення ним саме дисциплінарного проступку, а встановлювались обставини кримінального правопорушення, що ставиться йому у провину, та яким буде надана оцінка судом при розгляді кримінальної справи. Також зазначає, що на його думку, матеріалами службового розслідування не підтверджується факт вчинення ним проступку за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області поданий відзив, у якому відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що ОСОБА_1 було затримано працівниками Управління СБУ в Хмельницькій області за підозрою у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за непритягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчиняла триваюче правопорушення. Умисні дії виразились у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надавав неправомірну вигоду, дій які покликані були припинити неправомірну поведінку. Також зазначає, що склад дисциплінарного проступку полягає у вчиненні позивачем дій, що дискредитують та підривають авторитет Національної поліції України, що виразилось у самоусуненні від виконання службових обов'язків щодо припинення та документування правопорушень, неповідомленні на лінію «102» про виявлення правопорушення, вступі в злочинну змову з правопорушником, невідмові від пропозиції неправомірної вигоди, безпосередній участі в подіях, які стали підставою для відкриття кримінального провадження, застосування до поліцейського запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та порушені Присяги працівника поліції.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Як встановлено зі змісту висновку службового розслідування №81830-2025, затвердженого начальником ГУНП в Хмельницькій області 12.08.2025, а також інших наявних у справі доказів, 31.07.2025 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшла інформація про затримання працівниками Управління СБУ в Хмельницькій області заступника начальника відділення поліції №2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_1 .
Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 31.07.2025 №1489 за фактом можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни було призначене службове розслідування. Того ж дня наказом №1490 позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.
Під час службового розслідування встановлено, що слідчим відділом Управління СБУ в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 30.05.2025 №42025240000000086 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди заступником начальника ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_1 .
Із висновку службового розслідування встановлено, що 04.05.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на автозаправній станції «WOG», розташованій на автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці» (192 км + 62) на території Ружичанської ОТГ Хмельницького району, висловив громадянину ОСОБА_2 , який здійснював недозволену торгівлю парфумерною продукцією, вимогу щодо надання неправомірної вигоди в сумі 30000 грн. щомісячно за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності та нестворення перешкод у здійсненні господарської діяльності. 04.07.2025, перебуваючи за тією ж адресою, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30000 грн. У подальшому, 31.07.2025 близько 12:00, перебуваючи на території зазначеної автозаправної станції в салоні автомобіля «Ford Kuga», який був у його користуванні, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України. Грошові кошти було вилучено із салону автомобіля слідчим управлінням УСБУ в Хмельницькій області, автомобіль затримано та поміщено на арештмайданчик.
01.08.2025 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01.08.2025 до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. 04.08.2025 після внесення застави ОСОБА_1 звільнено з-під варти.
На час відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 було визначено робоче місце, на яке він не з'явився, оскільки, як у подальшому з'ясувалось, перебував на амбулаторному лікуванні.
За результатами службового розслідування (висновок службового розслідування №81830-2025, затверджений начальником ГУНП в Хмельницькій області 12.08.2025) наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 13.08.2025 №1579 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізоване наказом ГУНП в Хмельницькій області від 27.10.2025 №369 о/с «Про особовий склад», згідно з яким майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Як вбачається зі змісту матеріалів службового розслідування, а саме аркуша опитування (письмові пояснення) від 31.07.2025, ОСОБА_1 власноруч зазначив про те, що від будь-яких пояснень згідно зі ст. 63 Конституції України відмовляється.
У Інформаційній довідці від 31 липня 2025 №77690-2025, складеній за фактом отримання неправомірної вигоди заступником начальника ВнП № 2 (м. Хмельницький) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_1 зазначається, що при спілкуванні ОСОБА_1 повідомив, що громадянин, який передав грошові кошти - це його знайомий на ім'я ОСОБА_3 з Вінницької області, при цьому прізвища його він не знає. Познайомились вони декілька місяців тому, коли ОСОБА_1 купував у нього парфуми, та періодично зустрічались. Вимагання та отримання неправомірної вигоди (грошових коштів) заперечує. Від надання письмового пояснення відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Зі змісту матеріалів особової справи ОСОБА_1 вбачається, що він прийняв Присягу на вірність українському народу 16.05.2016, підписав відповідні пам'ятки поліцейського щодо ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства від 03.09.2018 та щодо етичної поведінки поліцейського від 29.04.2024, а також ряд інших, а також був обізнаний зі змістом своїх посадових обов'язків (ознайомлений з посадовою інструкцією 30.01.2024)
Зі змісту висновку службового розслідування встановлено, що дисциплінарний проступок позивача полягає у тому, що він в порушення вимог пункту 6 розділу II «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», п.п. 1 та 2 розділу І, пп. 1, 2 п. 22 розділу II посадової інструкції, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580- VIII «Про Національну поліцію», п. 1 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, перебуваючи на посаді виявив факт порушення правил торгівлі гр. ОСОБА_2 , при цьому, вступивши в злочинну змову з даною особою, не вжив жодних заходів щодо припинення правопорушення, документування правопорушення та притягнення порушника до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 22 та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІП «Про Національну поліцію», п. 1,6, 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №233, Правил етичної поведінки та Присяги працівника поліції почав вимагати та періодично отримувати від правопорушника неправомірну вигоду.
Як вбачається з висновку службового розслідування, вказана надзвичайна подія стала можливою через недотримання ОСОБА_1 службової дисципліни, яке полягає в ігноруванні та грубому порушенні вимог зазначених вище Законів України, наказів та інших нормативно-правових актів, що регламентують службову діяльність Національної поліції. Зазначена поведінка ОСОБА_1 призвела до підриву авторитету органів поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту його недисциплінованість, ігнорування та недотримання ним вимог чинного законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов'язків.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення майору поліції ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що останній допустив порушення вимог чинного законодавства та службової дисципліни, не сумісні з подальшим проходженням служби в поліції, оскільки вищезгаданий проступок вчинений проти інтересів служби, суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру населення як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків і проходження служби в Національній поліції України.
Судом встановлено, що згідно з висновком службового розслідування та наказом №1579 від 13.08.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області» дисциплінарний проступок, вчинений ОСОБА_1 , виразився у порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 та 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УШ, ст. 22 та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», абзацу 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме вчиненні ним дій, що дискредитують та підривають авторитет Національної поліції України, що виразилось у самоусуненні від виконання службових обов'язків щодо припинення та документування правопорушень, неповідомленні на лінію « 102» про виявлення правопорушення, вступі в злочинну змову з правопорушником, невідмові від пропозиції неправомірної вигоди, безпосередній участі в подіях, які стали підставою для відкриття кримінального провадження, порушенні Присяги працівника поліції.
Зі змісту посадової інструкції ОСОБА_1 вбачаються, зокрема, такі його посадові обов'язки:
1. Запобігання вчиненню правопорушень.
2. Безумовне виконання наказів (доручень) керівника відданих (виданих) в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України.
3. Ужиття в межах компетенції заходів для негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання службових обов'язків та невідкладного інформування про це безпосереднього керівника. (...)
9. Сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформування його про виявлені порушення, у тому числі вчиненні іншими працівниками поліції. (...)
18. Неухильне дотримання антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; організаційно - розпорядчих документів «наказів, доручень» керівництва поліції, виданих на виконання Закону України «Про запобігання корупції»)
Згідно з пунктом 22 посадової інструкції у межах повноважень ОСОБА_1 повинен був: організовувати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходи з виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходи щодо їх усунення; вживати заходи з виявлення адміністративних правопорушень; забезпечувати здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законодавством покладено на Національну поліцію України; у випадках, передбачених законом, організовувати провадження у справах про адміністративні правопорушення та забезпечувати контроль за їх виконанням; здійснювати контроль за дотримання службової дисципліни та законності, попередження надзвичайних подій та налагодження ефективності управлінських процесів в підпорядкованих підрозділах у відділенні поліції.
Відповідно до наявної у матеріалах службового розслідування службової характеристики, що надана 05.08.2025 безпосереднім керівником ОСОБА_1 , останній за рядом якостей характеризується з позитивного боку, однак, як зазначає Начальник відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, за період проходження служби в лавах Національної поліції України майор поліції ОСОБА_1 сім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, тому в цілому характеризується посередньо.
Як видно зі змісту розділів 14 та 15 Послужного списку ОСОБА_1 , за час служби до нього були застосовані 7 заходів заохочення та 7 дисциплінарних стягнень, в числі яких 5 у вигляді зауважень, 1 догани і 1 суворої догани. Водночас, під час службового розслідування обставин, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, які б обтяжували або пом'якшували відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , не встановлено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут) Законом України «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №°1179Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №9893) та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Положення №°893), затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 №? 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016№1179.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 64 Закону передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Статтями 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію» з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.
Частинами 1-3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут) визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у ч. 1 ст. З цього Закону, серед яких поліцейські, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 у справі №804/8515/17 зазначив, що діяльність поліцейського повинна відповідати не лише положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов'язків і повноважень, що покладаються на них. Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16 вчинення навіть одного проступку який ганьбить звання працівника поліції, дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому як орган.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватись такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Верховний суд у своїх постановах від 01 квітня 2020 у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 у справі №160/12290/20 та інших зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Згідно з позицією Верховного Суду, що відображена у постанові від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, встановлення фактів вимагання керівником поліцейського підрозділу неправомірної вигоди, її подальше отримання, відкриття за цими фактами кримінального провадження, затримання такої особи і повідомлення їй про підозру у вчиненні корупційного злочину уже свідчить про порушення присяги, зокрема в частині обов'язку поліцейського поважати та охороняти честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Як встановлено судом зі змісту наявних доказів, дисциплінарний проступок, вчинений ОСОБА_1 , виразився у порушенні ним вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 та 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337, ст. 22 та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», абзацу 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме вчиненні дій, що дискредитують та підривають авторитет Національної поліції України, що виразилось у самоусуненні від виконання службових обов'язків щодо припинення та документування правопорушень, неповідомленні на лінію «102» про виявлення правопорушення, вступі в злочинну змову з правопорушником, невідмові від пропозиції неправомірної вигоди, безпосередній участі в подіях, які стали підставою для відкриття кримінального провадження, застосування до поліцейського запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, порушенні Присяги працівника поліції.
Суд виходить з того, що будь - якими належними доказами, що є у справі, не спростовується вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, склад якого був встановлений під час службового розслідування відповідною уповноваженою комісією. Як видно зі змісту матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 не виявив бажання надати будь -які особисті пояснення на спростування обставин, які були встановлені щодо нього. Водночас, у суду відсутні підстави ставити під сумнів висновки службового розслідування або інші матеріали, які стосуються події, що стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд виходить з того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції як юридичного стандарту поведінки слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а також є несумісним з поняттям «гідно нести високе звання поліцейського».
Порушенням присяги (як інтегрального обов'язку доброчесності) є не лише незаконні дії, але й невжиття поліцейським необхідних заходів реагування, вибіркове застосування закону, приватні домовленості з правопорушником, поведінка, що створює враження використання закону задля власного інтересу. Порушення Присяги поліцейського полягає не лише у вчиненні протиправного діяння, а й у будь-якій поведінці, за якої службові повноваження не реалізуються в інтересах держави та суспільства або використовуються у приватному інтересі, що підриває довіру до поліції.
Міжнародні стандарти поліцейської етики вимагають від публічних службовців діяти виключно в інтересах суспільства, уникати корупції та дій, які викликають сумніви у доброчесності, не використовувати службове становище для забезпечення приватного інтересу. Ключовою ідеєю тут є те, що довіра суспільства є умовою легітимності органів поліції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини до правоохоронців застосовується підвищений стандарт лояльності та доброчесності, відтак держава має право негайно реагувати на поведінку, що підриває довіру до органу влади (навіть без кримінального вироку)
Суд відхиляє посилання позивача на ототожнення відповідачем підстав дисциплінарного провадження з підставами, які покладені в основу кримінального провадження.
Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулось не у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, а на підставі п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, що не пов'язана із наявністю обвинувального вироку, а базується на порушенні службової дисципліни.
Позивач не надав суду належні докази, які б спростовували встановлені обставини.
Будь-які порушення відповідачем процедури під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів судом не встановлені і не доведені належними доказами. Правова кваліфікація складу дисциплінарного проступку відповідачем здійснена обґрунтовано та з урахуванням положень чинного законодавства, що вказує на відсутність підстав для визнання протиправними висновків, які лягли в основу спірних наказів.
З огляду на це, позовні вимоги про скасування спірних наказів та поновлення на посаді із стягненням середнього заробітку ( як похідні вимоги) задоволенню не підлягають, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 лютого 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Головуючий суддя І.С. Козачок