вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
20 лютого 2026 року Справа № 480/8600/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8600/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної у листі від 29 серпня 2024 року №10471, у звільненні з війсьйкової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до Висновку лікарсько- консультативної комісії КНП « Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі рапорта від 22 серпня 2024 року у зв'язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних сил України, був призваний на військову службу під час мобілізації, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
22.08.2024 року позивач подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, про звільнення від проходження військової служби у зв'язку із сімейним обставинами, на підставі одного із абзаців пп. г, п.2, ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за хворою бабусею ОСОБА_2 (матір'ю його батька), яка згідно Витягу з протоколу висновку лікарсько - консультативної комісії № 122 від 18.06.2024 року, виданого КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Сумської міської Ради потребує постійного стороннього догляду.
Позивач стверджує, що до вказаного рапорту були додані всі необхідні документи.
Разом з тим, листом від 29.08.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 , повідомило, що відсутні правові підстави для задоволення Рапорту та звільнення з військової служби.
Позивач зазначає, що такі дії відповідача неправомірні та не узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом відкрито провадження у справі №480/8600/24, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що для можливості застосування такої підстави для звільнення, яку указує позивач необхідною є наявність одночасно трьох складових умов: наявність у військовослужбовця члена сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи; потреба такої особи у здійсненні постійного догляду; відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або потреба таких членів сім'ї у постійному догляді.
Проте, позивачем разом із рапортом не було надано доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи та, одночасно з цим, відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , або що такі члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що командування військової частини НОМЕР_1 правомірно відмовило у задоволенні рапорту та звільненні позивача з військової служби.
Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзиви на позовну заяву, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, був призваний на військову службу під час мобілізації, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та має звання сержанта (вказані обставини сторонами не заперечуються).
22.08.2024 року позивачем було подано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, про звільнення від проходження військової служби у зв'язку із сімейними обставинами, на підставі одного із абзаців пп. г, п.2, ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за хворою бабусею ОСОБА_2 (матір'ю його батька), яка згідно Витягу з протоколу висновку лікарсько - консультативної комісії № 122 від 18.06.2024 року, виданого КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Сумської міської Ради потребує постійного стороннього догляду.
До рапорту позивачем було додано копії наступних документів: Висновок №2623 про наявність порушення функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; Витяг з протоколу ЛКК №122 від 18.06.2024; паспорт ОСОБА_2 ; картка платника податків ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; довідка №675 про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_3 ; довідка до акта огляду МСЕК №764363; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; паспорт ОСОБА_1 ; свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_4 ; рішення Зарічного районного суду м.Суми від 07.04.2020; картка платника податків ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади від 18.06.2024; інформація на запит про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.06.2024; акт проведення обстеження сім'ї від 20.06.2024; висновок №1951 від 20.06.2024 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Листом від 29.08.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 , повідомило позивача про те, що ним не надано доказів, які б «поза розумним сумнівом підтверджували факт наявності у його бабусі, ОСОБА_2 , статусу особи з інвалідністю І або II групи та, одночасно з цим відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості його баби, або що такі члени сім'ї першого чи другого ступеня спорідненості самі потребують постійного догляду. Отже відсутні правові підстави для задоволення Рапорту та звільнення позивача з військової служби.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-ХІ визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, суд погоджується із твердженням відповідача, що для можливості застосування вказаної підстави для звільнення, необхідною є сукупність таких умов:
- наявність у військовослужбовця члена сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи;
- потреба такої особи у здійсненні постійного догляду;
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або потреба таких членів сім'ї у постійному догляді.
З матеріалів справи суд вбачає, позивачем разом із рапортом не було надано доказів, що підтверджували факт наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що позивачем не було додано до рапорту про звільнення доказів наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи, суд доходить висновку, що командування військової частини НОМЕР_1 відмовляючи у задоволенні рапорту на звільненні позивача з військової служби діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №2232 - ХІ.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної у листі від 29 серпня 2024 року №10471, у звільненні з війсьйкової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до Висновку лікарсько- консультативної комісії КНП « Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі рапорта від 22 серпня 2024 року у зв'язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за бабусею, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек