Ухвала від 16.02.2026 по справі 1-292/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-о/821/1/26 Справа № 1-292/11 Категорія: нововиявлені обставини Головуючий у І інстанції Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю секретарки - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

засудженого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву засудженого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_1 у провадженні про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської обл. від 18.12.2012 р., -., -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. ОСОБА_6 засуджено за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. цей вирок залишено без змін, а апеляційні скарги засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , захисників цих засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 р. касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. - без змін.

У своїй заяві за Вх. № 5247/23-Вх. від 31.05.2023 р. засуджений ОСОБА_6 порушує питання про необхідність перегляду ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. за нововиявленими обставинами в сукупності з низкою нових доказів по справі та зміну ухвали на більш м'якшу, а саме, що стосується дій ОСОБА_6 , як слід розуміти його вимоги, перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 27 КК України.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р., яка зареєстрована 26.06.2023 р. за Вх. № 6140/23-Вх. засуджений ОСОБА_6 ставить питання про необхідність скасування ухвали апеляційного суду Черкаської області та постановлення нової ухвали, якою вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. стосовно ОСОБА_6 змінити на більш м'який вирок, а саме, як слід розуміти вимоги заяви ОСОБА_6 , перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 27 КК України.

В обґрунтування цієї заяви засуджений ОСОБА_6 зазначає, що дане кримінальне провадження слухалось у складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_11 , суддів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

На даний час ОСОБА_6 стала відома нововиявлена обставина у цій кримінальній справі, яка на час розгляду справи не була відома, ні засудженому ОСОБА_6 , ні складу суду апеляційного суду Черкаської області при розгляді справи 18.12.2012 р., але яка об'єктивно існувала і має істотне значення у справі, а саме порушення складом суду першої інстанції таємниці нарадчої кімнати під час постановлення вироку від 15.08.2012 р. та яка і сама по собі, і з раніше встановленими обставинами, доводить неправильність ухвали суду апеляційної інстанції від 18.12.2012 р.

Таким чином, нововиявленою обставиною на думку засудженого ОСОБА_6 є те, що судді ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не перебували в нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і по ним приймали рішення, а тому вирок суду першої інстанції від 15.08.2012 р. стосовно ОСОБА_6 є незаконним актом правосуддя, який, на думку автора звернення, має бути обов'язково скасований в апеляційному порядку.

Засуджений ОСОБА_6 заявив відвід судді-доповідачу ОСОБА_1 , яке ним було заявлене в судовому засіданні 1.12.2025 р., але через брак часу відведеного для проведення судового засідання, вирішення цього клопотання не було завершене (т. 1, а. пр. 205-206 - журнал судового засідання № 5538089).

Свою заяву засуджений мотивував тим, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24.03.2025 р. під головуванням судді ОСОБА_1 було прийнято рішення у іншому провадженні (провадження № 11-о/821/2/25, справа № 1-292/11), якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. та одним із доводів заяви засудженого ОСОБА_8 було порушення складом суду першої інстанції таємниці нарадчої кімнати.

Таким чином, оскільки засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 засуджені одним вироком, то на думку засудженого ОСОБА_6 вказані обставини свідчать про те, що суддя ОСОБА_1 може бути упередженим по відношенню до наслідків розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. в цьому провадженні.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали заяву про відвід судді ОСОБА_1 із зазначених підстав та просили задовольнити її, прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення вказаного відводу, як необґрунтованого, перевіривши матеріали провадження в межах заявленого відводу, апеляційний суд вважає, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний суд виходить із того, що перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначений ч. 1 ст. 75 КПК України. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Діючий КПК України не містить відкритого або ж закритого переліку обставин, які в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України можуть в тій чи іншій ситуації вважатися такими, що викликають сумнів у неупередженості судді, але будь-яке кримінальне провадження за своєю формою та змістом має відповідати загальним засадам, а тому при вирішенні заяви про відвід судді апеляційний суд застосовує принцип верховенства права визначений п. 1 ч. 2 ст. 7 КПК України.

У кожному кримінальному провадженні саме з урахуванням практики Європейського суду з прав людини має застосовуватися принцип верховенства права (ч. 2 ст. 8 КПК України).

Так, коли йдеться про «безсторонність», то зазвичай це означає відсутність упереджень…, існування яких може бути доведене у кілька способів. При цьому ухвалення суддею попередньо рішення щодо того самого звинувачення само по собі не є підставою для того, щоб говорити про упередженість суду (п. 37 рішення ЄСПЛ від 8.10.2020 у справі «Тесля проти України»).

Поруч із зазначеним, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. У відповідності до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. п. 49 та 50 рішення ЄСПЛ від 9.11.2006 у справі «Білуха проти України»).

Із наведеного вбачається, що заява засудженого про відвід судді стосується його незгоди з попереднім процесуальним рішенням, постановлення якого за приписами ч. 1 ст. 75 та ст. 76 КПК України не є такою обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні.

Вирішуючи заяву засудженого ОСОБА_6 , апеляційний суд насамперед наголошує, що сам по собі факт попередньої участі судді-доповідача ОСОБА_1 у розгляді попередніх заяв засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні щодо перегляду ухвалених відносно них рішень за нововиявленими обставинами, а також апеляційних скарг на рішення місцевих судів у таких провадженнях, не може бути підставою для відводу судді, що випливає зі змісту ст. 76 КПК України.

Судом не встановлено, що стосунки між ОСОБА_6 , з одного боку, і суддею, з іншого боку, за своєю природою та ступенем є такими, що можуть свідчити про упередженість судді під час розгляду та вирішенні даної справи. Доказів упередженості судді, які б викликали сумніви у стороннього спостерігача, у цьому кримінальному провадженні не надано і судом не встановлено. Тому, в ході розгляду відводу не встановлено одночасно за суб'єктивним та об'єктивним критеріями наявності підстав для відводу судді від розгляду цієї справи.

Крім того, ст. 75 КПК України, прямо передбачені обставини, які виключають участь судді у кримінальному провадженні. Підстави, наведені засудженим ОСОБА_6 в обґрунтування заяви про відвід, не передбачені законом в якості обставин, що виключають участь судді в розгляді провадження.

На переконання апеляційного суду, заява засудженого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах закону, не мотивована належним чином, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.

Наведені в заяві про відвід засудженого ОСОБА_6 обставини є припущенням, які не містять змістовного та переконливого обґрунтування щодо необ'єктивності чи упередженості судді у даному судовому провадженні, які з огляду на вимоги ст. 75 КПК України, давали б підстави для відводу.

Оскільки ОСОБА_6 не довів наявності обставин, які б були підставою для відводу судді, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, апеляційний суд вважає, що в задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді