Провадження № 11-сс/821/63/26 Справа № 697/3216/25 Категорія: ст.303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 лютого 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря учасники справи представник скаржника-адвокат ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року на бездіяльність слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
У грудні 2025 року представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу обґрунтовано тим, що21.02.2025 року керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 вніс в офіційний документ, а саме в військово-обліковий документ (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного) в п. 12 завідомо неправдиву інформацію щодо стану здоров'я потерпілого, поставивши підпис та печатку, хоча після проходження медичного огляду лікар-офтальмолог 20.01.2025 року підтвердив діагноз ст. 31 (а) Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 (сліпота одного ока), проте, всупереч даним діагнозам у військово-обліковий документ (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного) в п. 12 внесено іншу ст. 34 (б), яка означає вади слуху.
18.04.2025 року ОСОБА_7 звернувся до адвоката ОСОБА_6 про протиправні дії відносно нього, щодо внесення в офіційний документ, а саме у військово-обліковий документ (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного) завідомо неправдивої інформації щодо стану здоров'я потерпілого.
09.12.2025 року вказане повідомлення про злочин було зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» за № 9336.
Скаржник зазначає, що з моменту отримання повідомлення про злочин, слідчий не повідомляв про причини, які б об'єктивно перешкоджали виконати вимоги КПК України та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Вважає, що невнесення слідчим відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області відомостей до ЄРДР свідчить про бездіяльність правоохоронного органу та протиправність такої бездіяльності.
Просив суд зобов'язати слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.ст. 364, 366 КК України та надати заявнику витяг з ЄРДР у встановлений законом строк.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що заява про вчинення кримінального правопорушення носить узагальнений характер, а обставини, викладені у ній, фактично зводяться до незгоди із діями працівників ТЦК та СП, які у період введеного в Україні воєнного стану виконують свої обов'язки по мобілізації військовозобов'язаних та здійснюють заходи, спрямовані на виявлення призовників, резервістів, які порушують правила військового обліку.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що подана скарга є необґрунтованою, оскільки у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить:
поновити строк на апеляційне оскарження в зв'язку з пропуском строку з поважних причин;
ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року скасувати та постановити нову, якою зобов'язати слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та надати заявнику витяг з ЄРДР у встановлений законом строк.
Вважає, що постановлена Канівським міськрайонними судом ухвала є необгрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що мотивуючи судове рішення, слідчий суддя взагалі не надав належним чином оцінку матеріалам, що надіслані відділом поліції. Крім того, фактично взяв на себе функції захисту прав та інтересів слідчого, прокурора під час досудового розслідування, а не здійснення контролю.
Скаржник та адвокат не оскаржували рішення ВЛК, дії чи бездіяльність ВЛК, а вказували про внесення посадовою особою завідомо неправдивої інформації до офіційних документів.
Суд першої інстанції не дотримався норм КПК України, а пішов шляхом органу поліції, не перевіряючи фактів, викладених в заяві про злочин, а тому скаржник вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.
Що стосується поновлення строків на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, зокрема, ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений строк із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Прокурор та скаржник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Участь учасників кримінального провадження в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності прокурора та скаржника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, адвоката ОСОБА_6 , який з'явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається зі змісту заяви адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 про вчинення злочину від 08.12.2025 року, зареєстрованого в Єдиному обліку № 9336, до адвоката ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_7 про протиправні дії відносно нього, щодо внесення в офіційний документ, а саме - у військово-обліковий документ (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного) серії НОМЕР_1 завідомо неправдивої інформації щодо стану здоров'я потерпілого.
За доводами представника скаржника, відносно ОСОБА_7 скоєно злочин, а саме у сфері службової діяльності, так як керівник структурного підрозділу ТЦК та СП - це службова особа, яка постійно чи тимчасово виконує функції представника влади, обіймає посади в органах влади, пов'язана з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками і виконує обов'язки за спеціальним дорученням у системі військового обліку та мобілізації. Від його рішення залежить, чи буде особа призвана на військову службу, чи їй буде надано відстрочку або звільнення за станом здоров'я.
Адвокат ОСОБА_6 стверджує, що з моменту отримання повідомлення про злочин (09.12.2025 року) слідчим не внесено відомості до ЄРДР за його заявою та не повідомлено про причини, які об'єктивно перешкоджали виконати вимоги КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Слідчий суддя вважає, що подане адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 повідомлення про злочин від 08.12.2025 року, не містить тих об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про вчинення кримінального правопорушення особою, про яку зазначає сторона скаржника.
У заяві не міститься конкретних фактичних відомостей та обставин, відомих заявнику, що вказували або могли б свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться у ній. Зокрема, і злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб).
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що скаржник у своїй заяві робить лише припущення, які ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об'єктивними даними, ґрунтується на абстрактних доводах, які мають характер припущення про можливе існування певних обставин, а тому підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Доводи адвоката ОСОБА_6 зводяться до викладу обставин наявності в ОСОБА_7 певних захворювань, документальне підтвердження яких у нього є, і які не враховані у довідці ВЛК, проте, зазначеним Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України чітко визначена поведінка особи у випадку незгоди з рішенням ВЛК.
Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Таким чином, законодавством встановлений алгоритм поведінки особи у випадку незгоди з рішенням ВЛК.
Надаючи відповідну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що за змістом ст. 214 КПК України, реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України).
При цьому, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, та оцінюючи обставини, вказані в заяві/повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Отже, при вирішенні справи за скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Колегія суддів звертає увагу, що незгода ОСОБА_7 із викладеним в офіційному документі, а саме - у військово-обліковому документі (тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного) серії НОМЕР_1 формулюванням щодо його захворювання та підстав його настання, з чим він пов'язує протиправність дій уповноважених осіб ТЦК та СП, залежно від сформульованих вимог може стати підставою для оскарження його у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 про зобов'язання слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ст.ст. 364, 366 КК України.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, не встановлено.
Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року на бездіяльність слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4