Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5943/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/73/26
Категорія ст.380 КПК Доповідач ОСОБА_2
12 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/5943/25 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 28.11.2025,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення - ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 в справі № 296/5943/25 1-кс/296/5507/25.
Адвокат ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, а своїм рішенням направити матеріали провадження до суду першої інстанції для нового розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. При цьому, зазначає, що ухвала суду від 28.11.2025 постановлена з порушенням норм процесуального законодавства та матеріальних норм права, адже в мотивувальній частині ухвали суддя послався лише на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог чи заперечень. Крім того, підстави на яких був заявлений відвід судді ОСОБА_8 судом не спростовані. Звертає увагу, що предметом судового розгляду, в межах якого була постановлена ухвала Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025, становила заява обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_8 в зв'язку з порушенням суддею вимог безсторонності та неупередженості суду. Так, зі змісту заяви ОСОБА_7 упередженість і необ'єктивність судді прослідковувалися у ході проведення усього судового провадження і не дотримувалися вимоги ч.1 ст.350. ч.2 ст.369. ч. 4, 6 ст.371 КПК України в частині невинесення у встановленій формі ухвал за результатами розгляду клопотань учасниками судового провадження, а саме в судовому засіданні 01.10.2025 під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах свого підзахисного ОСОБА_7 , відсутні ухвали суду щодо відмови в прийнятті заяви адвоката про відкладення розгляду справи з мотивів надмірного формалізму щодо неподання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, хоча судді достеменно було відомо про наявність у адвоката ОСОБА_6 з 2010 року такого статусу, що свідчило про упереджене ставлення до адвоката як особистості, адже в матеріалах справи відсутні свідоцтва інших адвокатів які приймали участь в даному процесі, що також вказує на порушення права обвинуваченого на вільний вибір захисника. Вважає, що суддя ОСОБА_8 , відмовившись прийняти волевиявлення обвинуваченого, позбавила його можливості самостійно визначати спосіб захисту та порушила принцип змагальності й рівності сторін. Крім того, заява ОСОБА_7 була обґрунтована також і конкретними фактами, що дії судді ОСОБА_8 порушували його право на справедливий судовий розгляд та були ознаками дисциплінарного проступку, а саме: порушення права ОСОБА_7 на належне повідомлення про судове засідання; позбавлення ОСОБА_7 права на захист, неправомірне накладення на ОСОБА_7 грошового стягнення, відсутність належного мотивування судових рішень; ознаки втрати неупередженості суддею; недостовірне ведення журналу судового засідання, що і виникла необхідність у роз'ясненні постановленої ухвали суду від 12.11.2025 про відмову в задоволення заяви про відвід судді. Підсумовуючи наведене, рахує, що суд першої інстанції не навівши належної мотивації ухвалення своєї ухвали порушив право обвинуваченого ОСОБА_7 , як учасника провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вважає апеляційний суд, зазначених вимог кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції при розгляді заяви адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення - ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12.11.2025 було дотримано.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення суду є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
В свою чергу, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст. 372 і ст. 374 КПК.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 15.09.2020 року у справі № 1-26/04, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його незрозумілості і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті забезпечення його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення.
Таким чином, зі змісту вказаної норми кримінального процесуального закону та зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що передумовою для здійснення судом роз'яснення судового рішення є одночасне існування таких обставин: (1) судове рішення є незрозумілим для учасника справи чи су'єкта його виконання. Така незрозумілість може виявлятися у неоднозначності, неконкретності або суперечності його змісту, що робить можливими декілька варіантів його трактування; (2) незрозумілість судового рішення має стосуватися його виконання, тобто перешкоджати, робити неможливим, ускладнювати його або створювати ймовірність невідповідності волі суду та її фактичної реалізації. Інститут роз'яснення судового рішення застосовується лише для досягнення ефективності його виконання і не може бути інструментом додаткового тлумачення учасникам мотивів прийняття рішення; (3) роз'яснення судового рішення не призведе до зміни його суті та змісту, тобто не буде становити порушення принципу «res judicata» (остаточності судового рішення).
В свою чергу, у відповідності до матеріалів провадження №296/5943/25, 13.11.2025 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення - ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12.11.2025 в справі №296/5943/25 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді. Згідно змісту цієї заяви адвокат ОСОБА_6 просить роз'яснити, які саме досліджувалися судом обставини, що викликали сумнів у неупередженості судді та в яких судових засіданнях (роз'яснити ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 в частині дослідження судом обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді та в яких судових засіданнях). Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 наголошувалось, що упередженість і необ'єктивність судді прослідковувалися у ході проведення усього судового провадження, як і не дотримання вимог ч.1 ст.350, ч.2 ст.369, ч.4, 6 ст.371 КПК України в частині невинесення у встановленій формі ухвал за результатами розгляду клопотань учасниками судового провадження, а саме в судовому засіданні 01.10.2025 під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах свого підзахисного ОСОБА_7 , відсутні ухвали суду щодо відмови в прийнятті заяви адвоката про відкладення розгляду справи з мотивів надмірного формалізму щодо неподання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, хоча судді достеменно було відомо про наявність у адвоката ОСОБА_6 з 2010 року такого статусу, що свідчило про упереджене ставлення до адвоката як особистості, адже в матеріалах справи відсутні свідоцтва інших адвокатів які приймали участь в даному процесі. А відсутність відповідних ухвал позбавляє особу на повноцінну реалізацію права на апеляційне оскарження, оскільки право на апеляційне оскарження виникає за наявності відповідного судового рішення (а.п.34-35).
За результатами судового розгляду цієї заяви адвоката судом першої інстанції постановлено оскаржуване рішення.
За результатом апеляційної перевірки матеріалів провадження та оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що мотиви постановлення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 року в справі №296/5943/25, незгода обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 з процесуальними діями судді ОСОБА_8 та організацією ведення нею судового процесу при розгляді кримінального провадження №12025060640000345 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, безпосередньо відображені в ухвалі, є зрозумілими, додаткових роз'яснень не потребують, і на порядок її виконання відповідні мотиви не впливають.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що зміст заяви адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 року в справі №296/5943/25, зводиться до висловлення незгоди з рішенням суду про відвід судді та фактичного наполягання до суду навести мотиви постановлення ухвали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з огляду на фактичні заперечення заявником мотивів і обґрунтування судом прийнятого рішення, не є підставою для його роз'яснення, відповідно до вимог ст.380 КПК України, вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 року в справі №296/5943/25, слід відмовити.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 28.11.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення - ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 12.11.2025 в справі № 296/5943/25 1-кс/296/5507/25, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :