19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 348/1208/16-к
провадження № 51-302 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 червня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано приписів пунктів 1, 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі належить зазначити найменування суду касаційної інстанції, правове обґрунтування заявленої вимоги, котра повинна узгоджуватися зі ст. 436 КПК, адже суд касаційної інстанції є судом права; у силу ст. 433 цього Кодексу не досліджує доказів, не ревізує висновків щодо фактичних обставин, при вирішенні справи виходить із установлених судами попередніх інстанцій та уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому, заперечуючи законність судових рішень скаржниця має обґрунтувати допущення в конкретній справі саме істотних порушень норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування вироку та ухвали.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Так, у касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження.
Однак, викладаючи у прохальній частині скарги вимогу про закриття кримінального провадження, скаржниця не вказує на котрій із визначених процесуальним законом правовій підставі має бути прийнято таке рішення. Тож у цій частині формулювання заявленої вимоги не корелюється з принципом юридичної визначеності.
Водночас авторка скарги не наводить в аспекті статей 84-87, 91, 94, 370, 374, 404 КПК з урахуванням установлених у справі фактів обґрунтування допущення судами попередніх інстанцій таких порушень, котрі відповідно до ст. 412 цього Кодексу є істотними. У поданій скарзі також не викладено доводів, які би в розумінні ст. 413 КПК свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Аргументи скаржниці переважно зводяться до опису подій, тверджень про недоведеність винуватості засудженої та формальне здійснення апеляційного провадження.
Крім того, захисник заперечує відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що в силу ст. 433 вказаного Кодексу не належить до предмета перевірки за касаційною процедурою.
Таким чином у касаційній скарзі не зазначено обґрунтування незаконності оспорюваних судових рішень і необхідності їх обов'язкового скасування на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, із закриття кримінального провадження.
Разом із цим, як відображено в касаційній скарзі, її подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Проте згідно з п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 5 ст. 31 КПК судом касаційної інстанції є Верховний Суд, а перегляд ухвалених у кримінальних провадженнях вироків, ухвал здійснює Касаційний кримінальний суд Верховного Суду.
Отже, приписів ст. 427 вказаного Кодексу належно не виконано, що стає на заваді відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає положенням згаданої норми процесуального права, колегія суддів уважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала цю скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 червня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3