12 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2975/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - Макєєв Є. Ю.,
представник ТОВ "Аверс" - Пустовіт О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025
у складі колегії суддів: Остапенка О. М. (головуючого), Сотнікова С. В., Отрюха Б. В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025
у складі судді Яковенко А.В.
у справі № 910/2975/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до Публічного акціонерного товариства "Аверс"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
На розгляд суду постало питання щодо наявності/відсутності спору про право як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Публічне акціонерне товариство "Аверс" (далі - ПАТ "Аверс") зареєстровано за адресою 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 5 з присвоєнням ідентифікаційного номеру 00273991.
2. 11.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство ПАТ "Аверс" у зв'язку із нездатністю останнього погасити наявну у нього кредиторську заборгованість у сумі 16 144 109,24 грн.
3. Заявником подано до суду копії Договору про відкриття кредитної лінії №642 від 26.07.2012 з додатками, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 по справі №910/21859/15, постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 по справі № 910/21859/16, Договору №81 про відступлення прав вимоги від 27.04.2020 та витягу з Додатку №1 до нього, Договору №81/1 купівлі-продажу майнових прав від 27.04.2020 та витягу з Додатку №1 до нього, ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 по справі № 910/21859/15, ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 по справі № 910/21859/15 та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 по справі № 910/21859/15.
4. 26.07.2012 між ПАТ "Український професійний банк" (надалі - ПАТ "УПБ", Банк) та ПАТ "Аверс" (надалі - Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 642 (далі - Кредитний договір № 642) зі змінами від 07.04.2014, 28.11.2014, 15.12.2014, 23.01.2015, 25.03.2015, згідно з умовами якого Банк відкрив Позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 15 000 000,00 грн. терміном до 25.07.2014 зі сплатою 24 % річних.
5. У зв'язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань за вказаним Договором Банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.
6. 02.12.2015 рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/21859/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ"Аверс" на користь ПАТ "Український професійний банк" 15 000 000 грн. заборгованості по строковому кредиту, 246 575,34 грн. заборгованості по строкових процентах, 897 534,24 грн. заборгованості по простроченим процентам.
7. 08.02.2016 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 02.12.2015 у справі № 910/21859/15.
8. 27.04.2020 між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Інвестохіллс Веста" було укладено Договір №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Мурською Н. В. та зареєстровано в реєстрі за №6198. Відповідно до умов цього Договору до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" перейшли усі права ПАТ "Український професійний банк" в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за Кредитним договором №642 від 26.07.2012, який був укладений між Банком та ПАТ "Аверс".
9. 25.05.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/21859/15 задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони її правонаступником. Замінено позивача (стягувача) ПАТ "Український професійний банк" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
10. 13.01.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено стягувачу строк на пред'явлення наказу Господарського суду №910/21859/15 від 08.02.2016. Замінено стягувача ПАТ "Український професійний Банк" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у наказі Господарського суду м. Києва від 08.02.2016 у справі № 910/21859/15.
11. 03.05.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 910/21859/15 задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про видачу дублікату наказу від 08.02.2016 у справі №910/21859/15. Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/21859/15.
12. Таким чином, за твердженнями заявника, в ПАТ "Аверс" перед кредитором наявна непогашена заборгованість у сумі 16 144 109,24 грн, що підтверджена судовим рішенням.
Позиція боржника
13. Заперечуючи проти безспірності вимог ініціюючого кредитора, ПАТ "Аверс" стверджує про те, що право вимагати погашення заборгованості за кредитним договором має ТОВ "Вестер плюс", а не заявник, що свідчить про наявність у даній справі спору про право. Боржником також зазначено, що ПАТ "Аверс" є субпідрядником за виконанням державного контакту з державним замовником у сфері оборони. Наведені обставини, на переконання боржника, унеможливлюють відкриття відносно нього справи про банкрутство.
14. Щодо наявності спору про право боржник посилався на таке.
15. 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аурум фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Аурум фінанс") укладено Договір про відступлення права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №642 від 26.07.2012, відповідно до якого право грошової вимоги, що виникло згідно Договору про відкриття кредитної лінії №642 від 26.07.2012, перейшло від ПАТ "УПБ" до ТОВ "ФК "Аурум фінанс".
16. За умовами цього Договору банком було відступлено право вимоги на стягнення заборгованості з ПАТ "Аверс" в розмірі 15 305 753,43 грн., плата за відступлення вимоги сторонами визначена у розмірі 750 000,00 грн.
17. 02.07.2015 між ТОВ "ФК "Аурум фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Практика") укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором №642 від 26.07.2012 набуло ТОВ "Компанія з управління активами "Практика".
18. Враховуючи, що Договір відступлення права вимоги від 28.05.2015 укладений ПАТ "УПБ" з порушенням Постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 без дозволу Національного банку України, Банк даною угодою відмовився від своїх майнових прав за край низькою ціною і на невигідних для себе умовах, оплата за договором відбулася не через кореспондентський рахунок, відкритий в національному банку України, тому з урахуванням положень ст. 215 Цивільного кодексу України такий договір є недійсним, як такий що укладений юридичною особою, яка не мала права його вчиняти без отримання відповідного дозволу Національного банку України.
19. Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі №910/21859/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, встановлена недійсність договорів про відступлення права вимоги.
20. Однак, як зазначає боржник, для набуття повного обсягу прав ПАТ "УПБ" мав витребувати права вимоги за Кредитним договором від останнього його набувача, яким станом на 2016 рік було ТОВ "Компанія управління активами "Практика".
21. Боржник вказує, що матеріали справи не містять доказів витребування у ТОВ "Компанія управління активами "Практика" права вимоги за Кредитним договором № 642 на користь первісного кредитора ПАТ "УПБ" чи нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", що перейшли від ТОВ "ФК "Аурум Фінанс" до ТОВ "Компанія управління активами "Практика" за наслідком укладеного Договору відступлення права вимоги від 02.07.2015.
22. Крім того, ТОВ "Компанія управління активами "Практика" відступило вищевказані права вимоги на користь ТОВ "Вестер плюс" на підставі Договору відступлення права вимоги від 15.02.2017. тобто станом на 08.04.2025у власності ТОВ "Вестер плюс" перебувають права вимоги за кредитним договором № 642, які не були витребувані ні на користь первісного кредитора, ні на користь іншої особи.
23. При цьому, ТОВ "Вестер плюс" у січні 2025 року звернулось до ПАТ "Аверс" з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором №642.
24. Таким чином, як вказує боржник, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Вестер плюс" наявний спір щодо права вимоги за кредитним договором № 642.
25. Зазначає, що в подальшому, 24.04.2025, через підсистему Електронний суд на адресу ПАТ "Аверс" надійшов позов ТОВ "Вестер плюс" до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", третя особа ПАТ "Аверс" про визнання права вимоги за договором та визнання відсутнім права вимоги за договором, який подано до Господарського суду міста Києва, внаслідок чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 відкрито провадження у справі №910/3027/24(910/5136/25) та призначено підготовче засідання.
26. Наведене, на думку боржника, є свідченням наявності спору про право, що може вплинути на обсяг та склад вимог ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ПАТ "Аверс".
27. Також, боржник вказував, що відповідно до Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (далі - Мінстратегпром) 26.12.2024 №192 (зареєстровано в Мін'юсті від 01.01.2025 за №5/43411) "Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, промисловості, авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки" затверджено Критерії, за якими здійснюється визначення Мінстратегпром підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, промисловості, авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки (далі - Критерії).
28. Наказом Мінстратегпром "Про підтвердження ТОВ "Конструкторське Бюро Північна Слобожанщина" статусу важливого для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу" від 24.02.2025 року №342-КВ (далі - Наказ), підтверджено відповідність ТОВ "Конструкторське Бюро Північна Слобожанщина" критерію визначеному в пп. 1 п. 2 Критеріїв (п. 1 Наказу).
29. За приписами п.п. 1 п. 2 Критеріїв ТОВ "Конструкторське Бюро Північна Слобожанщина" є таким, що має важливе значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу та відповідає критерія вказаного пункту, до яких зокрема належить перебування підприємства у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ним з державним замовником у сфері оборони, або залучення підприємства на підставі договорів, зокрема зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання такого державного контракту (договору); або договору щодо виробництва товарів оборонного призначення, зокрема озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин, за рахунок коштів інших позабюджетних джерел, не заборонених законодавством України, у тому числі коштів благодійної допомоги, якщо поставка зазначених у цьому абзаці товарів оборонного призначення відбувається до військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань; або договору щодо виконання робіт оборонного призначення, укладеного з підприємством (установою, організацією), включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), яке є головним виконавцем завдань або заходів, передбачених державними цільовими програмами реформування та розвитку оборонно- промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
30. Обсяг виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг оборонного призначення, зазначених в абзацах другому, четвертому, шостому цього підпункту, становить понад 50 відсотків від загального обсягу виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг підприємства за останній звітний період.
31. Кабінет Міністрів України у пункті 2 постанови від 03.03.2021 №363 "Питання оборонних закупівель" визначив державними замовниками у сфері оборони: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
32. 20.03.2025 між ПАТ "Аверс" (далі - Постачальник) та ТОВ "Конструкторське Бюро Північна Слобожанщина" (далі також - ТОВ "КБСП", Покупець) укладено договір поставки №20-03/2025А (далі - Договір поставки).
33. За змістом п. 1.1. Договору поставки Постачальник зобов'язується постачати (передати у власність Покупця) товар, самостійно або через служби доставки, якщо в специфікаціях (додатках) до нього не обумовлено інше, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбаченими даним договором.
34. Відповідно до п. 1.2. Договору поставки, поставка товару за цим договором здійснюється для виконання Покупцем державного контракту №174-1160 від 20.03.2025, укладеного Покупцем з Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
35. Згідно п. 14.8 Договору поставки, цей договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами та діє до 31.12.2025.
36. Таким чином, на переконання боржника, визначена в абзаці 9 пункту 1-6 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ конструкція "має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони" поширюється не лише на виконавців, що безпосередньо уклали державний контракт (договір) з державним замовником, але також і на субпідрядників, яким є ПАТ "Аверс".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
37. 12.05.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2975/25 відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс".
38. Місцевий господарський суд керувався п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутство (далі - КУзПБ) та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс", оскільки боржник є субпідрядником з виконання діючого контракту з державним замовником у сфері оборони, докази чого долучено до матеріалів справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
39. 13.11.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2975/25 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2975/25 змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2975/25 - залишено без змін.
40. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що місцевим господарським судом було помилково відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс" саме з підстав наявності законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс", оскільки боржником не доведено, що він є співвиконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі" та внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), що свідчить про відсутність підстав для застосування до боржника положень абз. 9 п. 1-6 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ.
41. Разом з тим, оскільки суперечки та розбіжності щодо наявності чи відсутності заборгованості боржника за Кредитними договором №642 перед заявником чи перед іншою особою розглядаються у справі №910/3027/24 (910/5136/25) за правилами позовного провадження із застосуванням усього інструментарію, характерного такому провадженню, то вимоги кредитора в даному випадку, за висновком апеляційного господарського суду, не є безспірними та свідчать про наявність спору про право, що у відповідності до ч. 6 ст. 39 КУзПБ є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
А. Доводи касаційної скарги
42. 15.12.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2975/25; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
43. Скаржник доводить, що судове рішення по справі №910/21859/15 від 02.12.2015 підтверджує наявність заборгованості ПАТ "Аверс" у розмірі 15 000 000 грн перед ПАТ "УПБ", а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 по справі № 910/21859/15, якою замінено позивача (стягувача) ПАТ "УПБ" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", підтверджує право кредитора, що свідчить про відсутність спору про право.
44. Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції не вірно застосовано норми ст. 39 КУзПБ, щодо визначення поняття "спору про право", оскільки подання позовної заяви 24.04.2025 третьою особою ТОВ "Вестер плюс" (яка не є стороною Договору про відкриття кредитної лінії № 642 від 26.07.2012, на підставі якого ґрунтуються вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") про визнання права вимоги за договором та визнання відсутнім права вимоги за договором (справа №910/3027/24(910/5136/25)) після звернення ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство від 11.03.2025 в розумінні 39 КУзПБ не є спором про право.
45. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені в п. 54-55, 64-65, 74, 109 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 по справі №911/1005/23, п. 39-43, 45-49 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 по справі №911/2235/22, п. 65-66 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.04.2023 по справі №902/560/20, п. 95 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2022 по справі №910/5335/21, п. 36.2, 37 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 по справі №904/3074/20.
46. Також, стверджуючи про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права (ст. 86, 210 ГПК України) скаржник вважає, що судом першої інстанції, надані боржником докази на підтвердження його участі у виконанні державного контракту не досліджувалися, а були одразу прийняті як беззаперечні та не було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25.06.2020 по справі № 924/233/18. Позиція суду першої та апеляційної інстанції будувалася суто на підставі внутрішнього переконання, без дослідження у повному обсязі наявних у справі доказів.
47. Таким чином, на думку скаржника, суд першої інстанції невірно застосував положення абзацу 9 пункту 16 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ, а суд апеляційної інстанції невірно застосував ст. 39 КУзПБ, щодо наявності спору про право.
48. 11.02.2026 від скаржника до Суду надійшла заява, в якій просить долучити до матеріалів справи копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" по справі № 910/3027/24 (910/5136/25), що була подана на рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2025 у справі за позовом ТОВ "Вестер Плюс" до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПАТ) "Аверс" про визнання права вимоги за договором та визнання відсутнім права вимоги.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
49. 02.02.2026 ПАТ "Аверс" подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
50. ПАТ "Аверс" стверджує про необґрунтованість касаційної скарги та при цьому зазначає, що наявність судового спору у справі №910/3027/24 (910/5136/25) є беззаперечним свідченням наявності спору про право між ТОВ "Фінансова компанія" Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Вестер плюс", (спір між особами, які вважають себе кредиторами) щодо права вимоги за кредитним договором №642, а відтак неможливості відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс" за заявою кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" вимоги, якого засновані на вказаному кредитному договорі. ПАТ "Аверс" також зауважує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 у справі №910/3027/24 (910/5136/25) визнано за ТОВ "Вестер плюс" право вимоги за Кредитним договором №642 та визнано відсутнім відповідне право вимоги у ТОВ "Інвестохіллс Веста".
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
51. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
52. Верховний Суд, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, дійшов таких висновків.
53. Відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс" за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законодавчих обмежень, визначених абз. 9 п. 1-6 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, відповідно до якого установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, зокрема, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони.
54. Суд апеляційної інстанції виснував про помилкове застосування судом першої інстанції абз. 9 п. 1-6 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ з огляду на недоведеність того, що боржник є співвиконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі" та внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів.
55. В цій частині скаржник також стверджує про відсутність підстав для застосування до боржника положень абз. 9 п. 1-6 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ та не заперечує висновки суду апеляційної інстанції.
56. Разом з тим, змінюючи мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції та залишаючи її в решті без змін, суд апеляційної інстанції виснував про наявність спору про право як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Аверс" за заявою ТОВ "Фінансова компанія" Інвестохіллс Веста".
57. Верховний Суд дійшов таких висновків.
58. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.
59. Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
60. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
61. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
62. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
63. Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
64. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
65. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
66. Верховний Суд зауважує, що встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
67. Суди повинні надавати оцінку про наявність спору про право в контексті правовідносин, які виникли саме між боржником та ініціюючим кредитором, а не боржником та іншими кредиторами, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.
68. Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
69. Суди під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні виходити саме з обґрунтування (доведення) відповідно до вимог процесуального закону: наявності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; можливості до підготовчого засідання суду задоволення вимог кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі.
70. Наведені вище висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі.
71. У цій справі вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ПАТ "Аверс" обґрунтовані наявністю заборгованості останнього за Кредитним договором № 642, право вимоги за яким ініціюючий кредитор набув на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного з Банком.
72. Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №910/21859/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, присуджено до стягнення з ПАТ "Аверс" на користь ПАТ "Український професійний банк" 15 000 000,00 грн заборгованості по строковому кредиту, 246 575,34 грн заборгованості по строкових процентах, 897 534,24 грн заборгованості по простроченим процентам.
73. В подальшому, 27.04.2020 між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" перейшли усі права Банку за Кредитним договором №642 від 26.07.2012, який був укладений між Банком та ПАТ "Аверс", а ухвалою місцевого господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/21859/15 було замінено позивача (стягувача) Банк на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
74. Заперечуючи проти вимоги ініціюючого кредитора, боржник доводив те, що 28.05.2015 Банк відступив право вимоги за Кредитним договором № 642 на користь ТОВ "ФК "Аурум фінанс", яке в свою чергу відступило таке ТОВ "КУА "Практика" за Договором про відступлення права вимоги від 02.07.2015. Рішенням суду у справі №910/21859/15 встановлена недійсність договорів про відступлення права вимоги і для набуття повного обсягу прав Банк мав витребувати права вимоги за Кредитним договором від останнього його набувача, яким станом на 2016 рік було ТОВ "КУА "Практика, чого зроблено не було.
75. В свою чергу, ТОВ "КУА "Практика" відступило вищевказані права вимоги на користь ТОВ "Вестер плюс" на підставі Договору відступлення права вимоги від 15.02.2017, яке 16.01.2025, тобто ще до дня звернення ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з відповідною заявою у справі №910/2975/25, звернулось до ПАТ "Аверс" з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором №642.
76. В подальшому, 24.04.2025 до ПАТ "Аверс" надійшов позов ТОВ "Вестер плюс" до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", третя особа ПАТ "Аверс" про визнання за позивачем права вимоги за кредитним договором №642 та визнання відсутнім права вимоги за договором, який подано до Господарського суду міста Києва, за яким ухвалою суду від 05.05.2025 було відкрито провадження у справі №910/3027/24(910/5136/25) та призначено підготовче засідання.
77. Таким чином, заперечення боржника базуються на тому, що право вимоги за кредитним договором № 642 належить не ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", а іншій особі - ТОВ "Вестер плюс", який звернувся до господарського суду з позовом (справа №910/3027/24(910/5136/25)) про визнання за ним права вимоги за кредитним договором та визнання відсутнім такого права у ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
78. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 зазначив, що спір про право - це суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.
Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.
Отже, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
79. У постанові від 16.11.2023 у справі № 910/2423/23 Верховний Суд також зауважив, що правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника (аналогічний висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 911/2235/22, на яку посилається скаржник).
При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.
Суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.
80. Дослідивши зміст відзиву боржника на заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та додані до нього документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується Верховний Суд, що у цьому випадку на дату проведення підготовчого засідання суду першої інстанції між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, в тому числі щодо особи кредитора, що є предметом розгляду у справі №910/3027/24(910/5136/25). Наведене свідчить про наявність спору про право, що відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
81. Посилання скаржника на висновок Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі № 911/2235/22 про те, що "на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи" не спростовує встановлений судом апеляційної інстанції у цій справі спір про право, який полягає у суперечності щодо суб'єкта, якому належить право вимоги за кредитним договором.
82. В касаційній скарзі ініціюючий кредитор доводить помилковість висновку суду апеляційної інстанції про наявність спору про право з тих мотивів, що позов ТОВ "Вестер Плюс", який не є стороною кредитного договору, подано після звернення ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
83. Так, у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 902/560/20 (на яку посилається скаржник) Верховний Суд вказав, подання третьою особою позову про оскарження договору, на якому ґрунтуються вимоги кредитора вже після звернення такого кредитора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджує, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право ні за суб'єктним складом, ні за часовим критерієм (подання позову після відкриття провадження у справі про банкрутство) у розумінні підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 39 КУзПБ. Аналогічні висновки наведено в постановах Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 910/5335/21, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, на неврахуванні яких наполягає скаржник.
84. Колегія суддів не заперечує зазначеного висновку, однак зауважує, що будь-який висновок суду не може беззастережно поширюватися на необмежене коло випадків, які, хоча і є, на перший погляд подібними, натомість відрізняються своїм індивідуальними особливостями істотного характеру.
85. Зокрема:
- у справі № 902/560/20 оспорення договорів після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, на яких ґрунтувалися вимоги ініціюючого кредитора, здійснювалося боржником,
- у справі № 910/5335/21 правочини, які є підставою грошових вимог ініціюючого кредитора оспорювалися акціонером боржника (при цьому позовну заяву було повернуто, оскільки подано заяву про залишення позову без розгляду), а також самим боржником після подання заяви ініціюючого кредитора. Поряд з цим Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора з огляду на те, що кредитор не подав суду належних та допустимих доказів щодо дотримання порядку надання позики, а також із висновком про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на заборону, застосування якої зумовлено карантином, встановленим тимчасово Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19;
- у справі № 904/3074/20 вимоги ініціюючого кредитора - Банку ґрунтувалися на заборгованості боржника за кредитом та рішеннях суду про її стягнення з боржника, а оспорювалися правочини учасником боржника, який не мав статусу засновника чи учасника товариства на час укладення таких правочинів.
86. Отже наведені скаржником постанови у справах № 902/560/20, № 910/5335/21, № 904/3047/20 прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших фактичних обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, а тому Суд відхиляє протилежні доводи скаржника.
87. Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції помилково визнав достатніми докази та наявність підстав для застосування до боржника положень абзацу 9 пункту 16 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі висновки суду першої інстанції апеляційний господарський суд спростував, тому і змінив мотивувальну частину ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство і скаржник в цій частині їх не заперечує.
88. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ не підтвердилися, у зв'язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги. Відтак постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції (з урахуванням зміни її мотивувальної частини) підлягає залишенню без змін.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
90. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
91. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 308, ст. 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
92. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/2975/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере