18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/4992/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарні-Трейд" - не з'явився,
Акціонерного товариства "Укргазвидобування" - Скопич Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (суддя Селівон А.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 (колегія суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А., Тищенко О.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нарні-Трейд"
до Акціонерного товариства (далі - АТ) "Укргазвидобування"
про стягнення 6 064 133,42 грн.
Суть спору
1. Позивач (постачальник) та відповідач (покупець) уклали договір поставки.
2. У зв'язку із не поставкою частини товару та поставкою частини товару з простроченням покупець застосував до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді утримання суми штрафних санкцій у розмірі 6 064 133,42 грн.
3. Між сторонами існував інший судовий спір щодо стягнення з постачальника штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну поставку/не поставку товару за спірним договором.
4. У справі, що переглядається, ТОВ "Нарні-Трейд" (постачальник) звернулося з позовом до АТ "Укргазвидобування" (покупець) про стягнення 6 064 133,42 грн боргу, який утворився через не оплату покупцем отриманого ним за договором товару.
5. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, позов задовольнив частково, а саме на суму 1 590 962,27 грн, що дорівнює різниці між вартістю неоплаченого товару (6 064 133,42 грн) та визнаним обґрунтованим судами у іншій справі розміром оперативно-господарських санкцій (4 473 171,15 грн).
6. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо обґрунтованості врахування судами попередніх інстанцій преюдиційних обставин з іншої справи при здійсненні розрахунку належної до стягнення грошової суми.
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 12.10.2022 ТОВ "Нарні-Трейд" (постачальник) та АТ "Укргазвидобування" (покупець) уклали договір поставки №УГВ790/30-22 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві Метанол згідно ІМРСА в загальній кількості 2000 тон +0/-5% (товар), відповідно до специфікації/-ій, що додається/ються до договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.
9. Також умовами Договору передбачено:
- найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації/-ях (специфікація/-ії), яка є додатком № 1 до договору та яка/які є невід'ємною частиною договору (п.1.2);
- індикативна ціна за одиницю товару становить 46 249,99 грн та розрахована на основі курсу гривні України до євро, оголошеного Національним банком України на дату комерційної пропозиції (індикативна дата), та який становить 35,6361 (індикативний курс). Загальна попередня вартість договору становить 92 499 984,00 грн (п.3.2);
- у випадку, якщо на дату виставлення рахунку постачальником (якщо договором передбачена оплата на умовах попередньої оплати (часткової попередньої оплати або на дату підписання сторонами акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної (якщо договором передбачена оплата по факту прийняття товару) курс гривні України до євро, оголошений Національним банком України, змінився по відношенню до індикативного курсу (в будь-який бік) більше ніж на 2%, ціна за одиницю товару розраховується за наступною формулою: Ц-Цін * (К1/К0), де: Ц - нова ціна за одиницю Товару: Цін - Індикативна ціна за одиницю Товару; К1 - курс гривні України до євро, оголошений Національним банком України на дату виставлення рахунку постачальником (якщо договором передбачена оплата на умовах попередньої оплати (часткової попередньої оплати)) або на дату підписання сторонами акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної (якщо договором передбачена оплата по факту прийняття товару); К0 - індикативний курс гривні України до євро, який зазначено в п.3.2 даного договору (п.3.3);
- розрахунки проводяться у валюті Договору шляхом переказу коштів на рахунок постачальника на наступних умовах:
шляхом оплати покупцем протягом 14 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної чи акту коригування вартості товару (у випадку перерахунку ціни за одиницю товару відповідно до п.3.3 даного договору - для резидентів України), та пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу)/рахунку з новою ціною за одиницю товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікації/-ях (п.4.1.1);
для резидентів України оплата здійснюється з урахуванням положень розд.3 даною Договору;
- до рахунка або рахунка на оплачу з новою ціною за одиницю товару (у випадку перерахунку ціни за одиницю товару відповідно до п.3.3 даного Договору - для резидентів України) додаються: підписаний уповноваженими представниками акт приймання - передачі товару або видаткова накладна чи акт коригування вартості товару (у випадку перерахунку ціпи за одиницю товару відповідно до п.3.3 даного Договору для резидентів України). Покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) або рахунку на оплату з новою ціною за одиницю товару (у випадку перерахунку ціни за одиницю товару відповідно до п.3.3 даного Договору - для резидентів України) чи його неналежного оформлення (п.4.2);
- платіж здійснюється на умовах, вказаних у договорі, протягом строку, вказаного в специфікаціях, перебіг якого починається з наступного дня після дати отримання покупцем рахунку на оплату (застосовується для попередньої оплати) або дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (застосовується для оплати по факту поставки товару) або дати підписання сторонами акту коригування вартості товару (застосовується у випадку перерахунку ціни за одиницю товару відповідно до п.3.3 даного договору) за умови надання постачальником рахунку або рахунку з новою піною за одиницю товару на оплату (у випадку перерахунку ціни за одиницю товару) відповідно до п.3.3 даного договору - для резидентів України). Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.4.4);
- строк поставки, умови та місце поставки товару, кількість товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором (п.5.1);
- умови поставки - DAP Інкотермс 2010 (місце поставки - згідно специфікацій- для нерезидентів в Україні/DDP Інкотермс 2010 (місце поставки - згідно специфікації) - для резидентів в Україні (п.5.1.1);
- вартість транспортування за рахунок постачальника (п.5.1.2);
- строк доставки товару вказується у відповідній специфікації (п.5.1.3);
- датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід'ємною частиною або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття (п.5.2);
- передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову /видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками (п.5.10);
- постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару. Під терміном "вартість" розуміється вартість, врахована відповідно до умов розд.3 Договору (п.7.9);
- при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов'язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій га/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек. накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилалась така вимога (п.7.11);
- при несплаті позивачем штрафних санкцій та/або збитків протягом строку, вказаного в п.7.11 договору, покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарської санкції, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків, спричинених невиконанням та/або несвоєчасним виконанням договору та або порушенням умов договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника. Датою направлення такого повідомлення є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення (п.7.12);
- договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 28.2.2023 (включно) (п.10.1).
10. Вказаний Договір підписаний представниками постачальника і покупця та скріплений печатками сторін.
11. Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
12. Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору та/або його окремих положень суду не надано.
13. До Договору укладено специфікацію (додаток №1), за умовами якої поставці підлягав Метанол ІМРСА в кількості 2000 т (+0/-5%) на загальну суму 92 499 984,00 грн.
14. Пунктом 3 специфікації сторони погодили загальний строк поставки товару до 10.12.2022.
15. В п.4 специфікації визначено, що оплата покупцем товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної чи акту коригування вартості товару (у випадку перерахунку ціни за одиницю товару відповідно до п.3.3 Договору).
16. Пунктом 2 специфікації сторони погодили умови поставки товару - DDP ІНКОТЕРМС 2010 (склади УГВ), а саме: філію, найменування вантажоотримувача, місце розвантаження, кількість тон та автоцистерн, а також орієнтований період прибуття на склад. Зазначені місця розвантаження можуть бути змінені в письмових розпорядженнях покупця.
17. Пунктом 6 специфікації сторони погодили, що відвантаження товару проводиться за письмовим розпорядженням позивача на основі специфікації.
18. На виконання умов Договору позивач у період з 04.01.2023 по 20.01.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 25 798 215,38 грн, що підтверджується видатковими накладними: №5 від 04.01.2023 на суму 1 072 074,82 грн, №6 від 04.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №14 від 09.01.2023 на суму 1 074 849,82 грн, №16 від 09.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №17 від 09.01.2023 на суму 1 106 299,81 грн, №22 від 10.01.2023 на суму 1 074 894,82 грн, №26 від 10.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №28 від 11.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №29 від 11.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №32 від 11.01.2023 1 133 124,80 грн, №36 від 12.01.2023 на суму 1 133 124,80грн, №38 від 12.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №40 від 12.01.2023 на суму 1 133 124,80 грн, №43 від 13.01.2023 на суму 1 138 674,80 грн, №45 від 13.01.2023 на суму 1 106 299,81 грн, №54 від 18.01.2023 на суму 1 073 924,82 грн, №57 від 19.01.2023 на суму 1 141 449,80 грн, №58 від 19.01.2023 на суму 1 080 399,82 грн, №61 від 19.01.2023 на суму 1 142 374,80 грн, №63 від 20.01.2023 на суму 1 130 812,31 грн, №64 від 20.01.2023 на суму 1 146 074,80 грн.
19. У відповідності до п.3.3 Договору сторони погодили акти узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за вищевказаними видатковими накладними: акт №1 узгодження ціни продажу партії товарів відвантажених за видатковою накладною №5 від 04.01.2023, вартістю 1 159 369,49 грн, акт №2 узгодження ціни продажу партії товарів відвантажених та видатковою накладною №6 від 04.01.2023, вартістю 1 225 390,54 грн, акт №3 узгодження ціни продажу партії товарів відвантажених за видатковою накладною №14 від 09.01.2023, вартістю 1 157 408,89 грн, акт №5 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №16 від 09.01.2023, вартістю 1 220 159,98 грн, акт №6 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №17 від 09.01.2023, вартістю 1 191 545,76 грн, акт №7 узгодження ціпи продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №22 від 10.01.2023, вартістю 1 178 805,68 грн, акт №8 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №26 від 10.01.2023, вартістю 1 242 716,83 грн, акт №9 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №28 від 11.01.2023, вартістю 1 246 322,45 грн, акт №10 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною№29 від 11.01.2023, вартістю 1 246 322,45 грн, акт №11 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №32 від 11.01.2023, вартістю 1 246 322,45 грн, акт №13 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №36 від 12.01.2023, вартістю 1 248 761,47 грн, акт №14 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №38 від 12.01.2023, вартістю 1 248 761,47 грн, акт №15 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №40 від 12.01.2023, вартістю 1 248 761,47 грн, акт №16 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №43 від 13.01.2023, вартістю 1 257 568,13 грн, акт №17 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №45 від 13.01.2023, вартістю 1 221 812,74 грн, акт №19 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №54 від 18.01.2023, вартістю 1 196 083,66 грн, акт №20 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №51 від 19.01.2023, вартістю 1 268 009,63 грн, акт №21 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №58 від 19.01.2023, вартістю 1 200 190,64 грн, акт №22 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №61 від 19.01.2023, вартістю 1 269 037,19 грн, акт №23 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №63 від 20.01.2023, вартістю 1 254 104,56 грн, акт №24 узгодження ціни продажу партії товарів, відвантажених за видатковою накладною №64 від 20.01.2023, вартістю 1 271 031,12 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.
20. Факт передачі позивачем товару належним чином підтверджено матеріалами справи (відбитками печаток сторін та підписами на видаткових накладних представників ) та відповідачем не заперечується. Заперечень покупця щодо кількості та якості поставленого товару матеріали справи не містять та судом не встановлено.
21. За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 19 734 081,95 грн.
22. За розрахунками позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 064 133,42 грн. Доказів сплати заборгованості у розмірі 6 064 133,42 грн матеріали справи не містять.
23. АТ "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Нарні-Трейд" про стягнення пені на підставі п.7.9 Договору за період з 10.12.2022 по 21.02.2023 у розмірі 3 904 989,58 грн, у зв'язку з порушенням ТОВ "Нарні-Трейд" строків поставки 1056,09 тонн метанолу.
24. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.07.2023 у справі №910/4887/23 позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Нарні-Трейд" на користь АТ "Укргазвидобування" 950 000,00 грн пені за несвоєчасну поставку/не поставку товару та 48 423,92 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовив.
25. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.09.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16.01.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4887/23 скасував частково; виклав його резолютивну частину в новій редакції, згідно з якою позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Нарні-Трейд" на користь АТ "Укргазвидобування" 1 758 571,82 грн пені та 52 757,15 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
26. Судами у справі №910/4887/23 встановлено факт поставки покупцю - АТ "Укргазвидобування" 507,81 тонн метанолу в період 04.01.2023 - 20.01.2023 з простроченням строку, встановленого п.3 специфікації, а товар у кількості 1056,09/956,09 тонн (з урахуванням можливості недопоставки 5%) постачальник не поставив. Прострочення поставки товару тривало з 11.12.2022 до 20.02.2023 з урахуванням строку, встановленого п.3 специфікації, та відмови покупця - АТ "Укргазвидобування" від поставки товару листом від 21.02.2023 №30.6-022-913 у зв'язку з невиконанням ТОВ "Нарні-Трейд" своїх зобов'язань за Договором в частині поставки товару в строки, визначені в п.3 специфікації до Договору та керуючись п.6.2.4 Договору.
27. Як зазначено в судових рішеннях у справі №910/4887/23 поставка товару за видатковою накладною №64 була здійснена 20.01.2023, отже період прострочення поставки за цією накладною тривав з 11.12.2022 до 19.01.2023.
28. За змістом рішень судів у справі №910/4887/23 встановлено, що ТОВ "Нарні-Трейд" у справі №910/4887/23 визнало факт прострочення виконання зобов'язання в частині порушення строку поставки товару, встановленого п.3 специфікації.
29. Згідно з розрахунком суду апеляційної інстанції у справі №910/4887/23, з яким погодився Верховний Суд, пеня, нарахована на вартість непоставленого товару у розмірі 48 844 154,05 грн за загальний період з 11.12.2022 по 20.02.2023 та на вартість несвоєчасно поставленого товару за видатковою накладною від 20.01.2023 №64 за період з 11.12.2022 по 19.01.2023 (з урахуванням часткової оплати) становить 3 517 143,64 грн.
30. У зв'язку з порушенням позивачем умов Договору в частині своєчасної та повної поставки товару відповідач нарахував на підставі п.7.9 Договору штрафні санкції у вигляді пені та штрафу та виставив вимоги №30.6-022-321 від 17.01.2023 на суму 5 570 588,44 грн (349 284,36 грн пені, 261 727,71 грн та 4 959 576,36 грн штрафу) та №30.6-022-672 від 06.02.2023 на суму 493 909,54 грн пені. Факт надсилання вказаних вимог на адресу позивача підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення від 18.01.2023 та 07.02.2023.
31. На виконання п.7.12 Договору АТ "Укргазвидобування" листами від 23.01.2023 №30.6-022-431 та від 13.02.2023 №30.6-022-785 повідомило ТОВ "Нарні-Трейд" про те, що у випадку несплати нарахованих штрафних санкцій протягом вказаного у п.7.11 Договору строку АТ "Укргазвидобування" застосує оперативно-господарську санкцію у вигляді отримання нарахованих штрафних санкцій.
32. Позивач звернувся до відповідача з листом від 18.03.2024 №1803/2, яким повідомив АТ "Укргазвидобування" про невиконання зобов'язання з оплати поставленого товару за Договором поставки на загальну суму 6 064 133,42 грн.
33. 23.04.2024 відповідач листом №302.1-022-2893 повідомив позивача про застосування до ТОВ "Нарні-Трейд" оперативно-господарської санкції у вигляді отримання суми штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з невиконанням умов договору з боку постачальника.
Короткий зміст позовних вимог
34. ТОВ "Нарні-Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укргазвидобування" про стягнення 6 064 133,42 грн.
35. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаному розмірі.
36. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на порушення позивачем умов договору в частині строку поставки товару, у зв'язку з чим зазначає про наявність підстав для застосування оперативно-господарської санкції згідно п.7.12 Договору у вигляді отримання відповідачем коштів у розмірі 6 064 133,42 грн, що дорівнює сумі штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною поставкою/непоставкою товару ТОВ "Нарні-Трейд", та повністю спростовує доводи позивача про те, що в порушення п.4.1.1 Договору та умов специфікації АТ "Укргазвидобування" має заборгованість перед позивачем з оплати поставленого товару у сумі 6 064 133,42 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
37. Господарський суд міста Києва рішенням від 06.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Нарні-Трейд" 1 590 962,27 грн боргу; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
38. В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки нараховані позивачу відповідачем штрафні санкції (пеня та штраф) на підставі п.7.9 Договору за несвоєчасну поставку товару не були оплачені ТОВ "Нарні-Трейд", та покупцем набуто право на застосування згідно п.7.12 Договору оперативно-господарської санкції в розмірі 4 473 171,15 грн, то залишок заборгованості відповідача за договором складає 1 590 962,27 грн, що дорівнює різниці між вартістю неоплаченого товару за Договором на суму 6 064 133,42 грн та розміром оперативно-господарських санкцій, застосованих покупцем.
39. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати поставленого товару, тоді як строк виконання зобов'язання з оплати настав; доказів сплати заборгованості у розмірі 6 064 133,42 грн матеріали справи не містять;
- встановлені судовими рішеннями у справі №910/4887/23 обставини порушення ТОВ "Нарні-Трейд" виконання зобов'язання щодо поставки товару у строк, встановлений п.3 специфікації в силу імперативних вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню;
- оскільки позивач поставив товар з простроченням строку поставки та був зобов'язаний сплатити на користь відповідача штрафні санкції, що, зокрема, встановлено судовими рішеннями у справі №910/4887/23, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були наявні достатні правові підстави для застосування оперативно-господарської санкції у вигляді отримання вказаної суми;
- згідно з розрахунком суду апеляційної інстанції у справі №910/4887/23, з яким погодився Верховний Суд, пеня, нарахована на вартість непоставленого товару у розмірі 48 844 154,05 грн за загальний період з 11.12.2022 по 20.02.2023 та на вартість несвоєчасно поставленого товару за видатковою накладною від 20.01.2023 №64 за період з 11.12.2022 по 19.01.2023 (з урахуванням часткової оплати) становить 3 517 143,64 грн;
- при визначенні розміру оперативно-господарської санкції у вигляді отримання відповідачем коштів, судом враховано штрафні санкції за невчасну поставку товару позивачем, правові підстави для застосування та розмір яких визнано обґрунтованими в судовому рішенні №910/4887/23; зокрема, судом враховано наявність підстав для нарахування штрафних санкцій (пені) в розмірі 349 284,36 грн за несвоєчасну поставку позивачем товару на суму 12 114 093,32 грн (вимога №30.6-022-321 від 17.01.2023) та в розмірі 493 909,54 грн за несвоєчасну поставку товару на суму 13 684 122,08 грн (вимога №30.6-022-672 від 06.02.2023);
- враховуючи судові рішення у справі №910/4887/23, обґрунтованим є нарахування позивачеві 7% штрафу в розмірі 3 419 090,78 грн від вартості непоставленого товару, з розрахунку: 48 844 154,05 грн х 7%; крім того, судом враховано встановлені у справі №910/4887/23 обставини часткової оплати ТОВ "Нарні-Трейд" нарахованої відповідачем пені згідно видаткової накладної від 20.01.2023 №64 в сумі 50 476,69 грн, яка входить до складу пені, нарахованої у вимозі №30.6-022-672 від 06.02.2023, та стягнення у справі №910/4887/23 решти пені за видатковою накладною від 20.01.2023 №64 в сумі 364,55 грн, тому виключення вказаних сум із розміру заборгованості у даній справі є безпідставним;
- АТ "Укргазвидобування" набуло право на застосування згідно п.7.12 Договору оперативно-господарської санкції в розмірі 4 473 171,15 грн, отже заборгованість відповідача становить 1 590 962,27 грн (6 064 133,42 грн (вартість неоплаченого товару) - 4 473 171,15 грн (оперативно-господарська санкція згідно п.7.12 Договору)).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
40. 24.11.2025 АТ "Укргазвидобування" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025, у якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків) просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині - залишити без змін.
41. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287, пунктами 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК.
42. Скаржник, зокрема, зазначає, що суди порушили норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи: статті 13, 73, 74, 77, 78, 79, 86 ГПК та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 21.08.2025 у справі №925/605/24 та від 23.10.2025 у справі №910/12875/23.
43. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
44. Верховний Суд ухвалою від 26.01.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 18.02.2026.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК
45. Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями в частині, якою частково задоволено позовні вимоги, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили докази та доводи, що свідчать про правильність нарахування штрафних санкцій, та дійшли хибних висновків про те, що при розрахунку 7% штрафу необхідно брати до уваги вартість непоставленого товару у кількості 1056,09 тон, а також про безпідставність виключення суми 50 476,69 грн із розміру оплати за поставлений товар.
46. Вказує, зокрема, що, ігноруючи його доводи та незважаючи на наявність в матеріалах справи вимоги №30.6.022-321 від 17.01.2023, Господарський суд міста Києва при ухваленні рішення дійшов помилкових висновків, з якими погодився Північний апеляційний господарський суд, і взяв при розрахунку 7% штрафу до уваги вартість непоставленого товару у кількості 1056,09 тон (взагалі непоставленого товару), замість 1396,82 тони (кількість товару, непоставленого станом на 17.01.2023) на підставі преюдиційного рішення у справі №910/4887/23.
47. Скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій таких висновків Верховного Суду:
- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17);
- господарський суд, з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК, має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми проведених нарахувань, не виходячи при цьому за межі позовних вимог (викладений у постановах від 21.08.2025 у справі №925/605/24 та від 23.10.2025 у справі №910/12875/23).
48. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.
49. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).
50. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
51. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
52. Так, у справі №925/605/24 причиною виникнення спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений природний газ, а також нарахованих на суму боргу 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення оплати вартості поставленого природного газу.
53. Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 у справі №925/605/24 вказав, що суди не встановили та в оскаржуваних рішеннях не зазначили, чи був передбачений Типовим договором постачання газу ПОН обов'язок споживача сплатити постачальнику "останньої надії" вартість послуги транспортування (розподілу потужності) природного газу для внутрішньої точки виходу до газорозподільної системи (виходу з ГТС), як складова вартість природного газу постачальника "останньої надії", чи передбачений такий обов'язок нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини та відсутні посилання на такі норми як і висновки щодо включення/невключення вказаної суми в ціну позову в цій справі. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам в аспекті наявності/відсутності підстав для включення позивачем до ціни позову вартості послуги транспортування, як складової ціни боргу та похідних від нього нарахувань (пені, 3% річних та інфляційних втрат), та не перевірив останні на відповідність формулі, відповідно до якої постачальник "останньої надії" повинен здійснювати нарахування за поставку природного газу споживачам в контексті ціни, за якою він зобов'язався постачати природний газ споживачам згідно з умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" відповідно до предмета та підстав позову. Відповідність (обґрунтованість) розрахованого розміру ціни позову з урахуванням або без врахування такої складової як вартість послуги транспортування (розподілу потужності) природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС має істотне значення для розгляду та вирішення спору щодо визначення вартості ціни позову про стягнення з оператора газорозподільної системи на користь постачальника "останньої надії" боргу за поставлений природний газ, а також нарахованих на суму боргу 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення оплати вартості поставленого природного газу.
54. У справі №910/12875/23 спірним було питання щодо наявності/відсутності у відповідача обов'язку зі сплати позивачу заборгованості з компенсації витрат на відшкодування втрат теплової енергії (нормативних - розрахункових та позанормативних - збитків), а також обсягу та вартості теплової енергії, виробленої позивачем та втраченої під час її транспортування тепловими мережами відповідача.
55. Верховний Суд у постанові від 23.10.2025 у справі №910/12875/23 зазначив, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій фактично переклали тягар доведення відповідної обставини (щодо тих теплових мереж, якими здійснювалося транспортування та належність/неналежність їх на праві користування відповідачу) на відповідача, застосувавши концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності господарського процесу. Також, не дослідивши та не перевіривши в повній мірі підстав для нарахування та розмір заявлених до стягнення збитків у вигляді понаднормативних втрат, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині. Місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили не тільки наявність підстав для здійснення таких нарахувань, а й обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог в аспекті викладених заперечень відповідача.
56. Тобто Верховний Суд, стверджуючи про необхідність з'ясування обставин, пов'язаних з правильністю здійснення розрахунку, виходив із того, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили підстав для нарахування та розмір заявлених до стягнення сум грошових коштів, а не з того, що суди необґрунтовано при розрахунку їх розміру послалися на встановлені у іншій судовій справі обставини.
57. Як у справі №925/605/24, так і в справі №910/12875/23 про преюдиційні обставини, встановлені у іншій судовій справі, які б лягли в основу оскаржуваних судових рішень в частині розрахунку належних до стягнення грошових сум, взагалі не йшлося, що змістовно відрізняє обставини цих справ (№925/605/24 та №910/12875/23) від обставин справи, що переглядається.
58. Твердження ж скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 щодо стандарту доказування "вірогідність доказів" Верховний Суд визнає формальними та декларативними, позаяк надані касаційним судом у згаданих постановах висновки стосуються загальних підходів до оцінки доказів при з'ясуванні обставин будь-якої господарської справи, а тому вони не можуть бути покладені в заперечення висновків судів попередніх інстанцій у цій справі, які ґрунтуються на оцінці судами іншої сукупності доказів та за іншого предмета доказування.
59. Вирішуючи спір по суті, судами попередніх інстанцій у повному обсязі встановлені фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у спірних правовідносинах, у тому числі з посиланням на преюдиційні обставини, встановлені у іншій судовій справі.
60. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування рішення і постанови судів попередніх інстанцій, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
61. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК
(І) щодо недослідження доказів
62. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу (п.4 ч.2 ст.287 ГПК).
63. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одним доказам над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони, передбаченої ч.2 ст.300 ГПК.
64. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
65. За змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
66. Підстава касаційного оскарження судових рішень, закріплена у п.1 ч.3 ст.310 ГПК, застосовується завжди спільно з пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. Тобто йдеться про те, що суди попередніх інстанцій мають не дослідити зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і такі порушення мають бути допущенні або внаслідок застосування норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, або ж скаржник має обґрунтувати потребу подолання відповідного висновку Верховного Суду чи зазначити про відсутність такого висновку суду касаційної інстанції.
67. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21, від 06.12.2023 у справі №910/10294/22 тощо.
68. Як зазначалося вище, під час здійснення касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, тому визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.3 ст.310 ГПК, є необґрунтованою.
(ІІ) щодо недопустимості доказів
69. У касаційній скарзі скаржник також посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів.
70. Разом з тим, окрім цитування відповідного положення п.4 ч.3 ст.310 ГПК інші згадки скаржника про встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів у тексті касаційної скарги відсутні, відсутні посилання на те, які саме докази скаржник вважає недопустимими, та обґрунтування в чому саме полягає їх недопустимість.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
71. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
72. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
73. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
74. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 у справі №910/4992/24 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець