19 лютого 2026 року Справа № 480/7726/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7726/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0140961- 2410-1824-UA59100030000078744 від 17.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2024 № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744 йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік на загальну суму 11742,90 грн. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням контролюючого органу, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зокрема, позивач вважає, що контролюючим органом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано норми пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, які надавали пільгу у вигляді звільнення обов'язку з нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Так, на переконання позивача, з огляду на те, що Глухівська міська територіальна громада, на якій розташований об'єкт оподаткування, включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, він мав законні очікування застосування до нього підстав звільнення від сплати податкового зобов'язання, що передбачені п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.
За наведених обставин, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 04.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/7726/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Головним управління ДПС у Сумській області сформоване податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.04.2024 № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744 з нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками нежитлової нерухомості на суму 11742,0 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення сформоване та направлене на податкову адресу платника ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначений лист, 30.04.2024 року, вручено особисто ОСОБА_1 .
Щодо посилань позивача на пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено пільги у вигляді звільнення обов'язку з нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, зазначив, що дія Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» поширюється лише на об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України. Враховуючи, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 Глухівська міська територіальна громада, на якій розташований об'єкт оподаткування, не входила до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій протягом 2022 року, то відповідно і нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2022 рік повинно відбуватись на загальних підставах.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, оскаржуване рішення є правомірним, законними і обґрунтованими, відтак просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (тип об'єкта нежитлові будівлі згідно переліку, об'єкт житлової нерухомості: ні) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 602,2 кв.м. (двохповерхова адміністративна будівля з ремонтними майстернями), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 26-28).
17.04.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744, яким позивачу визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, площею 602,2 кв.м. у розмірі 11742,90 грн. (а.с. 8).
Не погоджуючись із винесенням податкового повідомлення-рішення, та вважаючи, що у позивача відсутній обов'язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Згідно підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Статтею 266 ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункт 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1, пункт 266.6 статті 266 ПК України).
Нормами підпункту 266.7 статті 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку.
Так, відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
В силу вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Оскаржуючи рішення контролюючого органу, позивач першочергово вказує на те, що контролюючим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення не враховано норми пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, які в свою чергу надавали пільгу у вигляді звільнення обов'язку з нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
«тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.»
Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не підлягає нарахуванню та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях:
1) на яких ведуться (велися) бойові дії,
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації,
3) за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Отже, підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (в редакції, чинній на момент визначення позивачу податкового зобов'язання за 2022 рік) було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для власників нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, зокрема, у випадку розташування таких об'єктів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Вказані норми є імперативними, які звільняють платника податку як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов'язань, за умови щодо місця розташування відповідного нерухомого майна та земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".
Пунктом 1 даної постанови встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік № 309), у якому зазначено, зокрема, що станом на 31.12.2022, до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії відноситься зокрема вся територія Глухівської міської територіальної громади (з 24.02.2022), на території якої знаходиться оподаткований об'єкт нерухомості.
Відтак, з моменту набуття чинності Законом № 2120-ІХ (17.03.2022), позивачу, відповідно до діючого законодавства, не повинен був нараховуватись податок на нерухоме майно, яке розташоване на території Глухівської міської територіальної громади.
Водночас, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що змінами, внесеними до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано пільги зі сплати податку щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності.
Так, 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон № 3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в наступній редакції:
«Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».
Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК України) підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав, що у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 для власників нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, діють пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, зокрема, у випадку розташування таких об'єктів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що з 01.03.2022 по 31.12.2022 пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надається платникам податку, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Водночас, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд вважає, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкового зобов'язання за період березень-грудень 2022 року не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.
З урахуванням правил дії закону в часі, з огляду на дату набуття чинності Законом № 3050-IX від 11.04.2023, яким змінено редакцію підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (06.05.2023), який до цієї дати на час введення воєнного стану передбачав звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у випадку розташування такого майна на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, суд вважає, що за період березень-грудень 2022 року у позивача був відсутній обов'язок зі сплати податку.
Отже, застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ до правовідносин, які виникли у березні-грудні 2022 року, не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
За наведених обставин, враховуючи, що відповідачем при нарахуванні податкового зобов'язання позивачу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 9785,75 грн (11742,90/12*10) неправомірно застосовано положення підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у редакції Закону № 3050-ІХ, податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.04.2024 № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744 в частині нарахування податку за березень-грудень 2022 року у розмірі 9785,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за січень, лютий 2022 року у розмірі 1957,15 грн (11742,90/12*2) є правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування в цій частині.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1009,33 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.04.2024 № 0140961-2410-1824-UA59100030000078744 в частині нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб (код платежу 18010300) за березень-грудень 2022 року у розмірі 9785,75 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько