про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
19 лютого 2026 року Справа № 480/3239/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні) у приміщенні суду у м. Суми заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Позивач подав заяву, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі шляхом подачі відповідачем звіту про виконання такого рішення.
Ухвалою суду від 27.01.2026 заяву про встановлення судового контролю призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб (письмовому провадженні), надано відповідачу строк для надання відповідних письмових пояснень щодо поданої заяви.
Суд, перевіривши доводи заяви про встановлення судового контролю, зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений ст.ст.381-1, 382, 382-1 КАС України.
Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 №500 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом потрапляння у полон старшого солдата ОСОБА_2 ». Визнано протиправним та скасовано рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення та грошової винагороди її чоловіка ОСОБА_2 , з підстав, зазначених у листі від 11.04.2025 вих. №1645/1/4229. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2025 про виплату грошового забезпечення, надання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік., надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2025р., які належать військовослужбовцю ОСОБА_2 та прийняти вмотивоване рішення за результатом розгляду заяви. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Доказів того, що рішення суду у даній справі в частині розгляду заяви позивача від 02.04.2025 виконано відповідачем не надано. Жодних письмових пояснень від відповідача на заяву про встановлення судового контролю не надало.
Обов'язок виконати судове рішення є безумовним та випливає зі статті 129-1 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість виконання рішення суду не є об'єктивними та непереборними обставинами, а відтак не можуть слугувати підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі та зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом 30 днів, що є достатнім для виконання судового рішення в повному обсязі щодо розгляду заяви прийняти рішення по суті вимог.
Крім того, судом враховано, що згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач зареєстрований у підсистемі "Електронний суд", а тому судом копії процесуальних документів надсилаються судом через підсистему "Електронний суд".
Також, суд зазначає, що у контексті обставин даної справи, із урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 11.12.2024 по справі №280/4920/24, яка враховується судом під час розгляду справи, копія даної ухвали надсилається судом через підсистему “Електронний суд» учасникам справи.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №480/3239/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета