Справа 127/1244/26
Провадження 1-кс/127/577/26
17 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу представника КП «ВТК» ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга представника КП «ВТК» ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 14.01.2026 КП «Вінницька транспортна компанія» було подано заяву про злочин за ознаками ст. 361 КК України, вчинений організованою групою.
Заявник у скарзі зазначає, що у даній заяві було деталізовано наведено обґрунтування та надані достатні докази для початку досудового розслідування, проте посадовими особами допущено бездіяльність і в межах встановленого ст. 214 КПК України 24-годиного строку необхідні дії по реєстрації злочину шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було.
Сама ж заява, на переконання заявника, містила усі необхідні ознаки суб'єктивної та об'єктивної сторін злочину.
Так зокрема у заяві зазначалось наступне.
08.01.2026 у межах кримінального провадження № 42025022110000399 на об'єкті володіння КП «Вінницька транспортна компанія» за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 29 (адміністративна будівля підприємства) було проведено обшук.
Обшук проводився слідчим Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 із залученням працівників УСБУ у Вінницькій області, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Близько 10:45 під час обшуку слідчим було організовано дії з доступом до комп'ютера секретаря підприємства, який знаходився у приміщенні приймальні. Як вбачається з наявного аудіо- та відеозапису, зазначені дії були подані (задекларовані) як відшукання переписки з ТОВ «Даскойл», однак фактично здійснювалися дії, спрямовані на підключення зовнішнього носія та встановлення невідомого програмного забезпечення.
Фізичний доступ до комп'ютера здійснював працівник УСБУ ОСОБА_7 , який під'єднав до комп'ютера USB-накопичувач (перед цим вголос повідомив номер/маркування на ньому під відеофіксацію). Після цього особа, яка здійснювала відеофіксацію, змінила ракурс на представника КП «ВТК», унаслідок чого фактичні дії із підключенням носія та роботою за комп'ютером були частково поза кадром.
Згодом камера була знову наведена на монітор, і через певний час на екрані було видно процес інсталяції (встановлення) невідомого програмного забезпечення.
Представник КП «ВТК» ОСОБА_3 повідомив слідчого ОСОБА_8 про те, що працівник УСБУ ОСОБА_9 , імовірно, встановив стороннє програмне забезпечення з метою організації/забезпечення передачі даних через VPN. На це зауваження слідчий не відреагував, а працівник ОСОБА_10 , під виглядом під'єднання камери до резервного джерела живлення, змінив ракурс зйомки таким чином, що подальша фіксація дій ОСОБА_9 стала неможливою/суттєво утрудненою.
Після складання протоколу обшуку представником КП «ВТК» ОСОБА_3 подано письмові зауваження до протоколу із стислим описом наведених обставин. Також слідчому ОСОБА_8 було усно повідомлено про вчинення кримінального правопорушення (з ознаками несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерної системи). Однак у строк, встановлений законом для внесення відомостей до ЄРДР, такі відомості внесені не були, витяг з ЄРДР не надано. Обов'язок внесення відомостей протягом 24 годин прямо передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України.
З огляду на викладене, бездіяльність щодо реагування на встановлення невідомого програмного забезпечення та невнесення відомостей до ЄРДР, на думку заявника, може свідчити про можливе сприяння, покривання злочинної діяльності посадових осіб УСБУ у Вінницькій області які діяли конспіративно та узгоджено із використанням можливостей наданих їм службовим становищем.
Обшук, як слідча дія, спрямований на виявлення та фіксацію відомостей і відшукання (тобто пошук уже наявних) предметів/даних, визначених ухвалою слідчого судді; сама ухвала має містити перелік речей/документів/осіб, для виявлення яких проводиться обшук, а проведення обшуку допускається лише в обсязі, необхідному для досягнення його мети.
У випадку доступу до комп'ютерних систем під час обшуку законодавець описує повноваження як “пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних» на місці проведення обшуку та відображення таких даних у протоколі у придатній для сприйняття формі (зокрема шляхом фото/відео/зйомки екрана тощо). Ці формулювання за змістом не передбачають модифікації програмно-апаратної конфігурації шляхом інсталяції стороннього програмного забезпечення.
За змістом ухвали про обшук від 06.01.2026, було надано дозвіл лише на відшукування/фіксацію слідів на комп'ютерній техніці без надання повноважень на зміну її конфігурації. Тому інсталяція невідомого програмного забезпечення із флеш-носія є дією поза дозволеним обсягом та суперечить призначенню обшуку як процедури пошуку вже існуючих об'єктів.
Встановлення стороннього програмного забезпечення на комп'ютер підприємства під час обшуку (особливо за наявності ознак налаштування каналу передавання даних/VPN) має ознаки несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) / інформаційно-комунікаційної системи, тобто складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України
За наявності підтвердження, що інсталяція призвела/могла призвести до порушення встановленого порядку маршрутизації (VPN/тунелювання) чи іншого впливу на обробку/передавання даних - дії додатково набувають ознак кваліфікуючих наслідків, передбачених ч. 3 ст. 361 КК України.
Інсталяція програмного забезпечення технічно породжує нові комп'ютерні дані (файли, журнали, налаштування, сліди інсталяції/підключень, конфігураційні записи тощо).Тобто така дія не “відшукує» існуючі сліди, а створює нові об'єкти/сліди, які згодом можуть бути представлені як “виявлені» під час обшуку, що за своєю суттю відповідає ризику штучного формування доказової бази і прямо конфліктує з метою та межами обшуку.
Відеозапис обшуку є невід'ємним додатком до протоколу; дії/обставини, не зафіксовані в записі, не можуть бути внесені до протоколу та використані як доказ. Тому навмисне відвернення камери від моменту підключення носія/інсталяції програмного забезпечення посилює обґрунтованість підозри щодо протиправної мети цих дій.
Заявник вважає, що на підставі наведених у заяві фактичних обставин вбачається, що дії службових осіб під час обшуку мали узгоджений характер, супроводжувалися розподілом ролей та спільним виконанням єдиного умислу, а саме: підключенням зовнішнього носія та встановленням стороннього програмного забезпечення на комп'ютер підприємства, що виходило за межі дозволених ухвалою дій з «відшукування» наявних даних та фактично створювало нові цифрові сліди/об'єкти, тобто формувало ризик штучного «створення доказів»
Попри вище наведене, у встановлений законом строк відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, а досудове розслідування не розпочато.
Відповідно до ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ст.214 КПК України слідчий, прокурор, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Не зважаючи на такі вимоги закону, всупереч ст. 214 КПК України, відповідальними службовими особами допущено бездіяльність. Відомості, викладені в заяві повинні негайно, але не пізніше 24 години після подання заяви бути внесені до ЄРДР.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. За нормами ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
На підставі викладеного, заявник ОСОБА_3 просив слідчого суддю визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи ВРУП ГУНП у Вінницькій області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 361 КК України до ЄРДР за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63, зобов'язати уповноважену особу ВРУП ГУНП у Вінницької області внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 361 КК України до ЄРДР за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав за обставин викладених у ній та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник ВРУП ГУНП у Вінницької області будучи неодноразово, завчасно та належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду скарги, проігнорував виклик суду та не з'явився для участі у розгляді скарги ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України. Окрім того представником ВРУП ГУНП у Вінницької області було проігноровано вимогу суду та не надано слідчому судді матеріали перевірки заяви начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення, для їх дослідження.
Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності слідчого.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, вимоги ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що начальник юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 14.01.2026 звернувся до ВРУП ГУНП у Вінницькій області із заявою за № 63 про можливе вчинення працівниками УСБУ у Вінницькій області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України.
Станом на день розгляду скарги відомості до ЄРДР за вказаними обставинами не внесено та досудове розслідування не розпочато.
З огляду на обставини зазначені у заяві начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення та додатків які було долучені до матеріалів скарги, слідчий суддя вважає, що вказані обставини підлягають детальній перевірці саме в ході досудового розслідування кримінального провадження, а тому рішення уповноваженої особи ВРУП ГУНП у Вінницької області про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є необґрунтованим та безпідставним.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що чинний КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового дотримання правил підслідності при внесенні інформації до ЄРДР. Стаття 214 КПК також не дозволяє відмову у внесенні даних через те, що злочин не підслідний відповідному органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Враховуючи те, що рішення правоохоронного органу, про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є безпідставним, оскільки заява начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення повністю відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, що свідчить про можливість та обов'язок посадової особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР, по вказаній заяві та проведення перевірки в рамках кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Положення, п. 5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
Окрім того, щодо вимог представника заявника у поданій скарзі в частині визнання неправомірною бездіяльності уповноважених осіб ВРУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя наголошує, що зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги. Визнання бездіяльності неправомірною не передбачено нормами зазначеної статті та не віднесено до повноважень слідчого судді при розгляді скарг в порядку ст. 303 КПК України.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що рішення прийняте правоохоронним органом, щодо невнесення відомостей до ЄРДР є передчасним, а скарга представника КП «ВТК» ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення, підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу представника КП «ВТК» ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу ВРУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР, за заявою начальника юридичного відділу КП «ВТК» ОСОБА_3 від 14.01.2026 № 63 про вчинення кримінального правопорушення.
Зобов'язати слідчого, який проводитиме досудове розслідування кримінального провадження, через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя