Справа № 127/30139/25
Провадження № 1-кп/127/994/25
18.02.2026 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за № 12025020010000985, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого: 28.02.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 28.07.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 04.12.2024 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільненого від призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2021 в частині призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений. Ухвалено вважати засудженим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2018 за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Солдат ОСОБА_3 24.06.2025 приблизно об 11 год. 00 хв., спільно із ОСОБА_6 , знаходився перед входом до автовокзалу «Вінниця 2» за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 107 в м. Вінниці. В цей час у ОСОБА_3 винник злочинний умисел на задоволення статевої пристрасті у громадському місці. Солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, незважаючи на те, що перебував у громадському місці, стоячи перед входом до автовокзалу «Вінниця 2», грубо порушуючи громадський порядок з винятковим цинізмом, зневажаючи загальноприйняті норми моралі, демонстративно вступив у статеві зносини з ОСОБА_6 поряд з обуреними цими діями ОСОБА_7 та неповнолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Усвідомлюючи, що його помічено громадянами, ОСОБА_3 не припинив свої протиправні дії, не відреагував на їхнє обурення, а продовжив вчиняти статеві зносини з ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального проступку визнав та показав, що дійсно вчинив даний кримінальний проступок за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить суворо його не карати та призначити мінімальне покарання.
З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 24.06.2025 за № 12025020010000985, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Солдата ОСОБА_3 01.03.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 65 було зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду.
19.04.2025 солдат ОСОБА_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 відряджений до військової частини НОМЕР_3 (з подальшим вибуттям у визначений район) з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до бойового розпорядження, солдат ОСОБА_3 був прийнятий у підпорядкування військової частини НОМЕР_3 для виконання задач спеціального призначення. 14.05.2025 солдат ОСОБА_3 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме тимчасове розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 .
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 24.06.2025, огляд місця події проводився на території автовокзалу «Вінниця 2» за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 107 в м. Вінниці. Під час огляду місця події нічого не вилучалося.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.06.2025 та довідки до даного протоколу вбачається, що свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку № 3 обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, яка 24.06.2025 перед входом до автовокзалу «Вінниця 2» вступила у статеві зносини.
Крім того, з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.06.2025 та довідки до даного протоколу вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнала на фотознімку № 4 обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, яка 24.06.2025 перед входом до автовокзалу «Вінниця 2» вступила у статеві зносини.
Як вбачається з протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 25.06.2025, було вилучено відеофайли з мобільного телефону марки "iPhone 12", належного ОСОБА_7 , та скопійовано на DVD-R диск, який відповідно до постанови слідчого від 25.06.2025 визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні та був досліджений судом.
З протоколу огляду документу від 25.06.2025, а саме DVD-R диску із відеозаписом події на території автовокзалу «Вінниця 2» за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 107 в м. Вінниці, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 24.06.2025 перед входом до автовокзалу «Вінниця 2» вступив у статеві зносини.
Наведені вище показання обвинуваченого, а також надані стороною обвинувачення докази підтверджують обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального проступку та узгоджуються між собою.
Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинуваченого, дослідив інші надані докази.
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчиненене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує положення ст. 12 Кримінального кодексу України, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується задовільно, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Згідно амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 660 від 18.08.2025, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 є особою з розумовою відсталістю легкого ступеня із відхиленнями у поведінці (F70.8). Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, визнання вини.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінальний проступок, а саме, покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 296Кримінального кодексу України, та з урахуванням майнового стану особи суд вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також майновий стан обвинуваченого.
Як вбачається з протоколу затримання від 24.06.2025 ОСОБА_3 було затримано 24.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.11.2025 включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.01.2026 включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.12.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19.02.2026 включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2026 запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою скасовано та його звільнено з - під варти негайно в залі суду.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2026 клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, було задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за № 12025020010000985, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, - закрите в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Судових витрат у кримінальному провадженні не має.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
На підставі ч. 4 ст. 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. строком на шість місяців рівними частинами в сумі 2 834 грн. 00 коп. щомісячно.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - DVD-R диск з відеозаписом, який відповідно до постанови слідчого від 25.06.2025 визнаний речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя