Справа №127/30139/25
Провадження №1-кп/127/994/25
17 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за № 12025020010000985, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України,-
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Солдата ОСОБА_3 01.03.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 65 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду.
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
17.03.2014 Указом в.о. Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_2 , який знаходився у розпорядженні військової частин НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
19.04.2025 солдат ОСОБА_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 відряджений до військової частини НОМЕР_3 (з подальшим вибуттям у визначений район) з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до бойового розпорядження, солдат ОСОБА_3 прийнятий у підпорядкування військової частини НОМЕР_3 для виконання задач спеціального призначення.
14.05.2025, під час перебування в районі розташування військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 , у солдата ОСОБА_3 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно- правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 14.05.2025, точного часу не встановлено, солдат ОСОБА_3 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме тимчасове розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 , і до вищезазначеної військової частини не повернувся та ухилявся від проходження військової служби до 24.06.2025.
За час відсутності у військовій частині, солдат ОСОБА_3 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до віськової служби, а також про самовільне залишення військової частини не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. Пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, він визнає вину та щиро кається у вчиненому, жалкує, що так вчинив, бажає продовжити військову службу. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження роз'яснені та зрозумілі. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити. ОСОБА_3 раніше за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України до кримінальної відповідальності не притягувався, наявна письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження проходження ним військової служби. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження ОСОБА_3 роз'яснені та зрозумілі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував та просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України. ОСОБА_3 добровільно звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. ОСОБА_3 раніше за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України до кримінальної відповідальності не притягувався, наявна письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження проходження ним військової служби.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
За правилами ст. 44 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, громадянин України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
ОСОБА_3 добровільно звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. ОСОБА_3 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
В матеріалах кримінального провадження наявна письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження проходження ним військової служби.
Відповідно до ст. 401 Кримінального кодексу України: 1. Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів. 2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. Поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, несуть відповідальність за статтями 402, 403, 414-416, 422, 427, 429, 430, 432-435 цього розділу. 3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу. 4. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, крім поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. 5. Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє суть обвинувачення, добровільно звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. ОСОБА_3 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, наявна письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження проходження ним військової служби. ОСОБА_3 не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження йому роз'яснені та зрозумілі.
Враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що слід звільнити ОСОБА_3 в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, слід зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_4 . Командиру військової частини НОМЕР_4 після набрання ухвалою законної сили слід виконати вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" щодо прийняття/поновлення ОСОБА_3 , на військовій службі, про що невідкладно повідомити Вінницький міський суд Вінницької області.
Як вбачається з протоколу затримання від 24.06.2025 ОСОБА_3 було затримано 24.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.11.2025 включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.01.2026 включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.12.2025 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19.02.2026 включно.
Суд, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, вважає, що запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.
Керуючись ст. 401 Кримінального кодексу України, ст.ст. 284 - 286, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за № 12025020010000985, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за № 12025020010000985, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, - закрити в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Командиру військової частини НОМЕР_4 після набрання ухвалою законної сили виконати вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" щодо прийняття/поновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі, про що невідкладно повідомити Вінницький міський суд Вінницької області.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя