Справа № 638/22825/25
Провадження № 2/638/3846/26
18 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
17 листопада 2025 року представник позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - Станіслав Журавльов звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 18 листопада 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи міститься ордер на надання правничої допомоги, в якому зазначено, що адвокат Журавльов Станіслав Георгійович на підставі договору про надання правничої допомоги надає правничу допомогу ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" у всіх місцевих загальних судах, всіх апеляційних судах, Верховному Суді.
Разом з тим відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 по справі №9901/847/18 вказала, що звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики [статті 17 та 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII)] з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС та статті 10Закону № 1402-VIII передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Суд вказує, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19).
За таких обставин, оскільки адвокат Журавльов С.Г. як представник ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), суд доходить до висновку про залишення без розгляду позову ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Водночас суд роз'яснює, що особа, заяву (позов) якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Керуючись п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд
постановив:
Позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст ухвали складено 18 лютого 2026 року.
Суддя В. М. Яковлева