Справа № 638/885/26
Провадження № 3/638/859/26
Іменем України
18 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Тимченко А.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.173-2, ч. 1 ст. 173-8 КУпАП, -
16.01.2026 о 22 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в ході конфлікту із співмешканкою ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою погрожував, чим спричинив шкоду психологічному здоров'ю чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру, яким бло спричинено шкоду потерпілій психологічного характеру.
Крім того, 19.01.2026 о 02-15 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 влаштував сімейний скандал зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , нецензурно лаявся на її адресу, погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру, чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Крім того, 16.01.2026 о 22 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав тимчасового заборонного припису, а саме заборону контактувати із співмешканкою ОСОБА_2 , вчинив конфлікт, в ході якого здіснив домашне насильство психологічного характеру.
Крім того, 16.01.2026 о 02-40 хв. за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 влаштував сімейну сварку із співмешканкою ОСОБА_2 , під час якої на її адресу висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Адміністративні провадження за вказаними протоколами, відповідно дост. 36 КУпАП, постановою від 30.01.2026 року об'єднані в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно № 638/885/26.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений номер телефону в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, визначений частиною другою статті 268КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2, ст.ю 173-8 КУпАП.
Відповідно доглави 21КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписамист.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали адміністративних справ в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру(застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо),внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та ч. 2 ст.173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року №2789 -ІІІ- Психологічне насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, страти здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю. Метою домашнього насильства завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16.01.2026 було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 488892, складеного відносно ОСОБА_1 16.01.2026, як кривднику, та було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно зі ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Вина ОСОБА_1 , доведена матеріалами справи, а саме протоколами про адміністративні правопорушення серії ВБА № 201130 від 16.01.2026 року, ВБА № 202448 від 19.01.2026 року, ВБА №201131 від 16.01.2026 року, ВБА №202447 від 16.01.2026 року, аявою ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортами про реєстрацію матеріалів в ЄО, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 488892, складеного відносно ОСОБА_1 16.01.2026, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.01.2026, складеного відносно ОСОБА_1 ; рапортами інспектора УПП в Харківській області ДПП.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст.173-2КУпАПта ч. 2ст. 173-8 КУпАП.
Згідно з ч.1ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст. 36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме зач.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складало 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст. 173-2 КУпАП, ч. 2ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 копійок.
На підставі ст.40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.М.Тимченко