Рішення від 12.02.2026 по справі 925/1642/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1642/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько",

до відповідача - Комунального закладу "Черкаський академічний ліцей "Перспектива" Черкаської обласної ради",

про стягнення 46 716 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Акопян Н.К., в порядку самопредставництва, наказ від 15.01.2024 № 4-к, витяг зі Статуту ТОВ "Смачненько",

від відповідача - Петренко Ю.О., довіреність від 03.02.2026 № 42/01-22.

31.12.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько" (далі - ТОВ "Смачненько") з вимогою стягнути з Комунального закладу "Черкаський академічний ліцей "Перспектива" Черкаської обласної ради" (далі - КЗ "ЧАЛ "Перспектива" ЧОР") 46 716 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою від 07.01.2026 суд відкрив провадження у справі № 925/1642/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 05.02.2026. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

21.01.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву.

27.01.2026 (зареєстровано в системі "Електронний суд" 26.01.2026) позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема, заявив клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 28.01.2026 суд задовольнив клопотання ТОВ "Смачненько" про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив розгляд справи № 925/1642/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 05.02.2026 о 15:00.

02.02.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

05.02.2026 позивач подав клопотання щодо судових витрат.

У судовому засіданні 05.02.2026 суд заслухав вступні слова представників сторін та ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання оголосив перерву в судовому засіданні до 12.02.2026 о 15:30.

11.02.2026 відповідач подав додаткові пояснення у справі.

12.02.2026 позивач подав додаткові пояснення у справі та додаткові докази.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання суд, на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України, прийняв додаткові пояснення позивача та відповідача та визнав поважними причини неподання доказів позивача поданих з додатковими поясненнями, встановив додатковий строк до дати їх подання та прийняв такі докази.

12.02.2026 суд дослідив докази і оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.12.2024 відповідач відповідно до положень Порядку формування та використання електронного каталогу (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, оголосив запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель Prozorro Market на Хек с/м, тушка без голови, 300-600 г, ДСТУ 4868 (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-12-16-008435-a). Разом з цим запитом відповідач опублікував проект договору про закупівлю та інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором.

За результатами оцінки електронною системою закупівель 19.12.2024 пропозиція позивача була визначена найбільш економічно вигідною.

Позивач стверджує, що в цей же день 19.12.2024 о 15 год 49 вх позивач зі свого облікового поштового профілю ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав на пошту уповноваженої особи відповідача (larisa_panasyuk@ukr.net - зазначена у запиті цінових пропозицій) заповнені проекти договорів для погодження. Відповідачу згідно супровідного листа про укладення договору за вих. № 187/12 від 23.12.2024 був переданий підписаний договір за результатами процедури закупівлі UA-2024-12-16-008435-a разом із усіма додатками, передбаченими розділом 13 такого договору. Договір з відповідними додатками був отриманий відповідачем 24.12.2024, факт чого також посвідчений відміткою канцелярії та уповноваженої особи по закупівлі Панасюк Л.П. 24.12.2024 позивач з метою забезпечення наявності товару для виконання договору по закупівлі UA-2024-12-16-008435-a звернувся до ТОВ "Комбінат-Черкаси", який виставив рахунок на оплату № 12250001 від 25.12.2024 на тушку свіжомороженого хека у кількості 1700 кг загальною вартістю 203 184 грн.

25.12.2024 Панасюк Л.П. підписала протокол визначення переможця закупівлі, що за твердженням відповідача, свідчить про підтвердження відповідачем свого бажання укласти з позивачем договір за результатами процедури закупівлі.

За доводами позивача, відповідач не звертався до позивача із запитом щодо надання додаткових документів або з повідомленням щодо неотримання договору або необхідність внесення змін до договору, він через деякий час не пояснюючи нічого відхилив пропозицію позивача. Відповідно до протоколу відхилення тендерної пропозиції уповноваженої особи відповідача Панасюк Л.П. від 31.12.2024 відповідач відмовляється укладати з позивачем договір та відхиляє пропозицію переможця відбору - позивача стверджуючи, що позивач не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.

В подальшому відповідач в рамках процедури закупівлі за номером UA-2024-12-16-008435-a уклав договір № 4 від 02.01.2025 з іншим учасником відбору ФОП Трушкевич Н.А., яка запропонувала менш економічно вигідну ціну, що призвело до укладення договору за ціною дорожчою на 22 100 грн.

На переконання позивача, дії відповідача щодо відмови в укладенні договору з позивачем, як з переможцем відбору, відхилення пропозиції позивача та укладення договору з іншим учасником є неправомірними. Відмова відповідача в укладенні договору, яка мотивована тим, що позивач сам не підписав договір про закупівлю у строк, є безпідставною та не відповідає дійсності. На думку позивача, його дії у вигляді передачі відповідачу договору разом додатками, свідчать про його бажання укласти договір про закупівлю у редакції, яка була викладена у проекті договору, опублікованому відповідачем під час оголошення запиту пропозицій постачальників в процедурі закупівлі за номером UA-2024-12-16-008435-a.

Позивач стверджує, що сам факт того, що відповідач вимагав додаткові документи від постачальників, які не передбачені Порядком, свідчить про неправомірність такої вимоги. Також неправомірною є будь-яка вимога щодо надання документів з моменту визнання учасника переможцем відбору та до моменту підписання договору.

Враховуючи, що цінова пропозиція позивача становила 249 900,00 грн, а ТОВ "Комбінат-Черкаси" виставив позивачу рахунок на оплату № 12250001 від 25.12.2024 на тушку свіжомороженого хека у кількості 1700 кг загальною вартістю 203 184,00 грн, то за розрахунком позивача, сума упущеної вигоди позивача становить 46 716,00 грн (різниця між елементом доходів та елементом витрат).

Позивач вважає, що у даному випадку в діях відповідача встановлена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, що виражена у встановленні факту порушення відповідачем положень Порядку та Закону України "Про публічні закупівлі" в частині незаконної відмови від укладання договору з позивачем як переможцем відбору; збитки, заподіяні такою особою, що становлять матеріальний вираз різниці між доходом від очікуваної вартості договору, на укладення якого позивач мав законні очікування, та витратами від такого договору; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, що становить безпідставне неукладення відповідачем з позивачем договору про закупівлю та позбавлення останнього від отримання доходу за взятими на себе зобов'язаннями; вини відповідача, яка виражена свідомими діями відповідача з порушення імперативного обов'язку укладення договору за результатами проведення закупівлі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що пропозиція закупівлі передбачала чітку вимогу - наявність у постачальника на праві власності або оренди складського приміщення, метою чого є забезпечення якості, безпечності товарів, що планується постачати та надійності постачальника. Такі вимоги були визначені із урахуванням потреби закупівлі - харчування дітей, яке вимагає особливо відповідального ставлення до кожної дрібниці. Умови закупівлі були визначені з моменту публікації оголошення і не змінювались.

За доводами відповідача, позивач не скористався можливістю подати звернення про перегляд вимог до учасника та/або оскаржити процедури закупівлі і прийняв участь у відборі, відповідно, погодившись на умови закупівлі. Тому твердження про неправомірність вимог замовника надати документи згідно зазначених умов є безпідставним.

Разом з цим, відповідач зазначає, що позивач намагався виконати умови і разом із супровідним листом від 23.12.2024 №187/12 надав довідку від 20.12.2024 № 175/12 згідно якої ТОВ "Смачненько" повідомляє про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для постачання товарів, що є предметом закупівель, а саме: складське приміщення площею 96 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Панченка, 13/2, дві холодильні камери, ваги, прилад для вимірювання температури та ящики. Все зазначене майно використовується на підставі договору складського зберігання № 09/30 від 30.09.2024. Наданий позивачем договір складського зберігання є договором про надання послуг ТОВ "Галєн-2". Договір не надає права позивачеві на користування складом та обладнанням, яке в ньому розміщене. Враховуючи, що заявлене позивачем складське приміщення перебуває у комунальній власності, єдиним можливим правовстановлюючим документом на право користування нерухомим майном може бути лише договір оренди.

Проте позивач не надав підписаний договір в редакції проєкту із відповідними невід'ємними додатками, тому, за твердженням відповідача, на підставі п. 64 Порядку замовник правомірно відхилив пропозицію позивача, тому протиправна поведінка та вина відповідача відсутні.

Відповідач також стверджує, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер). До того ж покладення лише чистого прибутку в основу розрахунку упущеної вигоди своїм наслідком зумовить недотримання іншого критерію визначення (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди - критерію компенсаційності відшкодування збитків.

Відповідач також зазначив, що згідно з наданим позивачем рахунком № 12250001 від 25.12.2024, він мав намір придбати тушку свіжомороженого хека у кількості 1 700 кг і одразу отримати повну партію товару, так як рахунок чи будь-які інші документи не свідчать про поставку частинами. Відповідно до умов закупівлі та проєкту договору, його предметом був хек с/м, тушка без голови, 300-600г, ДСТУ 4868. Поставка протягом 3 робочих днiв з моменту направлення заявки замовником. Кінцевий термін постачання не пізніше 31.12.2025, а враховуючи потреби та наявне холодильне обладнання у замовника, заявки у 2025 році формувались один раз на тиждень у кількості від 20 кг до 60 кг риби в залежності від потреби. За таких обставин, позивачеві потрібно було протягом року зберігати 1 700 кг риби при температурі не вище ніж мінус 18 градусів Цельсія, що потребує значних фінансових витрат, пов'язаних із орендою складських приміщень та на електроенергію для забезпечення роботи морозильних камер. Дата виготовлення хека невідома, тому навіть відштовхуючись від дати рахунку 25.12.2024, зважаючи на шестимісячний термін зберігання, така риба вже з 25.06.2025 не могла поставлятись замовнику через збіг строку придатності до споживання, а це орієнтовно половина всієї партії 850 кг вартістю більше 100 тис. грн за ціною закупівлі у ТОВ "Комбінат-Черкаси". Також не враховані транспортні витрати позивача на щотижневі доставки риби замовнику.

Відповідач зауважив, що у 2025 році обсяг закупівлі зменшувався двічі, із первинних 1 700 кг до остаточних 1 189 кг, що підтверджується додатковою угодою та остаточною специфікацією. При умові укладення договору із позивачем на суму їх пропозиції 249 900 грн з ПДВ, він мав заплатити згідно з п. 6 Порядку 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, тобто 2 499 + ПДВ 20% = 2 998,80 грн. Із урахуванням зазначених фактичних обставин, позивач не отримав би прибутку внаслідок підписання договору та вчинених ним дій, натомість йому було б заподіяно збитків у розмірі щонайменше половини вартості закупленої риби і це без урахування витрат, які необхідно було понести на зберігання і щотижневу поставку хека замовнику протягом 2025 року та закупівлю свіжої риби у другій половині 2025 року.

Щодо складського приміщення площею 96 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Панченка, 13/2, то відповідач зазначив, що це приміщення перебуває у комунальній власності, а орендарем його є ТОВ "Галєн-2" на підставі договору укладеного без проведення аукціону. Якщо позивач дійсно використовує зазначене приміщення, тоді це є прихована суборенда і він разом із орендарем допустили порушення приписів Закону України "Про оренду державного і комунального майна". Зазначена у договорі складського зберігання плата у 1 000 грн на місяць користування складським приміщенням площею 96 кв. м разом із обладнанням не відповідає ринковим цінам та може мати ознаки отримання службовими особами неправомірної вигоди та ухилення від сплати податків. За таких обставин, на думку відповідача, є підстави для постановлення судом окремої ухвали із направленням її до правоохоронних органів та ДПС України для перевірки викладених фактів та належного реагування.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що позивачем були надані відповідачу правовстановлюючі документи, що підтверджують отримання відповідних послуг з використанням складських приміщень у м. Черкаси, вул. О.Панченка, буд. 13/2. Більш того позивачем були надані документи, що підтверджують впровадження системи управління безпечність харчових продуктів під час діяльності з використанням цих складських приміщень, а також підтвердження проведення двох заходів державного контролю у формі інспектування та державного аудиту, проведеної місцевим управлінням Держпродспоживслужби на предмет відповідності потужності (цих складських приміщень) оператора ринку - позивача вимогам законодавства. В публічному доступі також міститься інформація про реєстрацію потужностей позивача за цією адресою. Відповідач мав можливість впевнитися у наявності складських приміщень, на яких вже проводилися заходи державного контролю по відношенню до позивача з підтвердженням дотримання законодавства про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів та перевіреною системою постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР. Твердження відповідача, що "позивач не надав підписаний договір в редакції проєкту із відповідними невід'ємними додатками", не відповідає обставинам справи, поданим доказам та є безпідставним. Позивач звертає увагу, що жодного запиту чи повідомлення про необхідність надання додаткових документів чи інформації від відповідача не надходило. Відповідно до п. 66 Порядку у разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів, що відповідачем також не було зроблено.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом звернутися до Антимонопольного комітету України та не оскаржив умови закупівлі на підставі ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі", то позивач зауважує, що такі твердження відповідача є оманливими, адже створюють враження, що відповідач встановлював кваліфікаційні вимоги до постачальника - позивача, а позивач не скористався своїм правом на оскарження таких вимог, що не відповідає дійсності.

Позивач відповідно до рішення адміністратора, оформленого протоколом уповноваженої особи Державної установи "Професійні закупівлі" № 334 від 02.02.2024, був включений до переліку кваліфікованих постачальників за категорією товару: 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені (ідентифікатор кваліфікації: UA-F-2020-12-15-000010-a), та з 05.02.2024 мав можливість подавати свої ціни на запити. Порядок не передбачає можливості повторної кваліфікації ще й замовником. Отже, за твердженням позивача, не викликає сумнівів протиправність дій відповідача при відхилення пропозиції позивача, що призвело до неукладення з позивачем відповідного договору, який розміщений на електронному майданчику на сторінці закупівлі UA-2024-12-16-008435-a та підлягав укладенню з позивачем як з переможцем відбору та неотриманні відповідачем оплати від поставок товару, які б мали здійснюватися на підставі цього договору позивачем та оплачуватися відповідачем, тобто на які очікував позивач за наслідком перемоги у закупівлі, якби умови відбору не були порушені неправомірною поведінкою відповідача.

Щодо обґрунтування упущеної вигоди, то позивач навів доводи та розрахунки аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Твердження відповідача щодо неможливості закупівлі всієї партії риби, через обмеження строків придатності замороженої риби за ДСТУ 4868:2007, на переконання позивача, не відповідає дійсності, оскільки абсолютна більшість тушок хеку с/м в Україні імпортується з інших країн та зазвичай мають строк придатності 24 місці, про що відповідач і сам знає враховуючи, що таку рибу він закуповує кожен рік. Питання транспортування враховуючи, що постачання повинно було здійснюватися було враховано.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що проєкт договору не передбачав можливості надання договору складського зберігання із третьою особою, більше того, що цей договір не надає права позивачеві на користування складом та обладнанням, яке в ньому розміщене. Хоча, у довідці від 20.12.2024 № 175/12 позивач повідомив про наявність саме у нього, а не у третьої особи, обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для постачання товарів, що є предметом закупівель, і все воно використовується на підставі договору складського зберігання № 09/30 від 30.09.2024.

Відповідач зазначив, що згідно з п. 66 Порядку, умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проєкті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. Третім абзацом пункту 58 Порядку визначено, що подання пропозиції постачальником вважається підтвердженням наміру укласти договір. І саме в тій редакції, яка оприлюднена замовником. Позивач свідомо подав пропозицію по оприлюдненому проєкту договору з відповідними невід'ємними додатками усвідомлюючи, що не надасть їх.

На думку відповідача, додатковим доказом правомірності його дій є внесення змін до Порядку та приведення його до вимог Закону і умов сьогодення. Так, постановою КМУ № 33 від 14.01.2026 пункт 57 Порядку викладено у новій редакції і згідно шостого абзацу проект договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, не повинен суперечити інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель шляхом заповнення відповідних електронних форм з окремими полями, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії.

Зі змісту наданого позивачем рахунку від 25.12.2024, поставка мала відбуватись однією партією, а не частинами. Доказів протилежного позивачем не надано. Позивачем також не надано доказів, які підтверджують дані про виробника, дату виготовлення, встановлення чи ні виробником іншого строку придатності на уявну партію риби. Тому, слід керуватися загальними нормами ДСТУ 4868:2007, про які викладено у відзиві (шестимісячний строк придатності). Позивач у відповіді не спростував обґрунтувань і розрахунків, які підтверджують, що за таких вихідних даних він не отримав би прибутку внаслідок підписання договору та вчинених ним дій, натомість йому було б заподіяно збитків. Позивач не мав наміру закуповувати і поставляти рибу у заявлений ним спосіб. Позивач сам собі перечить - то він має склад для зберігання риби, то йому будуть возити рибу треті особи дрібними партіями напряму замовнику.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що абсолютна більшість тушок хеку с/м в Україні імпортується з інших країн та зазвичай мають строк придатності 24 місці, про що відповідач і сам знає враховуючи, що таку рибу він закуповує кожен рік. Надані позивачем документи свідчать про заявлений виробником строк придатності товару у 24 місяці, що спростовують доводи відповідача щодо неможливості закупівлі всієї партії риби та поступового доставлення її замовнику.

Позивач вказує, що він здійснював постійні численні ритмічні поставки продуктів харчування у м. Черкаси, а саме протягом 2025 року позивач здійснював ритмічне постачання хлібу, сиру, олії, яєць до 54 дошкільних навчальних закладів м. Черкаси (деякі з яких знаходяться по сусідству з відповідачем), постачання охолодженого м'яса до Черкаського державного технологічного університету та виконавчого комітету Слобідської сільської ради, які знаходяться поблизу відповідача. Розгалуджена логістика позивача по м. Черкаси, численні поставки поблизу відповідача свідчать про можливість здійснення поставок до відповідача у будь-який час та відсутність необхідності налагодження якоїсь окремого додаткового маршруту чи виникнення додаткових витрат. Витрати позивача на матеріально технічну базу та працівників жодним чином не збільшилися б при підписанні договору з відповідачем.

Посилаючись на абз. 2 п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, позивач зауважує, що у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Відповідно до положень п. 12 Порядку замовник несе відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в електронному каталозі, та дії осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної ідентифікації.

Крім того відповідач стверджує, що позивач не надав підписаний договір в редакції проєкту із відповідними невід'ємними додатками. В той же час опублікований відповідачем на сайті уповноваженого органу договір на постачання риби № 4 від 02.01.2025 з ФОП Трушкевич Н.А. свідчить, що ці додатки не такі вже і невід'ємні. Опублікований відповідачем договір не містить зазначених невід'ємних додатків.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що пропозиція позивача електронною системою закупівель була автоматично визначена економічно вигідною. Системою також сформовано протокол, яким прийняті рішення визначити позивача переможцем закупівлі та затвердити рішення про намір укласти договір про закупівлю та опублікувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю веб-порталі Уповноваженого органу. Незважаючи на те, що електронна система визначає переможця, її робота влаштована таким чином, що протокол про визначення переможця та намір укласти договір, підлягає підписанню ЕЦП уповноваженої особи замовника і лише після цього протокол оприлюднюється разом із повідомленням про намір укласти договір. Зазначений протокол підписаний уповноваженою особою 25.12.2024. Далі, уповноваженою особою замовника були проаналізовані документи, які надані позивачем 24.12.2025, наслідком чого стало прийняття 31.12.2024 рішення про відхилення його пропозиції.

Відповідач зазначив, що того ж дня, 31.12.2024 електронна система закупівель визначила іншого учасника переможцем відбору постачальника, пропозиція якого була наступною економічно вигідною. Уповноважена особа замовника, в такій же послідовності як із позивачем, підписує ЕЦП протокол визначення переможця закупівлі та намір укласти договір із іншим учасником та оприлюднює його разом із повідомленням про намір укласти договір. Як у випадку із позивачем, так і з іншим учасником, обидва протоколи визначення переможця закупівлі та намір укласти договір підписувались без аналізу будь-яких документів, які надавались учасниками. Інший учасник надав підписаний договір з невід'ємними додатками 02.01.2025 - після оприлюднення протоколу про визначення його переможцем і намір укласти договір.

Відповідач стверджує, що протокол визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю був сформований системою, далі підписаний 25.12.2024 уповноваженою особою без аналізу документів, які надані позивачем 24.12.2024. Підписання протоколу проведено виключно на підставі автоматичного визначення електронною системою закупівель пропозиції позивача економічно вигідною. Зазначений протокол був би підписаний і оприлюднений за будь-яких обставин, незалежно від надання документів позивачем.

Відповідач також вважає заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката таким, що не відповідає зазначеним критеріям, оскільки: справа є нескладною і малозначною, розглядається судом у спрощеному провадженні, а тому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Законом, що визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад є Закон України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі")

З викладеного випливає, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.

Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. (п. 18 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі")

Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. (п. 31 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі")

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. (п. 32 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі")

Отже тендерна документація по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проєкта договору, а тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договори на умовах, визначених в ній, за результатами розгляду та оцінки якої замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір. Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов'язків у замовників (зобов'язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи, надані послуги) та учасника процедури закупівлі (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (абз. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

02.02.2024 уповноважена особа Державної установи "Професійні закупівлі" за результатами розгляду заяви ТОВ "Смачненько" про приєднання до електронного каталогу за категоріями: 15110000-2 М'ясо, 15540000-5 Сирні продукти, 15550000-8 Молочні продукти, 15530000-2 Вершкове масло, 15610000-7 Продукція борошномельно-круп'яної промисловості та 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені, прийняла рішення, яке оформлене Протоколом № 334 про включення ТОВ "Смачненько" до переліку кваліфікованих постачальників каталогу Державної установи "Професійні закупівлі".

Отже позивач у справі у спірний період був кваліфікованим постачальником електронного каталогу за категорією, зокрема 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені.

16.12.2024 КЗ "ЧАЛ "Перспектива" ЧОР" через електронну систему закупівель "Prozorro" оприлюднив оголошення про проведення закупівлі UA-2024-12-16-008435-а на поставку "Хек с/м, тушка без голови, 300-600г, ДСТУ 4868" в кількості 1 700 кг зі строком поставки до 31.12.2025. Код предмета закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені. Очікувана вартість предмета закупівлі: 275 000 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій та дата та час розкриття тендерних пропозицій - 19.12.2024 о 09:00.

До оголошення про проведення закупівлі відповідачем було додано відповідний проєкт Договору про закупівлю товарів та інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару.

Суд враховує, що 10.09.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, відповідно до якого, внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнено розділ X "Прикінцеві та перехідні положення", зокрема, пунктом 3-7.

Так у п. 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлюються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (тут і далі - Особливості в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 11-2 Особливостей, у разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням цих особливостей.

Додатком 2 до Особливостей є Перелік продуктів харчування, закупівля яких здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу, серед яких, в тому числі, риба заморожена. Зі змісту оголошення про проведення закупівлі UA-2024-12-16-008435-а випливає, що вартість предмета закупівлі перевищує 100 тис. гривень (становить 275 000 грн), отже така закупівля повинна була здійснюватися з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (тут і далі - Порядок, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Сторони у заявах по суті підтвердили обставину проведення закупівлі відповідно до Порядку.

Адміністратор електронного каталогу (далі - адміністратор) - централізована закупівельна організація, що визначається Кабінетом Міністрів України, яка забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Адміністраторів може бути кілька. (п. 2 Порядку)

Адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). (п. 16 Порядку)

Адміністратор забезпечує формування та ведення переліку кваліфікованих постачальників. (п. 17 Порядку)

Кваліфікація до електронного каталогу проводиться щодо категорії товару. (п. 21 Порядку)

Адміністратор оприлюднює через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу та інформацію, передбачену цим Порядком. (п. 22 Порядку)

У свою чергу відповідно до п. 31 Порядку, фізична особа, фізична особа - підприємець, юридична особа - резидент або нерезидент подає адміністратору заявку в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та завантаженням необхідних документів, що підтверджують відповідність вимогам, зазначеним адміністратором в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу, в електронній системі закупівель.

Адміністратор розглядає заявку на відповідність вимогам, зазначеним в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу, протягом десяти робочих днів з дня її оприлюднення в електронній системі закупівель. (п. 32 Порядку)

За підтвердженням інформації, наданої учасником у заявці, адміністратор може звернутися до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. (п. 33 Порядку)

За результатами розгляду заявки адміністратор приймає одне з таких рішень: про включення учасника до переліку кваліфікованих постачальників за категорією товару, до якої учасник подав заявку; про відхилення заявки учасника. (п. 34 Порядку)

З викладеного випливає, що оскільки, як встановлено вище, позивач включений адміністратором до переліку кваліфікованих постачальників каталогу Державної установи "Професійні закупівлі", останній у спірний період був кваліфікованим постачальником електронного каталогу за категорією, зокрема 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені.

Відповідно до п. 57 Порядку, замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель).

У запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.

Запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов'язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.

Електронною системою закупівель автоматично через електронний каталог надсилається постачальникам, кваліфікованим до відповідної категорії, повідомлення про запит пропозицій постачальників в момент оприлюднення запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель.

Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить адміністратор, може затверджувати примірні договори щодо закупівлі визначених категорій товарів.

З викладеного випливає, що проєкт договору може містити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Такий перелік інформації є вичерпним та з урахуванням положень п. 31 Порядку, є поданим адміністратору (шляхом завантаженням необхідних документів, що підтверджують відповідність вимогам, зазначеним адміністратором в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу, в електронній системі закупівель).

Згідно з підп. 13.1.2. п. 13.1. р. XIII проєкту Договору, який був доданий відповідачем до оголошення про проведення закупівлі UA-2024-12-16-008435-а, невід'ємною частиною цього Договору є, зокрема копії оригіналів наступних документів, що надаються Постачальником для підтвердження якості, безпечності товарів, що планується постачати, своєї надійності, наявності відповідної матеріально-технічної бази та вжиття заходів з захисту довкілля та протидії корупції. Разом з підписаним зі свого боку договором Постачальник повинен надати Замовнику:

1) довідку, складену учасником у довільній формі, із зазначенням переліку наявних в учасника станом на дату подання тендерної пропозиції об'єктів обладнання та матеріально-технічної бази (обов'язкова наявність - спеціалізований транспортний засіб (малотонажний або вантажний, довжина якого не перевищує 8 метрів), складське приміщення* (на складському приміщенні повинні бути застосовані вимоги ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) або ДСТУ ISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015. IDT, ISO 9001:2015, IDT) та вимоги ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT))), а так само така довідка повинна містити інформацію про найменування кожного з вказаних об'єктів обладнання та матеріально-технічної бази, їх технічний стан, та інформацію про підстави користування учасником об'єктами обладнання та матеріально-технічної бази, що визначені таким учасником як фактично наявні станом на дату подання пропозиції згідно вказаної вище довідки у довільній формі;

2) правовстановлюючі документи, що підтверджують набуття права власності учасника, або право користування, або отримання учасником відповідних послуг з використанням транспортних засобів, складських приміщень, визначених цим пунктом договору та вказаних учасником згідно відповідної довідки у довільній формі, а саме:

3) для власних транспортних засобів - копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

4) для орендованих транспортних засобів - копії договорів оренди на транспортні засоби чинних до кінця 2025р., разом з копіями документів, що підтверджують приймання-передачу транспортних засобів наймачем (орендарем) - учасником, та додатково копії свідоцтва про реєстрацію таких засобів та гарантійний лист від власника транспортних засобів, що такі транспортні засоби не перебувають на тимчасово окупованій території чи за кордоном України;

5) для транспортних засобів, залучених за договором про надання послуг - договори про надання відповідних послуг учаснику з використанням відповідних транспортних засобів чинних до кінця 2025 р., разом з копіями свідоцтва про реєстрацію таких транспортних засобів та гарантійний лист від власника транспортних засобів, що такі транспортні засоби не перебувають на тимчасово окупованій території чи за кордоном України;

6) для власних складських приміщень - витяг (відомості) з Державного реєстру речових прав (сформований не раніше 2024 року), що засвідчує право власності та відсутність обтяження у виді обмеження права користуватись даним складським приміщенням;

7) для орендованого складського приміщення - договір оренди даного складського приміщення, укладений з власником складського приміщення, чинний не менше ніж до 31.12.2025р. разом з копіями документів, що підтверджують приймання-передачу складського приміщення та додатково надати витяг (відомості) з Державного реєстру речових прав (сформований не раніше 2024 року), що засвідчує право власності та відсутність обтяження у виді обмеження права користуватись даним складським приміщенням та розпоряджатись даним складським приміщенням;

8) якщо складське приміщення перебуває у державній та/або комунальній власності, на виконання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", надати посилання на опублікований в електронній торговій системі (ЕТС) договір оренди такого майна.

9) на підтвердження застосування на складському приміщенні вимог ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) або ДСТУ ISO9001:2018 (ENISO 9001:2015. IDT, ISO 9001:2015, IDT) та вимоги ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT)))) - сертифікат, що підтверджує застосування власником складу або учасником вимог ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) або ДСТУ ISO9001:2018 (ENISO 9001:2015. IDT, ISO 9001:2015, IDT) та вимоги ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT))) Системи управління якістю виданих на ім'я власника складського приміщення або учасника та за адресою складського приміщення. Документ, має бути виданий акредитованим органом з сертифікації, акредитованого НААУ у сфері передбаченого відповідного ДСТУ ISО (додатково в складі пропозиції надається атестат органу з сертифікації, який видав сертифікат).

10) копія договору на дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію складського приміщення (приміщення), транспортних засобів чинного на період виконання договору про закупівлю з установами, які мають право надавати такі послуги, що діє до 31.12.2025р.

11) технічний паспорт на складське приміщення, яке вказане ним у довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

12) акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти без виявлених порушень, виданий територіальним підрозділом Держпродспоживслужби на дані складські приміщення, які вказані у довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, отриманий не раніше 2023 року;

13) акт, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP без виявлених порушень, виданий територіальним підрозділом Держпродспоживслужби на дані складські приміщення, які вказані у довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, отриманий не раніше 2023 року;

14) сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) системи екологічного управління. Виданий органом з сертифікації акредитованого НААУ у сфері передбаченого відповідного ДСТУ ISО на ім'я учасника або виробника або власника залученого автотранспорту або власника складського приміщення (додатково в складі пропозиції надається атестат органу з сертифікації, який видав сертифікат).

15) сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) системи управління щодо протидії корупції. Виданий органом з сертифікації акредитованого НААУ у сфері передбаченого відповідного ДСТУ ISО на ім'я учасника або виробника або власника залученого автотранспорту або власника складського приміщення (додатково в складі пропозиції надається атестат органу з сертифікації, який видав сертифікат).

Заявлена відповідачем як додатки до договору інформація явно виходить за межі відомостей про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором, як це передбачено п. 57 Порядку.

Таким чином, проєктом спірного договору, всупереч вимогам п. 57 Порядку відповідач неправомірно затребував значно більший обсяг інформації, ніж імперативно визначений у вказаному пункті (характеристики товару та їх допустимі значення), оскільки таким пунктом визначено заборону у запиті пропозицій постачальників вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.

Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2024-12-16-008435-а, цінові пропозиції щодо предмету закупівлі UA-2024-12-16-008435-а надали два учасники: ТОВ "Смачненько" з ціновою пропозицією 249 000 грн та фізична особа підприємець Трушкевич Н.А. з ціновою пропозицією 272 000 грн.

Постачальник через електронний каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель.

На запит пропозицій постачальників, оприлюднений замовником в електронній системі закупівель, постачальник має право подати тільки одну пропозицію.

Подання пропозиції постачальником вважається підтвердженням наміру укласти договір.

Постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті.

Електронною системою закупівель після закінчення строку для подання пропозицій постачальників, визначеного замовником в запиті пропозицій постачальників, розкривається вся інформація, зазначена в пропозиції. (п. 58 Порядку)

Отже шляхом подання пропозиції позивач підтвердив намір укласти договір з відповідачем, а товар з пропозиції позивача відповідав специфікації товару, визначеній в запиті відповідача.

Оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій.

У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни.

Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору. (п. 61 Порядку)

За результатами оцінки електронною системою закупівель тендерних пропозицій, відповідно до Протоколу визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2024-12-16-008435-а, пропозиція ТОВ "Смачненько" 19.06.2024 була визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2024-12-16-008435-а, 25.12.2024 ТОВ "Смачненько" було визначено переможцем закупівлі UA-2024-12-16-008435-а на поставку "Хек с/м, тушка без голови, 300-600г, ДСТУ 4868" в кількості 1 700 кг зі строком поставки до 31.12.2025 з ціновою пропозицією 249 900 грн. Замовником вирішено прийняти та затвердити рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем та опублікувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

Замовнику, переможцю відбору та іншим постачальникам електронною системою закупівель у день визначення постачальника переможцем відбору надсилається повідомлення про визначення переможця відбору із зазначенням його найменування та місцезнаходження. (п. 62 Порядку)

Згідно з п. 66 Порядку, замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.

Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.

Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.

19.12.2024 позивач надіслав на електронну адресу уповноваженої особи відповідача Панасюк Лариси Петрівни - ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка була зазначена в інформації про Замовника закупівлі) лист, у якому просив погодити та заповнити договір зі сторони відповідача. До цього листа позивач прикріпив три файли з назвами: "Проєкт договору Риба Морожена на 2025 рік.docx", "Проєкт договору Мясо на 2025 рік.docx" та "Проєкт договору Сир на 2025 рік.docx".

Позивач згідно з супровідним листом від 23.12.2024 № 187/12 передав через канцелярію відповідачу підписаний зі сторони ТОВ "Смачненько" Договір про закупівлі товарів разом із відповідними додатками згідно з переліком для підписання редакції договору відповідачем. Цей лист разом із додатками був отриманий відповідачем 24.12.2024, про що свідчить відповідна печатка відповідача (вхідний № 108/01-24 на копії супровідного листа від 23.12.2024 № 187/12), який наданий позивачем до справи.

Разом із супровідним листом від 23.12.2024 № 187/12 позивачем були надані відповідачу такі додатки до договору про закупівлю товару:

договір про закупівлю товарів підписаний зі сторони ТОВ "Смачненько";

додаток № 1 до Договору купівлі-продажу - Специфікація;

довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 20.12.2024 № 175/12;

договір оренди від 05.02.2024 № 24/02-1 підписаний між ФОП Якуба С.П. (Орендодавець) та ТОВ "Смачненько" (Орендар) з додатком - акт приймання-передачі об'єкта оренди від 05.02.2024 № 1;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ;

гарантійний лист від 20.12.2024 № 25;

інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.08.2024 № 391524968;

договір складського зберігання від 30.09.2024 № 09/30 підписаний між ТОВ "Галєн-2" (Торговий склад) та ТОВ "Смачненько" (Поклажодавець);

договір оренди нежитлового приміщення, що міською комунальною власністю від 29.03.2006 № 5336 підписаний між КП "Черкасиелектротранс" (Орендодавець) та ТОВ "Галєн" (Орендар) з додатками;

лист ТОВ "Смачненько" Про публікацію договору оренди від 20.12.2024 № 114/12-01 на адресу КЗ "Черкаський академічний ліцей "Перспектива" Черкаської обласної ради";

сертифікат на систему управління якістю від 25.12.2023 №UA.MQ.048-352-23;

сертифікат на систему керування безпечністю харчових продуктів від 25.12.2023 №UA.MQ.048-353-23;

атестат про акредитацію від 07.03.2024 № 8О048 з додатками;

договір на проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації складських приміщень та дезінфекції автотранспорту від 20.12.2024 № 24/12 з додатками;

технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою вул. Олексія Панченка, 13/2, м. Черкаси від 20.04.2021;

акт складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР ТОВ "Смачненько" від 22.12.2023 № 32;

акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти від 22.12.2023 № 33;

сертифікат на систему екологічного управління стосовно надання послуг зі: зберігання, складування, відвантаження та транспортування харчових продуктів та напоїв; оптові торгівлі харчовими продуктами та напоями (неспеціалізована оптова торгівлі продуктами харчування, напоями (код ДКПП 46.39); надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом (код ДКПП 49.41); надання послуг щодо складського господарства (код ДКПП 52.10));

сертифікат на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці стосовно надання послуг зі: зберігання, складування, відвантаження та транспортування харчових продуктів та напоїв; оптові торгівлі харчовими продуктами та напоями (неспеціалізована оптова торгівлі продуктами харчування, напоями (код ДКПП 46.39); надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом (код ДКПП 49.41); надання послуг щодо складського господарства (код ДКПП 52.10));

атестат про акредитацію від 29.11.2023 № 8О095 з додатками;

сертифікат на систему управління щодо протидії корупції від 03.01.2024 №UA.ABMS.8O107.003.01-24;

атестат про акредитацію від 26.07.2024 № 8О107 з додатками;

протокол випробувань (вимірювання) Test Report від 23.12.2024 № 24-663Т;

атестат про акредитацію від 05.01.2023 № 40076 з додатками;

дозвіл на відтворення, публікацію та використання від 23.12.2024 № 01201.

Копії вказаних документів надані позивачем до матеріалів справи.

Отже незважаючи на те, що відповідач, всупереч вимогам п. 57 Порядку неправомірно затребував інші документи, які не передбачені Порядком, що імперативно заборонено у вказаному пункті, позивач таки надав останньому для підпису Договір про закупівлі товарів разом із відповідними додатками, чим виконав своє зобов'язання з підписання договору у строк, визначений п. 66 Порядку.

Відповідно до п. 64 Порядку замовник відхиляє пропозицію переможця відбору, якщо постачальник: 1) не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку; 2) письмово відмовився від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників; 3) пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь.

У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник обов'язково зазначає причину такого відхилення.

У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник оприлюднює таке рішення в електронній системі закупівель протягом одного робочого дня з дня його прийняття.

У разі відхилення замовником пропозиції переможця відбору з підстав, визначених цим пунктом, електронна система закупівель визначає переможцем відбору постачальника, пропозиція якого є наступною економічно вигідною.

31.12.2024 уповноважена особа відповідача Лариса Панасюк письмово підписала протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою, відповідно до якого вирішила відхилити пропозицію Переможця відбору запиту пропозицій постачальників щодо Закупівлі відповідно до підпункту 1 пункту 64 Порядку № 822. В описовій частині протоколу зазначено, що на етапі укладення договору Переможець відбору не підписав договір згідно умов проекту договору у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку № 822 (не надав підписаний договір із додатками передбаченими п. 13.1. проєкту договору у строк визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку).

Відповідно до Протоколу відхилення тендерної пропозиції/пропозиції (а.с. 127) від 31.12.2024, що підписаний уповноваженою особою відповідача Панасюк Л.П. за допомогою цифрового підпису та оприлюднений на веб-порталі уповноваженого органу відхилено пропозицію ТОВ "Смачненько", підстави відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника: Переможець не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку; детальний опис підстав відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника: Переможець не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. Вирішено затвердити рішення про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу.

Таким чином, всупереч тому, що як встановлено судом вище, позивач надав відповідачу для підпису Договір про закупівлі товарів, чим виконав своє зобов'язання з підписання договору у строк, визначений п. 66 Порядку, відповідач неправомірно відхилив тендерну пропозицію останнього через нібито непідписання договору у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.

Щодо твердження відповідача, викладеного у відзиві на позов про те, що замовник правомірно відхилив пропозицію позивача на підставі пп. 1 п. 64 Порядку, оскільки позивач не надав підписаний договір в редакції проєкту із відповідними невід'ємними додатками, а саме надав довідку від 20.12.2024 № 175/12 згідно якої ТОВ "Смачненько" повідомляє про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для постачання товарів, що є предметом закупівель, а саме: складське приміщення площею 96 кв.м, дві холодильні камери, ваги, прилад для вимірювання температури та ящики - все зазначене майно використовується на підставі договору складського зберігання № 09/30 від 30.09.2024, який не надає права позивачеві на користування складом та обладнанням, яке в ньому розміщене, суд зауважує, що як встановлено вище, затребування додаткових доказів, не передбачених Порядком заборонене положеннями п. 57 Порядку. Крім того, з урахуванням положень п. 31 Порядку (фізична особа, фізична особа - підприємець, юридична особа - резидент або нерезидент подає адміністратору заявку в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та завантаженням необхідних документів, що підтверджують відповідність вимогам, зазначеним адміністратором в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу, в електронній системі закупівель) та п. 58 Порядку (постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті) оскільки позивач у спірний період був кваліфікованим постачальником електронного каталогу за категорією, зокрема 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені, пропозиція пропонована позивачем автоматично вважається такою, що відповідає вимогам закупівлі.

При цьому суд наголошує, що згідно з п. 61 Порядку, оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій, а не замовником.

З викладеного логічно випливає відсутність у п. 64 Порядку такої підстави для відхилення замовником пропозиції переможця відбору як невідповідність наданого на підпис договору чи невідповідність якісних характеристик товару.

Відтак і відповідач, відхиляючи пропозицію позивача, не зазначив, оскільки немає такої підстави в п. 64 Порядку, що наданий на підпис договір не відповідає вимогам тендерної пропозиції, зазначивши натомість, що такий договір не підписаний позивачем, що суперечить встановленим обставинам справи.

Щодо покликання відповідача у відзиві на позов на положення п. 23 Порядку, відповідно до якого, оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку адміністратор вважає за необхідне включити до оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу, суд зауважує, що повністю п. 23 Порядку викладено так:

Оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код адміністратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) строк дії оголошення; 3) інформація про категорію товару, в межах якої здійснюється відбір товару до електронного каталогу; 5) кваліфікаційні та інші вимоги до учасника.

Адміністратор установлює одну або кілька з таких кваліфікаційних вимог до учасника: наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору; 7) прізвище, ім'я та по батькові, посада та адреса електронної пошти особи адміністратора, уповноваженої здійснювати зв'язок з учасниками; 8) інформація про ліцензії, документи дозвільного характеру, декларації (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.

Оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку адміністратор вважає за необхідне включити до оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу.

З викладеного випливає, що можливість зазначення в оголошенні про проведення кваліфікації іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством належить виключно адміністратору при проведенні кваліфікації, а не замовнику, яким є відповідач при проведенні закупівлі. Тобто пункт 23 Порядку не стосується вимог до учасників закупівлі під час проведення процедури закупівлі за процедурою, що визначена Порядком, як помилково стверджує відповідач.

Вище суд встановив, що за результатами розгляду заявки адміністратор приймає одне з таких рішень: про включення учасника до переліку кваліфікованих постачальників за категорією товару, до якої учасник подав заявку; про відхилення заявки учасника. (п. 34 Порядку)

Оскільки позивач включений адміністратором до переліку кваліфікованих постачальників каталогу Державної установи "Професійні закупівлі", останній відповідає всім встановленим адміністратором вимогам та у спірний період був кваліфікованим постачальником електронного каталогу за категорією, зокрема 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені.

З прийняттям замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюдненням ним відповідного повідомлення, у нього виникає право і одночасно обов'язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.10.2019, від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19, від 01.06.2021 у справі №910/840/20.

Сама конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти", визначена у п. 66 Порядку, свідчить, що ця норма покладає саме обов'язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проєкт та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, чого саме відповідачем вчинено не було.

Крім того, відповідно до п. 49 Порядку, у разі непідписання постачальником договору на умовах, зазначених замовником в запиті пропозицій постачальників, замовник може подати звернення з інформацією про таке порушення через електронну систему закупівель до адміністратора. Адміністратор розглядає звернення з інформацією про порушення протягом 10 робочих днів з дня отримання такого звернення. Усі звернення оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу.

Проте відповідач своїм правом не скористався та з відповідним зверненням до адміністратора не звернувся.

Відповідач стверджує, що процедури закупівлі можуть бути оскаржені в порядку ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі", позивач не скористався можливістю подати звернення про перегляд вимог до учасника та/або оскаржити процедури закупівлі і прийняв участь у відборі, відповідно, погодившись на умови закупівлі. Тому твердження про неправомірність вимог замовника надати документи згідно зазначених умов є безпідставним.

Щодо викладеного суд зазначає, що процедура публічної закупівлі з використанням електронного каталогу не може бути оскаржена до Антимонопольного комітету України в порядку ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі". Таке оскарження не передбачено ні Законом України "Про публічні закупівлі", ні Особливостями, ні Порядком.

Тобто учасник закупівлі з використанням електронного каталогу може захистити свої порушені права лише шляхом звернення до суду.

31.12.2024 КЗ "ЧАЛ "Перспектива" ЧОР" в електронній системі закупівель "Prozorro" був опублікований протокол розкриття тендерних пропозицій UA-2024-12-16-008435-а, згідно з яким ТОВ "Смачненько" як переможець не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. Щодо пропозиції ФОП Трушкевич Наталії Анатоліївни, то міститься запис, що вона відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

02.01.2025 між КЗ "ЧАЛ "Перспектива" ЧОР" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Трушкевич Н.А. (Постачальник) підписано Договір про закупівлю товару № 4, за умовами якого Постачальник зобов'язався у 2025 році поставити Замовнику товари (код ДК 021:2015: код 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені (Риба морожена Хек)), зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до Специфікації до цього Договору, предметом поставки є Риба морожена Хек у кількості 1 700 кг на загальну суму 272 000 грн.

Додатковими угодами від 09.04.2025 № 2 та від 11.12.2025 № 5 замовник та постачальник відповідно до п. 3.3. Договору зменшили обсяги закупівлі у зв'язку зі зменшенням фінансування до 1 189 кг та відповідно зменшили суму Договору до 217 099,51 грн, що підтверджено Специфікаціями до цих додаткових угод.

Отже після відхилення пропозиції позивача, відповідач уклав Договір з ФОП Трушкевич Н.А., ціна за яким перевищує ціну, запропоновану позивачем.

Позивач стверджує, що взявши участь у процедурі закупівлі, ставши переможцем та підписавши зі свого боку проєкт договору про закупівлю, він мав намір здійснити поставку товару відповідачу з метою отримання прибутку, однак внаслідок ухилення відповідача від виконання обов'язків за результатами відбору позивач, як переможець відбору, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував, а саме отримання доходу від діяльності у розмірі 46 716 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи вимогу про стягнення збитків суд враховує такі положення чинного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України)

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. (ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України)

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. (ст. 623 ЦК України)

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України)

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції в питанні критеріїв упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

Суд звертає увагу на те, що вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц).

Суд встановив, що протиправна поведінка відповідача полягає у неправомірному відхиленні пропозиції переможця відбору - позивача.

Вина відповідача презюмується, відповідач не довів суду правомірність його відмови у підписанні договору.

В обґрунтування розміру збитків у вигляді упущеної вигоди позивач зазначає, що відповідно до інформації про закупівлю UA-2024-12-16-008435-a відповідач вказав очікувану вартість послуг 275 000 грн. Цінова пропозиція позивача становила 249 900 грн. Відповідач прийняв пропозицію позивача без будь-яких заперечень.

Для розрахунку суми упущеної вигоди, за твердженням позивача, слід застосувати витратний підхід. Доходна частина розрахунку обґрунтовується загальною сумою доходу 249 900 грн, на яку розраховував позивач внаслідок перемоги за результатами закупівлі UA2024-12-16-008435-a. За даними електронної системи закупівель пропозиція позивача була визнана переможною, тому відомості щодо загальної суми очікуваного доходу 249 900 грн є документально підтвердженими. Витратна частина розрахунку обґрунтовується тією сумою, яку позивач повинен був витратити на закупівлю товару, необхідного для виконання взятих на себе зобов'язань.

Позивач стверджує, що з метою забезпечення товару для виконання договору по закупівлі UA-2024-12-16-008435-а він звернувся до ТОВ "Комбінат-Черкаси", яке виставило позивачу рахунок на оплату від 25.12.2024 № 12250001 на поставку товару "Хек с/м тушка 400-600" у кількості 1 700 кг на загальну суму 203 184 грн. Сторонами було погоджено, що ТОВ "Комбінат-Черкаси" здійснить поставку замовленого товару окремими партіями у місце поставки, визначене позивачем. Сума витрат для розрахунку упущеної вигоди позивача становить 203 184,00 грн. Враховуючи вищезазначене, за розрахунком позивача, сума упущеної вигоди позивача становить 46 716,00 грн (різниця між елементом доходів та елементом витрат).

При вирішенні питання щодо неодержаного прибутку (доходу) слід мати на увазі таке. Як у промислових підприємств, так і у торговельних, постачальницько-збутових, збутових підприємств (організацій) є умовно-постійні та умовно-змінні витрати. Наслідками невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наприклад, неповерненням продукції, є, зокрема, зменшення обсягу виробництва чи реалізації продукції (робіт, послуг), внаслідок чого кредитор не одержав прибуток (доход) і, крім того, у нього збільшуються умовно-постійні витрати в собівартості його продукції, а у торговельних підприємствах зростають фактичні витрати обігу. Такі умовно-постійні витрати не підлягають виключенню з суми стягуваних господарським судом збитків.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги: А) вид (склад) збитків; Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.

До складу виду збитків відноситься неодержаний прибуток, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.

Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру прямих та непрямих збитків у вигляді неодержаних доходів (прибутку), а саме упущеної вигоди, заподіяних порушеннями господарських договорів, так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності. Доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні обсягу чи виробництва реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не зробленої чи не реалізованої або неповернутого своєчасно майна, продукції (робіт, послуг) з вини контрагента.

Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а також визначення суми умовно-постійних витрат у собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до діючого в галузі положеннями по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).

Водночас доказів на підтвердження укладення між ТОВ "Комбінат-Черкаси" та ТОВ "Смачненько" договору поставки товару та актів приймання-передачі товару на підтвердження поставки та отримання позивачем товару - "Хек с/м тушка 400-600" у кількості 1 700 кг на загальну суму 203 184 грн позивач суду не надав.

Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "Смачненько" є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 82.92 Пакування.

З викладеного випливає, та позивачем не заперечується, що основними видами діяльності ТОВ "Смачненько" є не постачання товарів, які вироблені безпосередньо ним, а постачання товарів, придбаних у інших контрагентів.

Таким чином, для підтримання можливості постійно та стабільно здійснювати свою господарську діяльність (з усіма своїми контрагентами-покупцями, а не лише з відповідачем), позивачу необхідно постійно купувати товари у інших контрагентів.

Отже, укладення позивачем будь-якого договору про придбання товарів спрямоване саме на забезпечення всіх своїх господарських зобов'язань, а не лише з відповідачем.

Будь-яке співпадіння назви та кількості товарів жодним чином не підтверджує, що такі товари придбаваються саме для виконання певного зобов'язання і не можуть бути в подальшому продані позивачем іншим своїм контрагентам.

Рахунок на оплату товару є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, даний документ носить інформаційний характер, та ніяким чином не свідчить про реальність понесених скаржником витрат як підставу для відшкодування упущеної вигоди в майбутньому. (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19). Сам по собі рахунок-фактура не надає достатньої інформації для підтвердження факту проведення господарської операції або надання послуги, а відповідно не може бути розцінений як доказ понесення збитків у відповідному розмірі в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України.

В додаткових поясненнях позивач повідомляє, що твердження відповідача щодо відсутності договірних відносин з ТОВ "Комбінат-Черкаси" є безпідставними, оскільки доволі активна співпраця позивача з даним контрагентом здійснювалася по різним видам рибної продукції протягом всього 2024 року. На підтвердження чого, для прикладу, позивач надав видаткові накладні № 12050001 від 05.12.2024, №12050002 від 05.12.2024, № 12060002 від 06.12.2024, № 12120003 від 12.12.2024, які підтверджують здійснення позивачем закупівлі тушок хеку с/м у ТОВ "Комбінат-Черкаси" протягом грудня 2024 року.

Безпосередньо договору, укладеного з ТОВ "Комбінат-Черкаси" у якому б передбачалась купівля товару для продажу відповідачу на підставі договору за результатами публічної закупівлі, позивач не надав.

Водночас суд зауважує, що сама наявність у позивача відносин з поставки з ТОВ "Комбінат-Черкаси", відповідно до яких позивачем здійснювалась закупівля тушки хека свіжомороженого жодним чином не доводить, що позивач здійснив купівлю тушки хека для поставки відповідачу. Навпаки представниця позивача у судовому засіданні підтвердила, що товар за виставленим рахунком позивачем не оплачений та, відповідно, не отриманий.

Також суд зауважує, що при здійсненні розрахунку упущеної вигоди позивач не врахував обов'язкових неминучих витрат, які б супроводжували виконання договору, до яких, до прикладу, можна віднести транспортні витрати, витрати на пальне, витрати на зберігання товару у випадку необхідності, на заробітну плату працівникам, у разі залучення останніх.

Позивач стверджує, що здійснював постійні численні ритмічні поставки продуктів харчування у м. Черкаси, а саме протягом 2025 року позивач здійснював ритмічне постачання хлібу, сиру, олії, яєць до 54 дошкільних навчальних закладів м. Черкаси (деякі з яких знаходяться по сусідству з відповідачем), постачання охолодженого м'яса до Черкаського державного технологічного університету (ЧДТУ) та виконавчого комітету Слобідської сільської ради, які знаходяться поблизу відповідача. На підтвердження викладених обставин позивач надав копії договорів, укладених з іншими контрагентами про постачання різної продукції, такої як рафіновані олії та жири (Договір від 21.02.2025 № 111) сирні продукти (Договір від 03.01.2025 № 104), Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (Договір від 03.02.2025 № 108), яйця столові курячі (Договір від 15.01.2025 № 107), м'ясо (Договір від 12.02.2025 № 1511) та ін. Позивач наполягає на тому, що розгалужена логістика позивача по м. Черкаси, численні поставки поблизу відповідача свідчать про можливість здійснення поставок до відповідача у будь-який час та відсутність необхідності налагодження якогось окремого додаткового маршруту чи виникнення додаткових витрат. Витрати позивача на матеріально-технічну базу та працівників жодним чином не збільшилися б при підписанні договору з відповідачем.

Суд критично сприймає такі твердження позивача, оскільки, навіть не досліджуючи відстань, на яку необхідно було б здійснювати поставки таких товарів, про яку позивач зазначає, що вона є незначною, суд звертає увагу, що всі харчові продукти, передбачені різними договорами, є досить різними та не можуть перевозитись одночасно.

У випадку перевезення харчових продуктів повинен дотримуватися, як мінімум, температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Очевидно, що температурний режим для риби замороженої відрізняється від температурного режиму перевезення сирів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позивач повинен був би все одно здійснювати витрати для перевезення товару, якщо навіть не конкретно тушки хека свіжомороженого, то окремих продуктів відповідного температурного режиму зберігання, що неминуче потягло б за собою додаткові витрати на транспортування, пальне та працівників.

Крім того, надані позивачем копії договорів підписані в різні дати та, відповідно, умовами вказаних договорів передбачено різний строк поставки товару.

Також, відповідач слушно зауважує, що при здійсненні розрахунку збитків позивач не врахував, що КЗ "ЧАЛ "Перспектива" ЧОР" та ФОП Трушкевич Н.А. додатковими угодами від 09.04.2025 № 2 та від 11.12.2025 № 5 до договору про закупівлю товару № 4 від 02.01.2025 зменшили обсяги закупівлі у зв'язку зі зменшенням фінансування до 1 189 кг та відповідно зменшили суму Договору до 217 099,51 грн, що підтверджено Специфікаціями до цих додаткових угод.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)

При цьому, докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим чинним законодавством критеріям: належності, допустимості, достовірності, достатності, про що зазначається в постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 903/581/18.

Слід зазначити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України)

В цьому контексті слід зазначити, що ст. 76 ГПК України недвозначно вказує на той факт, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Отже докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин. Така правова позиція наведена в постанова Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18.

В свою чергу норма ч. 1 ст. 77 ГПК України говорить про те, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. (ст. 78 ГПК України)

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними в даному випадку, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі №916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі 922/3928/20 вказано, що упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора / позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов'язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

У вказаній постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 роз'яснено, що розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. До відповідних витрат відносяться, зокрема, але не виключно, виробничі витрати, інформаційні витрати, транспортні витрати, амортизаційні витрати тощо. Такі витрати пов'язуються з виплатою заробітної плати, сплатою податків і обов'язкових платежів, комунальних платежів, витрат на оренду, інших матеріальних і прирівняних до них витрат тощо.

Як встановлено судом, до розрахунку упущеної вигоди, здійсненого позивачем, віднесено тільки витрати на придбання товару. Водночас, здійснення господарської діяльності передбачає і інші витрати, зокрема витрати пов'язані з транспортуванням такого товару, виплатою заробітної плати, сплатою податків і обов'язкових платежів, комунальних платежів тощо. Неврахування таких витрат, очевидно, йде в розріз із наведеними правовими позиціями Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків, зокрема, в частині недоведення розміру збитків у формі упущеної вигоди. У зв'язку з цим суд позбавлений можливості встановити причинний зв'язок між протиправною діяльністю відповідача, яка встановлена судом і між збитками, розмір яких не доведений.

Таким чином суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 46 716 грн збитків у формі упущеної вигоди, оскільки розрахунок позивача не підтверджує реальну можливість отримання ним вказаного прибутку, і, відповідно, не є доведеним.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

На підставі викладеного суд надав відповіді на ключові доводи сторін та встановив всі обставини справи.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 17.02.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Попередній документ

134159588

Наступний документ

134159590

Інформація про рішення:

№ рішення:	134159589
№ справи:	925/1642/25
Дата рішення:	12.02.2026
Дата публікації:	19.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (12.02.2026)
Дата надходження:	31.12.2025
Предмет позову:	стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

05.02.2026 00:00	Господарський суд Черкаської області
05.02.2026 15:00	Господарський суд Черкаської області
12.02.2026 15:30	Господарський суд Черкаської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЗАРІЧАНСЬКА З В

відповідач (боржник):

Комунальний заклад «Черкаський академічний ліцей «Перспектива» Черкаської обласної ради»

заявник:

Комунальний заклад «Черкаський академічний ліцей «Перспектива» Черкаської обласної ради»

ТОВ "Смачненько"

позивач (заявник):

ТОВ "Смачненько"

представник позивача:

Коваленко Сергій Володимирович