03 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1289/25
за позовом Приватного підприємства «Білоусівське»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс'Лізинг,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович, Приватне підприємство «Мар'янівське-2014»
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Представники учасників справи:
Позивач - Абрамов П.С., адвокат;
Відповідач - Тулінов І.І.
Секретар судового засідання Лисенко О.С.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 21.10.2025 Приватне підприємство "Білоусівське" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Адванс-Лізинг".
1.2. Змістом позову є немайнова вимога визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1001, вчинений 23.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліною Анатоліївною про повернення (вилучення та передання) від Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» майна, що є предметом договору фінансового лізингу № 71ФЛ-18 від 20.07.2018 за невиплачену в строк до 20.10.2019 року включно, згідно графіку сплати лізингових платежів - Додатку № 2 до Договору № 71ФЛ-18 від 20.07.2018, заборгованість у розмірі 366017,00 грн.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що договір фінансового лізингу, який був поданий відповідачем для вчинення виконавчого напису не посвідчений нотаріально, документи подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису не відповідають вимогам закону та не підтверджують безспірність боргу позивача перед відповідачем. Позивач стверджує, що відповідач не повідомляв позивача у передбаченому пунктом 13.5 договору фінансового лізингу порядку про відмову від договору фінансового лізингу, не надсилав письмового повідомлення про наявність заборгованості. Договір фінансового лізингу між сторонами не був розірваний у передбаченому законом порядку. Факт того, що вказаний договір не був розірваний встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 у справі №925/175/22, що набрало законної сили 06.02.2023. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 у справі №925/175/22, що набрало законної сили 06.02.2023 та залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023, позовні вимоги ТОВ «Адванс-Лізинг» задоволено повністю, стягнуто солідарно з відповідачів: 1) Приватного підприємства «Білоусівське», Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» 4492836,21 грн заборгованості. 02.03.2023 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області №925/175/22 від 06.01.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження АСВП №71178920. Вказане виконавче провадження завершене у зв'язку з його фактичним виконанням.
1.4. 27.10.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10 год. 45 хв. 25.11.2025. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмагу Євгенія Анатолійовича.
1.5. 27.10.2025 суд витребував у Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області належним чином завірені копії нотаріальної справи, в межах якої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліною Анатоліївною вчинений виконавчий напис №1001 від 23.04.2020.
1.6. Ухвалу суду від 27.10.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, відповідачу та третім особам, яку 28.10.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС. (а.с. 68-70)
1.7. 12.11.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 109-149)
1.8. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 19.12.2019 надіслав позивачу повідомлення №1912/19-19юр від 19.12.2019 «Про розірвання договору з вимогами сплатити заборгованості по лізинговим платежам та повернути майно» та рахунок №1912/19 від 19.12.2019, що підтверджує фіскальний чек, опис, накладна та в якості доказу вручення повідомлення з відміткою про його отримання 27.12.2019. Нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в переліку документів, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання та чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису. Відтак, нотаріус не встановлює момент припинення дії договору лізингу, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення виконавчого напису. Водночас, відповідачем при звернені до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису з повернення об'єкту лізингу було надано вичерпний перелік документів, передбачений законодавством, які необхідні для підтвердження безспірності заборгованості згідно з пунктом 8 Переліку та статтею 87 Закону України «Про нотаріат». Відповідач зазначає, що безспірність заборгованості позивача перед відповідачем вже підтверджена рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 та постановою Північного Апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №925/175/22, як і розірвання договору фінансового лізингу, що в свою чергу підтверджує факт відсутності порушеного права позивача, у зв'язку з вчиненим виконавчим написом.
1.9. 18.11.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що заперечує факт отримання повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу. Докази вручення поштового відправлення, долучені до відзиву, не містять даних про особу, яка розписалась за його отримання, та чи є ця особа уповноваженою особою на представництво інтересів позивача та отримання вхідної кореспонденції. При зверненні до суду ані в позовній заяві, ані під час розгляду справи місцевим судом Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» не надавало суду доказів розірвання договору та не обґрунтовувало свої вимоги фактом розірвання договору фінансового лізингу у грудні 2019 року. (а.с. 150-158)
1.10. 19.11.2025 та 24.11.2025 Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» звернулося до суду із заявою, у якій просило залучити його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
1.11. 21.11.2025 Приватне підприємство «Білоусівське» звернулося до суду із запереченням на заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне підприємство «Мар'янівське-2014».
1.12. 24.11.2025 Приватне підприємство «Білоусівське» подало до суду клопотання про долучення доказів, у якому просило суд долучити до матеріалів справи: адвокатський запит адвоката Абрамова П.С. вих №1 від 17.11.2025; відповідь АТ «Укрпошта» №1.30.002.-40320-25 від 20.11.2025 на адвокатський запит; копію позовної заяви ТОВ «Адванс-Лізинг» у справі №925/175/22 з доданою до нього досудовою вимогою до ПП «Білоусівське» №220124/1 від 24.01.2022.
1.13. 25.11.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, у якому просив суд зобов'язати ТОВ «Адванс-Лізинг» провести з ПП «Білоусівське» взаємозвірку платежів за договором фінансового лізингу №71ФЛ-18 від 20.07.2018 та скласти Акт звірки.
1.14. 25.11.2025 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.15. 25.11.2025 суд ухвалив заяву Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» про залучення до участі у справі третьою особою задовольнити, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне підприємство «Мар'янівське-2014». Підготовче засідання ухвалив відкласти до 14 год. 00 хв. 03.12.2025.
1.16. 01.12.2025 позивач звернувся до суду із заявою, у якій повідомив, що 28.11.2025 надіслав цінним листом з описом вкладеного відповідачу пропозицію про проведення взаємозвірки всіх платежів, здійснених позивача, як Лізингоодержувачем, та Приватним підприємством «Мар'янівське-2014», як Поручителем, за договором фінансового лізингу № 71ФЛ-18 від 20.07.2018 в рахунок оплати вартості лізингового майна.
1.17. 02.12.2025 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, у якому просив суд долучити до матеріалів справи Акт приймання передачі професійної правничої (правової) допомоги від 25.11.2025 до договору про надання (правничої) правової допомоги №б/н від 06.08.2025.
1.18. 03.12.2025 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І. У підготовчому засіданні суд ухвалив оголосити перерву до 10 год. 00 хв. 18.12.2025.
1.19. 08.12.2025 на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2025 Державний нотаріальний архів Дніпропетровської області надав засвідчені належним чином копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А.А. 23.04.2020 за реєстровим номером №1001 вчинений виконавчий напис про повернення (вилучення та передання) від Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс Лізинг» майна, що знаходиться на зберіганні у фондах Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області в справах приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А.А. за 2020 рік.
1.20. 16.12.2025 Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» подало до суду пояснення третьої особи, у яких зазначило, що як солідарний відповідач (боржник) у справі №925/175/22 виконав солідарний обов'язок згідно договору поруки перед позивачем (стягувачем) у справі №925/175/22 ТОВ «Адванс-Лізинг» шляхом сплати заборгованості в розмірі - 2927283,81 грн. Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.02.2024 року у справі №925/1525/23 в порядку регресу стягнуто з Приватного підприємства Білоусівське на користь Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» - 2927283,81 грн боргу. Позивач Приватне підприємство «Білоусівське» в своїй позовній заяві стверджує про виконання Приватним підприємством «Мар'янівське-2014» (Поручителем) рішення Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 у справі №925/175/22 в сумі 4492836,21 грн заборгованості та обтяжень боргу та 67392,54 грн судового збору, що не відповідає дійсності. Позовна заява Приватного підприємства «Білоусівське» ґрунтується лише на домислах і припущеннях та не підтверджує факт порушеного права позивача на підставі вчиненого виконавчого напису №1001 від 23.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А.А. про повернення та передання від Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» майна, що є предметом договору фінансового лізингу №71ФЛ-18 від 20.07.2018.
1.21. 16.12.2025 позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив залишити без розгляду письмові пояснення третьої особи, у зв'язку з пропущеним процесуальним строком встановленим судом на їх подання.
1.22. 17.12.2025 Приватне підприємство «Мар'янівське» звернулося до суду з клопотанням про продовження строку проведення підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання.
1.23. 18.12.2026 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з відсутністю у приміщенні Господарського суду Черкаської області електропостачання. Суд ухвалив призначити підготовче засідання о 10 год. 00 хв. 13.01.2026.
1.24. 07.01.2026 суд ухвалив продовжити третій особі Приватному підприємству «Мар'янівське-2014» строк для подання пояснень щодо позову, ухвалив прийняти пояснення третьої особи, подані 15.12.2025.
1.25. 13.01.2026 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.26. 13.01.2026 у підготовчому засіданні суд ухвалив залишити без розгляду клопотання позивача про зобов'язання відповідача скласти акт звірки. Зміст та мотиви ухвалив суд виклав у протоколі судового засідання від 13.01.2026.
1.27. 13.01.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год. 00 хв. 23.01.2026.
1.28. 19.01.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив суд долучити до матеріалів справи докази витрат позивача на правничу допомогу адвоката.
1.29. 23.01.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.30. 23.01.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 27.01.2026.
1.31. 27.01.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів, у якому просив суд долучити до матеріалів справи докази понесених стороною позивача витрат на правничу допомогу.
1.32. 27.01.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.33. Представник позивача Абрамов П.С. у судовому засіданні зазначив, що з інформації, яка стала відома представнику поштове повідомлення про вручення Приватному підприємству «Білоусівське» вимоги відповідача наявне, однак кому воно було вручено - невідомо, уповноважена особа позивача не отримувала листа. Не заперечував фату порушення відповідачем графіку сплати лізингових платежів.
1.34. Представник відповідача звернув увагу суду на те, що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про направлення листа Приватному підприємству «Білоусівське», рахунок, фіскальний чек про відправку, повідомлення про вручення та службовий чек, окрім того, на зворотній стороні є зазначена дата отримання повідомлення та прізвище та підпис особи, яка його отримала.
1.35. Представники сторін повідомили суду, що рішення суду у справах №925/175/22 та №925/1525/23 невиконані.
1.36. 27.01.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 12 год. 30 хв. 28.01.2026.
1.37. 28.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс Лізинг» подало до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просило суд відмовити Приватному підприємству «Білоусівське» у задоволенні вимог про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.
1.38. 28.01.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.39. У судовому засіданні представник позивача Абрамов П.С. просив позовні вимоги задовольнити повністю та відхилити клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
1.40. Представники відповідача Тулінов І.І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю.
1.41. 28.01.2026 суд завершив розгляд справи по суті, ухвалив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення у справі до 09 год. 00 хв. 03.02.2026.
1.42. 03.02.2026 у судове засідання з'явились представник позивача Абрамов П.С. та представник відповідача Тулінов І.І.
1.43. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 03.02.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду. З урахуванням систематичного та тривалого відключення електропостачання у приміщенні Господарського суду Черкаської області повний текст рішення суду складений 18.02.2026.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є немайнова вимога позивача до відповідача визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса про повернення (вилучення та передання) майна, що є предметом договору фінансового лізингу.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує подання відповідачем для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, який не посвідчений нотаріально, документів, які не відповідають вимогам закону та не підтверджують безспірність боргу позивача перед відповідачем.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами зобов'язання на підставі договору фінансового лізингу; передбачені законом та договором фінансового лізингу підстави для вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення (вилучення та передання) майна, що є предметом договору фінансового лізингу, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.2. 06.01.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/175/22, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» задовольнив повністю. Стягнув солідарно з відповідачів: 1) Приватного підприємства «Білоусівське», Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» 4492836,21 грн заборгованості та обтяжень боргу, 67392,54 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили 06.02.2023.
3.3. 01.02.2024 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1525/23, позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» 292783,81 грн. боргу та 43909,26 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили 27.05.2024.
3.4. У рішенні суду від 06.01.2023 у справі №925/175/22 суд встановив, що 20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» (позивач, стягувач, кредитор) та Приватне підприємство «Білоусівське» (відповідач-1, позичальник, боржник) уклали договір фінансового лізингу №71ФЛ-18, за умовами якого позивач передав, а відповідач-1 прийняв предмет лізингу (комбайн зернозбиральний марка Case IH, модель 6140, візок для транспортування жниварки ЛАН-2, жатка для збирання кукурудзи марка Case IH модель 2108, заводський код MRX870) та зобов'язався вносити лізингові платежі на умовах договору згідно додатків до договору.
20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» (позивач, стягувач, кредитор) та Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» (відповідач-2, поручитель, солідарний боржник) уклали договір поруки №1П/71ФЛ-18 за погодженням з лізингоодержувачем, за умовами якого відповідач-2 в повному обсязі відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №71ФЛ-18, а також усіх додаткових угод до нього, як вже укладених, та які можуть бути укладені відповідачем-1 до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №71ФЛ-18 від 20 липня 2018 року.
Суд встановив обставини неналежного виконання Приватним підприємством «Білоусівське» зобов'язання зі сплати лізингових платежів.
3.5. У рішенні суду від 01.02.2024 у справі №925/1525/23 суд встановив, що 06.02.2023 року на примусове виконання рішенням суду від 06.01.2023 року у справі №925/175/22 господарським судом було видано два накази про стягнення з відповідача Приватного підприємства «Білоусівське» та Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» - 4492836,21 грн. заборгованості та обтяжень боргу, 67392,54 грн. судового збору.
02.03.2023 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною було відкрито виконавче провадження №71178920 на виконання судового наказу №925/175/22 від 06.02.2023 року виданого Господарським судом Черкаської області.
Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» борг у розмірі - 2927283,81 грн, у зв'язку з чим у порядку регресу звернулося до Приватного підприємства «Білоусівське» про стягнення 2927283,81 грн.
3.6. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Сторони визнали обставини укладення договору фінансового лізингу, передання предмета лізингу у володіння і користування. Відповідач визнав обставину прострочення виконання грошового зобова'язання зі сплати лізингових платежів.
3.7. Враховуючи норми частини першої та четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/1289/25 обставини:
- виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язання на підставі договору фінансового лізингу №71ФЛ-18;
- передача відповідачем предмета лізингу (комбайн зернозбиральний марка Case IH, модель 6140, візок для транспортування жниварки ЛАН-2, жатка для збирання кукурудзи марка Case IH модель 2108, заводський код MRX870) позивачу.
- неналежне виконання позивачем грошового зобов'язання з внесення лізингових платежів;
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. 20.07.2018 відповідачем (лізингодавець) та позивач (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №71ФЛ-18 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладання Договору наведені в Додатку №1 «Специфікація».
Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору, Об'єктом лізингу є комбайн зернозбиральний: марка CaseIH, модель 6140, вартістю 222500,00Доларів США з урахуванням ПДВ, жатка для збирання кукурудзи марка CaseIH модель 2108 (заводський код MRX870), вартістю 35000,00 Доларів США з урахуванням ПДВ, візок для транспортування жниварок ЛАН-2, вартістю 2500,00 Доларів США з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 2.1 вартість Майна становить гривневий еквівалент 260000,00 доларів США, що розраховується за курсом продажу Долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДіліні», сформованим на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладення цього Договору, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - Міжбанківський курс Договору) та на дату укладення цього Договору становить 6877000,00 грн, у тому числі ПДВ 1146166,67 грн (надалі - Вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за Міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі Майна, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - Міжбанківський курс Акту приймання-передачі), відповідно до умов п. 2.1.1 Договору.
Відповідно до п. 3.4 Договору розмір, склад, терміни сплати Лізингових платежів встановлюються в Графіку, що є Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу.
Відповідно до п. 6.1.1 лізингодавець має право відмовитися від Договору та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса,якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів.
Згідно з п. 6.4.2 лізингоодержувач зобов'язується повернути майно лізингодавцю у випадках, передбачених цим договором, в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу відповідно до встановлених норм амортизації, сплативши при цьому лізингодавцю заборгованістю по всіх лізингових платежах, що мають бути сплачені на поточну дату, а також відшкодувати заподіяні цим збитки в строк не пізніше 5 днів з дати розірвання цього Договору.
Відповідно до п. 9.2.1 Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі (на підставі письмового повідомлення лізингодавця про розірвання Договору). В цьому випадку Договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лазингодавця про розірвання Договору.
Згідно з п. 13.5 усі повідомлення за Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні належним чином у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені особисто або кур'єрською службою (кур'єром) та зазначеними адресами сторін. Датою отримання повідомлень, відправлених рекомендованим листом, буде вважатися дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача про 1) вручення рекомендованого листа; або 2) відмову адресата від одержання рекомендованого листа; або 3) не проживання/незнаходження адресата за зазначеною адресою; або 4) закінчення терміну зберігання рекомендованого листа. Датою отримання повідомлень, вручених особисто або відправлених кур'єрською службою (кур'єром) буд вважатися дата їх вручення іншій стороні за Договором.
4.1.2. На виконання умов Договору відповідачем передано позивачу об'єкт лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.09.2018, а саме: комбайн зернозбиральний: марка CaseIH, модель 6140, Сер. №YHG015204,2017 р.в.; візок для транспортування жниварок ЛАН-2, Сер. №2018 р.в. та жатка для збирання кукурудзи марка CaseIH модель 2108 (заводський код MRX870), Сер. №786646008, 2017 р.в.
4.1.3. 20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» (лізингодавець), Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» (поручитель) та Приватне підприємство «Білоусівське» (лізингоодержувач) уклали договір поруки №1П/71ФЛ-18, предметом якого є зобов'язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №71Фл-18 від 20.07.2018, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору фінансового лізингу.
4.1.4. 18.09.2018 сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №71ФЛ-18 від 20.07.2018, якою сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу, а саме пункти 11.2.1; 11.1 та до графіку внесення лізингових платежів.
Графік внесення лізингових платежів викладений в наступній редакції:
По комбайну зернозбиральному CASE IH 6140 та візку для транспортування жниварок ЛАН-2:
01.10.2018 платіж 25652,75 доларів США;
20.10.2018 платіж 14508,88 доларів США;
20.11.2018 платіж 3086,87 доларів США;
20.12.2018 платіж 14356,00 доларів США;
20.01.2019 платіж 14203,13 доларів США;
20.02.2019 платіж 2654,08 доларів США;
20.03.2019 платіж 2121,93 доларів США;
20.04.2019 платіж 2053,48 доларів США;
20.05.2019 платіж 24503,57 доларів США;
20.06.2019 платіж 1757,59 доларів США;
20.07.2019 платіж 1816,18 доларів США;
20.08.2019 платіж 13007,00 доларів США;
20.09.2019 платіж 12805,40 доларів США;
20.10.2019 платіж 12701,24 доларів США;
20.11.2019 платіж 12509,51 доларів США;
20.12.2019 платіж 12395,49 доларів США;
20.01.2020 платіж 12242,61 доларів США;
20.02.2020 платіж 840,92 доларів США;
20.03.2020 платіж 898,92 доларів США;
20.04.2020 платіж 869,92 доларів США;
20.05.2020 платіж 898,92 доларів США;
20.06.2020 платіж 869,92 доларів США;
20.07.2020 платіж 66700,95 доларів США,
А всього: 253455,26 доларів США.
По жатці для збирання кукурудзи модель 2108 (код MRX870):
01.10.2018 платіж 3875,71 доларів США;
20.10.2018 платіж 2142,21 доларів США;
20.11.2018 платіж 365,46 доларів США;
20.12.2018 платіж 2118,43 доларів США;
20.01.2019 платіж 2094,65 доларів США;
20.02.2019 платіж 298,13 доларів США;
20.03.2019 платіж 330,08 доларів США;
20.04.2019 платіж 319,43 доларів США;
20.05.2019 платіж 3811,67 доларів США;
20.06.2019 платіж 273,40 доларів США;
20.07.2019 платіж 282,52 доларів США;
20.08.2019 платіж 2023,31 доларів США;
20.09.2019 платіж 1991,95 доларів США;
20.10.2019 платіж 1975,75 доларів США;
20.11.2019 платіж 1945,92 доларів США;
20.12.2019 платіж 1928,19 доларів США;
20.01.2020 платіж 1904,41 доларів США;
20.02.2020 платіж 130,81 доларів США;
20.03.2020 платіж 139,83 доларів США;
20.04.2020 платіж 135,32 доларів США;
20.05.2020 платіж 139,83 доларів США;
20.06.2020 платіж 135,32 доларів США;
20.07.2020 платіж 10375,72 доларів США,
А всього: 38738,05 доларів США.
4.1.5. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1, у зв'язку зі змінами строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору фінансового лізингу №71ФЛ-18 від 20.07.2018 до 20.07.2020 включно.
4.1.6. 23.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліною Анатоліївною було видано виконавчий напис №1001 про повернення (вилучення та передання) від Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» майна: комбайн зернозбиральний: марка CaseIH, модель 6140, сер. №YHG01524, 2017 р.в.; візок від транспортування жниварок ЛАН-2, сер. №2018 р.в.; жатка для збирання кукурудзи марка CaseIH, модель 2108 )заводський код MRX870) сер. №786646008, 2017 р.в., що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за Договором №71ФЛ-18 від 20.07.2018 за невиплачену в строк до 20.10.19 включно, згідно графіку внесення лізингових платежів - Додаток №2 до Договору, заборгованість у розмірі 366017,00 грн. Період за який проводиться стягнення з 21.10.2019 до 19.11.2019. Плата за вчинення виконавчого напису - 8000,00 грн.
4.1.7. 15.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. відкрито виконавче провадження АСВП № 62340605 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. Наразі виконавче провадження триває та незавершене.
4.1.8. 02.03.2023 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області № 925/175/22 від 06.01.2023 про стягнення з Приватного підприємства «Мар'янівське-2014» приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження АСВП №71178920.
4.2. Заперечуючи проти позову, відповідач подав письмові докази на спростування доводів позивача, дослідивши які суд встановив:
4.2.1. Відповідач надіслав позивачу повідомлення №1912/19-19юр від 19.12.2019 «Про розірвання договору з вимогами сплатити заборгованості по лізинговим платежам та повернути майно» та рахунок №1912/19 від 19.12.2019р., що підтверджує фіскальний чек, опис, накладна та в якості доказу вручення повідомлення «Про вручення поштового відправлення» з відміткою про отримання 27.12.2019.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. Однією із обставин, яка входить до предмету доказування у справі, є надсилання відповідачем позивачу та вручення позивачу письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору.
5.4. З огляду на наявність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд наводить у рішенні суду мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо обставини належності спірної земельної ділянки до певної категорії земель, яка є предметом доказування у справі.
5.5. Звертаючись з позовом, позивач доводив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» не повідомляло Приватне підприємство «Білоусівське» у передбаченому пунктом 13.5 Договору фінансового лізингу порядку про відмову від Договору фінансового лізингу та не надсилало письмового повідомлення про наявність заборгованості.
5.5.1. У судовому засіданні представник позивача повідомив, що поштове повідомлення про вручення наявне, однак кому воно було вручено - невідомо. Також представник не заперечував факту прострочення сплати лізингових платежів і, зокрема, платежу за жовтень 2019 року на суму 366017,00 грн.
5.5.2. Натомість, доводячи обставину, що повідомлення про розірвання договору з вимогами сплатити заборгованість по лізинговим платежам та повернення майна було вручено позивачу, відповідач надав суду фіскальний чек, опис вкладення до цінного листа та накладну з відміткою про його отримання 27.12.2019 із зазначенням прізвища та підпису особи, що його отримала.
5.5.3. З огляду на більшу вірогідність доказів поданих відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Адванс Лізинг» обставину належного надсилання та вручення позивачу письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору суд визнає встановленою.
5.6. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.7. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:
5.7.1. 20.07.2018 між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання на підставі договору фінансового лізингу №71ФЛ-18;
5.7.2. 17.09.2018 відповідач (лізингодавець) передав, а позивач (лізингоодержувач) прийняв у платне користування предмет лізингу - комбайн зернозбиральний, жатка для збирання кукурудзи та візок для транспортування жниварок, про що сторони склали Акт приймання-передачі майна;
5.7.3. У період з 21.10.2019 до 19.11.2019 позивач прострочив сплату платежу передбаченого графіком лізингових платежів. Розмір простроченого грошового зобов'язання становив 366017,00 грн;
5.7.4. 19.12.2019 відповідач направив позивачу повідомлення, у якому повідомив про розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку за своєю ініціативою та вимагав сплатити заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 366017,00 грн та повернути предмет лізингу, яке представник позивача отримав 27.12.2019;
5.7.5. 23.04.2020 приватний нотаріус Кучер А.А. вчинив виконавчий напис №1001 щодо повернення майна, за невиплачену в строк до 20.10.2019 включно заборгованість у розмірі 366017,00 грн;
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
6.1. Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
6.2. Згідно з частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
6.3. Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом та його форма врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
6.4. Спірні правовідносини між сторонами у справі, які виникли з договору фінансового лізингу регулюються спеціальним законом - Законом України «Про фінансовий лізинг».
6.5. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
6.6. Статтею 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
6.7. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
6.8. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
6.9. Матеріали справи свідчать, що укладений між сторонами Договір є дійсним, укладеним у встановленому законом порядку та в письмовій формі, містить визначені законодавством істотні умови. Всі його умови є погодженими сторонами та є чинними (зворотнього судом не встановлено), відтак в силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України, такий договір є обов'язковим до виконання його сторонами.
6.10. Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.11. Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
6.12. Частиною 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингодавець має право, зокрема: 3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; 4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; 5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; 6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; 7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.
6.13. Отже, нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; достроково розірвати договір та повернути майно - предмет лізингу в безспірному порядку за виконавчим написом, а також стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, які він може реалізувати за своїм вибором.
6.14. Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
6.15. Факт розірвання Договору, з урахуванням положень Закону України «Про фінансовий лізинг» надав відповідачу право вимагати повернення об'єкту лізингу від лізингоодержувача в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки лізингоодержувач у добровільному порядку об'єкт лізингу не повернув.
6.16. Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
6.17. Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють зокрема таку нотаріальну дію як виконавчий напис нотаріуса.
6.18. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно з якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
6.19. Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
6.20. Вчинення виконавчих написів здійснюється нотаріусом відповідно до глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (надалі - Порядок).
6.21. Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
6.22. Згідно з пунктами 3.2, 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
6.23. Пунктом 8 Розділу «Повернення об'єкта лізингу» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору фінансового лізингу.
7.2. Причиною виникнення спору є вчинення нотаріусом за заявою відповідача виконавчого напису про повернення предмету лізингу у зв'язку з неналежним виконання позивачем зобов'язання зі сплати лізингових платежів.
7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право на володіння та користування об'єктом лізингу та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса про повернення (вилучення та передання) майна, що є об'єктом договору фінансового лізингу за невиплачену в строк заборгованість зі сплати лізингових платежів.
7.4. Суд установив, що позивач зобов'язання зі сплати лізингових платежів не виконав. Також позивач на вимогу відповідача не повернув предмет лізингу. У зв'язку з чим відповідач звернувся за захистом свого порушеного права до суду про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів. Позивач також реалізував своє право на звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про повернення предмета лізингу.
7.5. Рішенням суду, що набрало законної сили стягнуто на користь відповідача (лізингодавець) солідарно з позивача (лізингоодержувача) та третьої особи (поручитель) борг зі сплати лізингових платежів.
7.6. 23.04.2020 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про повернення майна лізигодавцю, що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за невиплачену в строк до 20.10.2019 включно згідно з графіком внесення лізингових платежів заборгованість у розмірі 366017,00 грн.
7.7. З метою примусового виконання виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження №62340605 від 15.06.2020, яке станом на час розгляду судом спору не закінчене.
7.8. Суд установив, що на виконання виконавчого напису нотаріуса про повернення майна позивач предмет лізингу відповідачу не повернув.
7.9. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
7.10. Лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
7.11. Законом України «Про фінансовий лізинг» передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; достроково розірвати договір та повернути майно - предмет лізингу в безспірному порядку за виконавчим написом, а також стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, які він може реалізувати за своїм вибором.
7.12. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
7.13. Факт розірвання договору фінансового лізингу надав відповідачу право вимагати у позивача повернення предмета лізингу і, зокрема, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
7.14. Станом на момент звернення відповідача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису існували передбачені законом та договором фінансового лізингу підстави для його вчинення, зокрема: прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем та не виконана вимога відповідача (лізингодавця) про повернення предмета лізингу.
7.15. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
7.16. Рішення суду про стягнення боргу не є підставою припинення грошового зобов'язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису про повернення майна не є підставою припинення зобов'язання з повернення предмета лізингу, у зв'язку з розірванням договору лізингу.
7.17. У судовому засіданні представник позивача не заперечував факту прострочення сплати лізингових платежів і, зокрема, платежу за жовтень 2019 року в сумі 366017,00 грн. Водночас заперечив факт отримання повідомлення відповідача про розірвання договору лізингу та вимоги повернути предмет лізингу.
7.18. Доводячи обставину належного повідомлення позивача про розірвання договору з вимогою сплатити заборгованість зі сплати лізингових платежів та повернення майна, відповідач надав суду фіскальний чек, опис вкладення до цінного листа та накладну з відміткою про його отримання 27.12.2019 представником позивача із зазначенням прізвища та підпису особи, що його отримала.
7.19. Суд враховує, що повідомлення відповідача надіслане позивачу на адресу його місцезнаходження відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Ця ж адреса вказана позивачем у договорі фінансового лізингу.
7.20. Можливість отримання поштової кореспонденції уповноваженою особою, яка надіслана на адресу місцезнаходження позивача, перебуває за межами можливого та об'єктивного контролю відповідача. Саме позивач повинен потурбуватися щоб поштова кореспонденція адресована йому була отримана уповноваженою ним особою.
7.21. Під час розгляду справи відповідач жодним чином не спростував та не довів, що повідомлення відповідача було отримане не уповноваженою позивачем особою. Позивач також не довів, що звертався до організації, що надає послуги поштового зв'язку із заявою чи скаргою у зв'язку з неналежним наданням поштових послуг.
7.22. З урахування наведеного суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
7.23. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
7.24. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
7.25. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
7.26. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
7.27. Неналежне виконання позивачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, зокрема зі сплати лізингових платежів, доводить відсутність у позивача порушеного права на володіння та користування предметом лізингу, яке б підлягало судовому захисту у спосіб визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
7.28. Вимогу позивача визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1001, виданий 23.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліною Анатоліївною про повернення (вилучення та передання) від Приватного підприємства «Білоусівське» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» майна, що є предметом договору фінансового лізингу № 71ФЛ-18 від 20.07.2018 за невиплачену в строк до 20.10.2019 року включно, згідно графіку внесення лізингових платежів - Додатку № 2 до Договору № 71ФЛ-18 від 20.07.2018, заборгованість у розмірі 366017,00 грн суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі квитанції від 24.09.2025 (а.с. 13 том 1).
8.4. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.5. Оскільки у позові позивачу відмовлено судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 129, 130,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Приватного підприємства "Білоусівське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 18.02.2026.
Суддя А.І. Гладун