вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" січня 2026 р. Справа№ 910/11696/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Г.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 29.01.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025
у справі №910/11696/25 (суддя - Шкурдова Людмила)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"
про стягнення 812968,22 грн.,
Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (надалі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (надалі також - відповідач, скаржник) про стягнення 812 968,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання елекричної енергії постачальником універсальних послуг № 10917017ПУ від 01.12.2018 р. в частині здійснення розрахунків за отриману електричну енергію за квітень-червень 2025 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 802973,78 грн. основного боргу, 9491,77 грн. 3% річних, 502,67 грн. інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25 позовні вимоги задоволено. Стягнуто із Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" 802 973 грн. 78 грн. основного боргу, 9491 грн. 77 коп. 3% річних, 502 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 9755 грн. 62 коп. витрат зі сплати судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2642 грн. 07 коп., сплачену згідно з платіжною інструкцією № 4147928 від 20.08.2025.
Постановлючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25 і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалено з порушенням ст. 236 ГПК України, судом першої інстанції здійснено формальний підхід до розгляду справи, ухвалено рішення на підставі не повно і не всебічно з'ясованих обставин, не дослідження в судовому засіданні обставин на які посилався скаржник, без врахування обставин, які акцентовані та аргументовані скаржником; не наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема скаржник зазначає, що оскільки у спірних правовідносинах солідарним боржником за договором перед позивачем виступає одночасно і поручитель (ОСББ "Імені Олега Лєбєдєва"), то з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів є підстави застосувати відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України, і до поручителя;
- позовні вимоги у справі мають розповсюджуватись і на поручителя, як на солідарного боржника за спірним договором перед позивачем;
- безпосередніми споживачами проданої відповідачу за договором електроенергії є власники/мешканці двох багатоквартирних житлових будинків, а стан виконання колективним споживачем зобов'язань за договором перед позивачем напряму залежить від своєчасності та повноти отримання колективним споживачем від індивідуальних споживачів платежів за спожиту ними електроенергію.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
24.12.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що дії відповідача/скаржника спрямовані виключно на затягування розгляду справи й мають розцінюватись як зловживання процесуальним правами, що в свою чергу є неприпустимим.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 29.01.2026.
08.01.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представник позивача з'явився у судове засідання 29.01.2026 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник відповідача не з'явився у судове засідання 29.01.2026, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідмолений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" є електропостачальником та отримало ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.
Пунктом 8 постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" № 312 від 14.06.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (споживач), шляхом оплати рахунка отриманого від постачальника універсальної послуги, укладено договір про постачання елекричної енергії постачальником універсальних послуг № 10917017ПУ, відповідно до п. 1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
За даним договором Закритому акціонерному товариству "Українська Будівельна Компанія" присвоєно особовий рахунок № 10917017.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується із постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.
Пунктом 5.7 договору встановлено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
За змістом п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Умовами п. 5.1 розділу 5 комерційної пропозиції "Колективна Побутова ДЗ" постачальника універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" визначено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Згідно з п. 5.3 комерційної пропозиції у разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати погодження споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 договору).
У комерційній пропозиції, що є невід'ємною частиною договору, сторони погодили тариф електроенергії та розмір штрафних санкцій у разі неналежного виконання споживачем своїх зобов'язань за договором. Також було погоджено, що для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії, постачання електричної енергії на умовах цієї комерційної пропозиції здійснюється за збігом 20-ти денного терміну з моменту її публікації. Для інших споживачів договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій вказано про обрання комерційної пропозиції "Колективна побутова ДЗ", якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність критеріям обраної комерційної пропозиції.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період квітень-червень 2025 р. позивач поставив відповідачу електричну енергію загальною вартістю 1430730,00 грн., що підтверджується рахунками № 10917017/4/1 від 01.05.2025 на суму 567136,08 грн., № 10917017/5/1 від 01.06.2025 на суму 463242,24 грн. та № 10917017/6/1 від 01.07.2025 на суму 400 351,68 грн.
Вказані рахунки формувалися та видавалися позивачем відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 Відповідна інформація підтверджена у додатку № 1 до листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 33527/3/01/5 від 25.07.2025.
При цьому, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем та його поручителем (ОСББ "Імені Олега Лєбєдєва") частково оплачені рахунки за квітень-червень 2025 р. на суму 627756,22 грн., що підтверджується наданою до справи довідкою про надходження коштів.
Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом до суду першої інстанції заборгованість відповідача за договором про постачання елекричної енергії постачальником універсальних послуг № 10917017ПУ від 01.12.2018 становить 802 973,78 грн.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором про постачання елекричної енергії постачальником універсальних послуг № 10917017ПУ від 01.12.2018 у частині здійснення розрахунків за отриману електричну енергію за квітень-червень 2025 р.
Суд зазначає, що позивачем підтверджено обсяги фактично спожитої відповідачем електричної енергії за квітень-червень 2025 р. Нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені відповідачу, є належними, оскільки здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу як адміністратора комерційного обліку, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення факту відсутності заборгованості за спірним договором або її оплати у сумі 802 973,78 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 802 973,78 грн. основного боргу, яка фактично не заперечується, є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
При цьому, твердження скаржника про те, що стан виконання колективним споживачем зобов'язань за договором перед позивачем напряму залежить від своєчасності та повноти отримання колективним споживачем від індивідуальних споживачів платежів за спожиту ними електроенергію відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, оскільки такі обставини не звільняють його від обов'язків сплачувати вартість електричної енергії за договором у повному обсязі.
Щодо доводів скаржника про те, що поручитель (ОСББ "Імені Олега Лєбєдєва") за договорами поруки, укладеними між ТОВ "Київські енергетичні послуги" та ОСББ "Імені Олега Лєбєдєва", повинен солідарно відповідати за порушення зобов'язань за договором № 10917017ПУ від 01.12.2018, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Київські енергетичні послуги" (кредитор), та ОСББ "Імені Олега Лєбєдєва" (поручитель) укладено договори поруки № 10917017/04/2025 від 07.05.2025, № 10917017/05/2025 від 12.06.2025 та № 10917017/06/2025 від 15.07.2025, за умовами яких поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання щодо оплати вартості спожитої (купленої) електричної енергії ЗАТ "Українська будівельна компанія" (боржник), які виникли за договором про постачання електричної енергії № 10917017ПУ від 01.12.2018, укладеним між кредитором і боржником (п. 1.1 договорів поруки).
У разі невиконання боржником зобов'язання за основним договором кредитор має право звернутися з вимогою про виконання такого зобов'язання до поручителя (п. 6.1 договорів поруки).
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, судом першої істанції вірно зазначено, що звернення позивача (кредитора) з вимогою про стягнення заборгованості окремо, як до боржника так і до поручителя, чи до боржника та поручителя солідарно, є правом кредитора, а тому вимоги позивача, заявлені лише до боржника, є правомірними, тим більше, враховуючи, що в останнього є право на звернення з відповідними вимогами до поручителя.
Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 9491,77 грн. 3% річних та 502,67 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, твердження скаржника про те, що позивач передчасно розпочав нараховувати 3% річних за рахунком від 01.05.2025, оскільки період прострочення мав розпочатись 17.05.2025, а не 11.05.2025, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Так, за змістом п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка.
Водночас, згідно п. 5.1 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.
Відповідно до п. 12.12 комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційної пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.
Колегія суддів зввертає увагу, що надані позивачем до матеріалів справи розрахунки інфляційних втрат та 3% річних здійснені на підставі умов, передбачених комерційною пропозицією, а саме - п. 5.1 комерційної пропозиції.
Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Твердження скаржника про те, що нараховані позивачем суми за ст. 625 ЦК України мають бути розподілені між відповідачем та поручителем, не можуть братись судом до уваги, оскільки розрахунок санкцій та стягнення заборгованості здійснюється за Договором, сторонами в якому є позивач та відповідач.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги позивача до відповідача є типовими та повторюваними, і за своєю суттю ідентичні до тих, що вже неодноразово заявлялися позивачем до відповідача за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 10917017ПУ від 01.12.2018 (далі - Договір), за різні розрахункові періоди, в інших справах, зокрема: №№ 910/927/23, 910/16179/23, 910/1701/24, 910/12179/24.
Наведене свідчить про те, що правова природа спору є усталеною, а правовідносини між сторонами тривалими та системними.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/11696/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія".
4. Матеріали справи №910/11696/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 18.02.2026. (після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім