1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 лютого 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красногорськ російської федерації, громадянина Угорщини,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №4025-VI від 15.11.2011) КК України,-
за участі: прокурора захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Вважає, оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що органом досудового розслідування не виконано вимоги кримінального процесуального закону щодо вручення підозри особі, яка перебуває за кордоном, а тому ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного у передбаченому КПК України порядку.
Зокрема, стосовно ОСОБА_6 вже складались повідомлення про підозру, які разом із запитами про міжнародну правову допомогу направлялись до уповноважених органів Князівства Монако , однак їх повернуто правоохоронному органу, оскільки компетентні органи Князівства Монако відмовились їх розглядати.
Сторона обвинувачення звернулась із запитом про міжнародну правову допомогу від 14 серпня 2025 року до уповноважених органів Князівства Монако про вручення повідомлення про зміну підозри від 14 серпня 2025 року ОСОБА_13 , однак відповіді на даний запит, станом на час подання апеляційної скарги, ще не надходило.
Вказує, що факт отримання копії складеного повідомлення про зміну підозри захисниками не може свідчити про виконання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону, а факт недотримання процедури повідомлення про підозру неодноразово підтверджувався ухвалами суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Апелянт вважає, що відсутні підстави для оголошення ОСОБА_14 у міжнародний розшук, оскільки матеріали кримінального провадження містять усі дані про його місцезнаходження та місце проживання.
На думку захисника, повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки додані до клопотання докази, не місять жодних даних на підтвердження причетності ОСОБА_6 до інкримінованих йому діянь, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 березня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52017000000000166, за підозрою, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України ( в редакції чинній на момент вчинення злочину).
07 лютого 2017 року в кримінальному провадженні № 22014101110000215 повідомлено про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).
09 березня 2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 виділено з кримінального провадження № 22014101110000215 в окреме провадження. Виділеному провадженню присвоєно № 52017000000000166.
14 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 52017000000000166 складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).
24 березня 2017 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України зупинено.
10 квітня 2017 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
08 червня 2017 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
12 вересня 2017 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
21 червня 2017 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
10 серпня 2017 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
19 січня 2018 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
14 березня 2018 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
16 липня 2025 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 відновлено, кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України виділено в окреме провадження.
16 липня 2025 року подальше здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 доручено слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України.
17 липня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до 12-ти місяців, тобто до 16 серпня 2026 року.
14 серпня 2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
14 серпня 2025 року ОСОБА_13 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011).
19 вересня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року клопотання задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку прокурора, захисників, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особу, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обгрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
З огляду на наведені у клопотанні докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_13 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомлення про підозру є необґрунтованими.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення його в міжнародний розшук; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваному ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (а.с. 82-83 т. 4).
Доводи захисника, щодо не набуття ОСОБА_16 статусу підозрюваного є не заслуговують на увагу, оскільки як убачається із матеріалів провадження органом досудового розслідування вжито всіх заходів, передбачених КПК України для вручення підозри (а.с. 82-87, 107-112, т. 4).
На переконання колегії суддів, слідчим суддею зроблено правильний висновок, що органом досудового розслідування вжито достатніх і належних заходів для вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень відповідно до вимог частини 1 статті 42, статті 135 КПК України. Зазначене свідчить про набуття ОСОБА_16 статусу підозрюваного.
Доводи сторони захисту щодо спливу строків досудового розслідування не заслуговують на увагу, оскільки, як убачається з копії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року, доданої прокурором під час апеляційного провадження, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 16 травня 2026 року.
Твердження захисника, які ґрунтуються на ухвалах суддів Вищого антикорупційного суду, якими встановлено, що ОСОБА_17 не набув статусу підозрюваного, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вони постановлені в інших судових справах, під час розгляду інших клопотань не є предметом апеляційного розгляду, оскільки наразі переглядається ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за результатами розгляду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу.
Крім того, обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, рішення, на які посилається сторона захисту не мають преюдиційного характеру.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_13 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/45850/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_21
Провадженя № 11-сс/824/843/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України