1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 лютого 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , представника компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L. - адвоката ОСОБА_7 , апеляційну скаргу з доповненнями представника компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_9
представників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України
ОСОБА_12 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департамента нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на статутний капітал компанії Arcetri Immobiliare s.r.l. (Італійська Республіка, м. Прато, вул. Торквато Тассо, 17, податковий код і реєстраційний номер в Реєстрі підприємств - 05125520485), який складає 10 000 євро.
Накладено арешт на майно, яке належить компанії Arcetri Immobiliare s.r.l., a саме на «замок Торре-дель-Галло» (Castello Torre del Gallo), який включає в себе будинки, розташовані за адресами: Італійська Республіка, Флоренція, вул. Торре-дель-
Галло, 25-27-13 (Firenze, via Della Torre del Gallo, 25-27-13).
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , - адвокат
ОСОБА_6 , представник компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L. - адвокат
ОСОБА_7 , представник компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. - адвокат
ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Апелянти вважають, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального
закону.
Адвокат ОСОБА_6 вважає, що ОСОБА_14 не набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки є громадянином іноземної держави та постійно проживає на території Князівства Монако, а вручення повідомлення про підозру відповідно до вимог КПК України за його постійним місцем проживання в порядку міжнародно-правової допомоги не відбулось. У зв?язку з цим, на думку апелянта, відсутні підстави накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Адвокати ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L. та ОСОБА_8 , яка діє в інтересах компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. вказують, що арештоване майно не належить ОСОБА_15 , а є власністю юридичних компаній.
Зокрема, замок Торре-дель-Галло (Castello Torre del Gallo) належить компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. Водночас, статутний капітал компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. належить компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L.
Зауважують, що статутний капітал компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.I.., не може бути придбаним за грошові кошти, отриманими в результаті кримінально-протиправного діяння. Придбання ОСОБА_16 статутного капіталу компанії відбулося до інкримінованих ОСОБА_15 подій, а отже, статутний капітал не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України. Адвокат ОСОБА_8 наголошує, що ОСОБА_14 , набувши право власності на корпоративні права ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L., не став власником замку, який є активом компанії, а тому, на
думку апелянта, дане майно не може бути визнано речовим доказом.
Зазначають, що майно, на яке накладено арешт, вже арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2024 року, яка на даний час не скасована у встановленому законом порядку.
Представник компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. - адвокат ОСОБА_8 в доповненнях до поданої апеляційної скарги також зазначила, що слідчим суддею не забезпечено фіксування судового засідання від 21 жовтня 2025 року технічними засобами. Зокрема, наголошує, що представники власника майна прибули у суд першої інстанції для розгляду клопотання, однак судове засідання у визначений час не розпочалось, а про інший час розгляду адвокатів не було проінформовано.
Окрім того, зазначає, що матеріали клопотання не містять доказів, які б підтверджували набуття майна кримінально протиправним шляхом, а слідчим суддею дані обставини документально не перевірено.
Заслухавши доповідь судді, доводи представників власників майна, які просили задовольнити апеляційні скарги, пояснення прокурора, який заперечив щодо їх задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів
приходить до наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 березня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 52017000000000166, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України ( в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).
У клопотанні слідчого зазначено, що громадянин Угорщини ОСОБА_17 є бізнесменом російського походження, який займається, числі іншого, купівлею-продажем сільськогосподарської продукції на міжнародному ринку.
У період часу з початку квітня 2014 року по кінець липня 2014 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману зерном, яке буде поставлятися ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом ПАТ «ДПЗКУ») за такими контрактами.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману зерном, він не в змозі, ОСОБА_17 залучив до вчинення злочину представника за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) ОСОБА_18 , фінансового директора ТОВ «Трансінвестсервіс» ОСОБА_19 та заступника директора з фінансових питань ТОВ «ТІС-Зерно» ОСОБА_20 , дії яких у подальшому ОСОБА_17 координував та направляв.
За даними у органу досудового розслідування для реалізації свого злочинного умислу, який полягав у заволодінні шляхом обману зерном, а також для маскування своїх злочинних дій, ОСОБА_17 вирішив використати підприємство LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, керівництво діяльності якого фактично здійснював сам ОСОБА_17 через ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 .
Завдяки протиправним діям ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 завдано ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді заволодіння шляхом обману належним ПАТ «ДПЗКУ» зерном - ячменем кормовим 3 класу в кількості 273679,805 тон та пшеницею 5 класу в кількості 22127,99 тон, загальною вартістю 60560477,82 доларів США, що станом на дати укладання контрактів згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 769 013 344, 69 грн.
Крім того, під час вчинення злочину, який полягав у заволодінні шляхом обману зерном, яке поставлялося ПАТ «ДПЗКУ» за вищевказаними контрактами, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
В період з 11.08.2014 по 14.10.2014 ОСОБА_20 , діючи умисно, за попередньо змовою з ОСОБА_16 , використовуючи банківські рахунки іноземних компаній LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр), GRAIN-TRANS LTD (Республіка Кіпр) та FEDCOMINVEST EUROPE SARL (Князівство Монако ), здійснив фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, на загальну суму 45 836 702, 49 доларів США.
При цьому, частину з указаних коштів було перераховано на рахунок компанії TORRE DEL GALLO LTD, яка є власником замку Torre del Gallo Італійській Республіці, Флоренція, (via Della Torre del Gallo, 13 (Torre del Gallo Castle), via Della Torre del Gallo, 27 (houses), via Della Torre del Gallo, 25 (warehouses).
Зокрема, 11.08.2014 з банківського рахунку Amsterdam Trade Bank N.V. № НОМЕР_1 на банківський рахунок компанії LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) в AS «Reмionвlв investоciju banka» № LV34RIBR00096640N0000 надійшли кошти в сумі 17 029 314,72 доларів США. Вказані кошти отримані від реалізації зерна ПАТ «ДПЗКУ», яким заволоділи шляхом обману ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та яке було поставлене за контрактом №EXP250714 від 25.07.2014 компанії LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр).
У подальшому ОСОБА_17 організував здійснення наступних фінансових операцій (банківські перекази) із зазначеними коштами: 12.08.2014 перерахував грошові кошти в сумі 603 100 доларів США, а 13.08.2014 грошові кошти в сумі 16 426 106 доларів США на рахунок своєї компанії GRAIN-TRANS LTD (Reg.Nr. 1596216) № НОМЕР_2 , відкритий у АS Reмionвlв investоciju banka (Латвія).
Надалі, ОСОБА_17 організував перерахування 03.09.2014 грошових коштів в сумі 17 640 000 доларів США з рахунку своєї компанії GRAIN-TRANS LTD (Reg.Nr. 1596216) № НОМЕР_2 , відкритого у АS Reмionвlв investоciju banka, на свій особистий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АS Reмionвlв investоciju banka (Латвія).
А вже 12.09.2014 ОСОБА_17 організував перерахування грошових коштів в сумі 8 604 000 доларів США зі свого особистого рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у АS Reмionвlв investоciju banka, на рахунок компанії TORRE DEL GALLO LTD НОМЕР_4, відкритий у PKB PRIVATBANK AG. Призначення платежу: «П'ятий платіж за корпоративні права у ARCETRI IMMOBILIARE SRL відповідно до контракту 6147 від 18.06.13».
Відповідно до інформації, яка надійшла з Італійської Республіки на запит про міжнародну правову допомогу, ОСОБА_15 належить весь акціонерний капітал Arcetri Immobiliare s.r.l. в сумі 10 000 євро, придбаний за суму 37 916 000 Євро. Компанія Arcetri Immobiliare s.r.l. є власником будівельного комплексу, розташованого на вул. Торре-дель-Гало, номери 25-27-13 у Флоренції, включаючи так званий «Замок Торре-дель-Галло».
Таким чином, за даними органу досудового розслідування, корпоративні права компанії Arcetri Immobiliare s.r.l. (Італійська Республіка, м. Прато, вул. Торквато Тассо, 17, податковий код і реєстраційний номер в Реєстрі підприємств - 05125520485), а також «замок Торре-дель-Галло» (Castello Torre del Gallo), який включає в себе будинки, розташовані за адресами: Італійська Республіка, Флоренція, вул. Торре-дель-Галло, 25-27-13 (Firenze, via Della Torre del Gallo, 25-27-13), набуті кримінально протиправним шляхом.
15 січня 2024 року статутний капітал компанії Arcetri Immobiliare s.r.l., а також «замок Торре-дель-Галло» (Castello Torre del Gallo), який включає в себе будинки, розташовані за адресами: Італійська Республіка, Флоренція, вул. Торре-дель-Галло, 25-27-13 (Firenze, via Della Torre del Gallo, 25-27-13), визнано речовими доказами.
19 вересня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_22 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департамента нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , а саме на статутний капітал компанії Arcetri Immobiliare s.r.l. (Італійська Республіка, м. Прато, вул. Торквато Тассо, 17, податковий код і реєстраційний номер в Реєстрі підприємств - 05125520485), який складає 10 000 євро та на майно, яке належить компанії Arcetri Immobiliare s.r.l., a саме на «замок Торре-дель-Галло» (Castello Torre del Gallo), який включає в себе будинки, розташовані за адресами: Італійська Республіка, Флоренція, вул. Торре-дель-Галло, 25-27-13 (Firenze, via Della Torre del Gallo, 25-27-13), з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частиною другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п.п. 1, 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 52017000000000166, про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення конфіскації майна, вбачається наявність правових підстав для його арешту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 14 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 52017000000000166 складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).
16 липня 2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України виділено в окреме провадження.
14 серпня 2025 року ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011).
З матеріалів судового провадження, вбачається, що зазначені обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011).
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєних кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
При цьому, колегія суддів вважає доводи захисника, про те, що ОСОБА_17 не набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні необґрунтованими, оскільки слідчим суддею перевірено порядок вручення повідомлення про підозру та встановлено, що органом досудового розслідування вжито всі, передбачені законом заходи для повідомлення йому про підозру, а саме здійснено дії, спрямовані на вручення повідомлення у спосіб, визначений положеннями КПК України та Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Окрім того, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим суддею перевірено співрозмірність втручання у права власників майна з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 3, 5 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Твердження апелянтів про те, що майно на яке накладено арешт, не відповідає ознакам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до обставин, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а також, відповідно до викладеного у повідомленні про підозру, дані доводи спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційних скарг, щодо належності майна, на яке накладено арешт юридичним особам ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. та
компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L., а також, те, що дані компанії не належать ОСОБА_15 , повинні бути перевірені органом досудового розслідування з урахуванням обставин кримінального провадження, а також з урахуванням відповіді на запит про надання міжнародно-правової допомоги з Італійської республіки, поданої прокурором під час апеляційного провадження, де зазначено, що фактичним кінцевим бенефіціарним власником зазначених юридичних компаній є ОСОБА_14 (а.с 25 т. 6).
Доводи апелянтів про те, що майно, на яке накладено арешт, вже арештоване ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2024 року, яка на даний час не скасована у встановленому законом порядку, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року. Досудове розслідування на даний час здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України і строк досудового розслідування продовжено до 16 травня 2026 року, про що свідчить ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року про продовження строку досудового розслідування.
Щодо доводів захисника ОСОБА_8 про те, що слідчим суддею не забезпечено фіксування проведення судового засідання від 21 жовтня 2025 року технічними засобами, а також щодо проведення судового засідання без представників власників майна, які прибули у суд першої інстанції на розгляд клопотання, однак судове засідання у визначений час не розпочалось, а про інший час розгляду адвокатів не було проінформовано, варто зазначити наступне.
Як вбачається з журналу судового засідання (а.с. 19, т.5), слідчим суддею прийнято рішення про проведення розгляду провадження без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України. В даному журналі судового засідання також зазначено, що судове засідання розпочато із запізненням та проведено без учасників судового провадження.
Статтею 376 КПКзакріплено право учасників судового провадження подати письмові зауваження на журнал судового засідання.
Однак будь-які зауваження від захисників про невідповідність змісту журналу судового засідання у кримінальному провадженні, у матеріалах справи відсутні.
Відтак, доводи апелянтів в їх сукупності, не є підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , представника компанії PENTA TRUST FIDUCIARIA S.R.L. - адвоката ОСОБА_7 , апеляційну скаргу з доповненнями представника компанії ARCETRI IMMOBILIARE S.R.L. - адвоката ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/45950/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_26
Справа № 11сс/824/842/2026 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК