1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 лютого 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави до 26 лютого 2026 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а у разі залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи, що більший розмір буде завідомо непомірним для нього.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що останній день строку на апеляційне оскарження припав на вихідний день, тому кінцевим днем строку подачі апеляційної скарги апелянт вважає 05 січня 2026 року. Того дня, апеляційну скаргу направлено засобами поштового зв'язку. Відтак, на думку апелянта строк апеляційного оскарження не пропущено.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертає увагу на те, що слідчим суддею не досліджувались позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв'язки, дружину, неповнолітню доньку та дитину-сироту на утриманні, раніше не судимий та за місцем роботи характеризується позитивно.
Зокрема, не взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 надав показання, які повністю узгоджуються з матеріалами досудового розслідування, не намагався викривити обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також не враховано те, що наразі ОСОБА_6 перебуває у лікарні, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень.
Вважає, що органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 грудня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000001074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
29 грудня2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
30 грудня 2025 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що вручена підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги обґрунтовано встановив, що існують ризики ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речий чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вказаними обставинами врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки та суспільну небезпеку та обґрунтовано зазначив про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, що на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також, слідчим суддею з урахуванням положень, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв'язки, дружину, неповнолітню доньку та дитину-сироту на утриманні, раніше не судимий та за місцем роботи характеризується позитивно, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Твердження апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, як про це зазначає в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/54270/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11-сс/824/1956/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України