Справа № 548/2385/25 Номер провадження 11-сс/814/47/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 лютого 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2025 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170590000331, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 та обрано щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шишаки Хорольського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 10.06.2014 Лубенським міським судом Полтавської області за ст. 115 ч. 1 КК України до 12 років позбавлення волі. Звільнений 11.07.2024 по відбуттю строку покарання,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 60 днів, тобто до 22 грудня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою встановлено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 11 години 10 хвилин 24 жовтня 2025 року.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що відсутні докази, що саме від його дій утворились тілесні ушкодження у потерпілої, яка померла, а не від падіння, або ударів потерпілою головою об стіни та підлогу.
Вказує, що слідчий суддя не взяв до уваги, що він викликав швидку допомогу, коли побачив безпорадний стан потерпілої та допомагав працівникам швидкої допомоги евакуювати потерпілу в машину швидкої допомоги.
Позиції інших учасників судового провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав у ній наведених та просили задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170590000331, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_10 , із якою спільно проживав в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 та був пов'язаний спільним побутом, але не перебував у шлюбі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах, за нижчевикладених обставин.
Так, у жовтні 2025 року (більш точної дати та часу не встановлено), але не пізніше 22.10.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи у будинку за місцем фактичного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після конфлікту, який виник між ним та його співмешканкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з достатньою силою наніс ОСОБА_10 декілька ударів в область голови, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла о 19:25 год 22.10.2025 у реанімаційному відділенні КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 205 від 23.10.2025, смерть ОСОБА_10 настала внаслідок крововиливів в речовину головного мозку та під його оболонки, закритої черепно-мозкової травми та застосування фізичної сили з метою вбивства чи нанесення ушкоджень.
23.10.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
23.12.2025 старший слідчий СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено 24.10.2025.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яка грунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, а саме на підставі: рапорта ЄО №8030 від 22.10.2025; протоколу огляду місця події від 22.10.2025; лікарського свідоцтва про смерть №205 від 23.10.2025; протоколів допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 23.10.2025; протоколу обшуку від 23.10.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.10.2025.
Вказані докази містять достатні дані, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Отже надані докази не повинні бути достатніми для доведеності вини особи, але мають бути достатніми для того, щоб на даній стадії кримінального провадження переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що має місце в даному випадку.
В той же час, доводи ОСОБА_7 про недоведеність того, що тілесні ушкодження у потерпілої, яка померла, утворилися саме від його дій, а не від падіння або ударів потерпілою головою об стіни та підлогу, є предметом доказування в межах судового розгляду справи по суті.
Також слідчий суддя обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, офіційно не працює, не має легального джерела доходів та місця роботи, має слабкі соціальні зв'язки, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, в тому числі, проти життя та здоров'я особи та відбував реальну міру покарання у місцях позбавлення волі, після чого йому наразі вручено підозру у вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи. ОСОБА_7 , усвідомлюючи неминучість покарання вчинених ним кримінальних правопорушень, може ухилитися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового розслідування та судового розгляду, а також належне процесуальних прав та обов'язків. Досудове розслідування кримінального провадження не закінчено, тому існують об'єктивні підстави вважати, що без обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого, прокурора, суд, оскільки інформації про достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах провадження немає.
Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки без обрання запобіжного заходу він, усвідомлюючи можливість втрати свободи на довгий час, матиме можливість шляхом вмовлянь або погроз вплинути на їх покази, що може призвести до їх подальшої зміни або відмови свідчити у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як зазначалося вище, підозрюваний ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, джерело його доходів невідоме, наявність кримінального провадження про його обвинувачення за ст. 126-1, ч. 1 ст. 125 КК України, що наразі передано для розгляду до Хорольського районного суду, у якому потерпілою є ОСОБА_10 , не стало стримуючим фактором та не зупинило протиправну поведінку ОСОБА_7 стосовно неї, останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, в тому числі, проти життя та здоров'я особи та відбував реальну міру покарання у місцях позбавлення волі, продовжує свою протиправну діяльність, яка виявилася у вчиненні насильницьких дій відносно співмешканки.
Наведені у клопотанні слідчого дані, які належним чином перевірені слідчим суддею, дають підстави для застосування до ОСОБА_7 одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки настання наведених ризиків є цілком ймовірним.
Слідчим суддею також перевірено можливість застосування відносно ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, проте дійшов висновку про їх недостатність з огляду на вчинений злочин та наведені ризики.
З огляду на викладене, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам, а обрання більш м'якого запобіжного заходу, може спричинити перешкоджання встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні та не буде відповідати суспільному інтересу, який превалює над повагою до свободи особистості.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною та належним чином вмотивованою, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4