Справа № 554/16326/25 Номер провадження 22-ц/814/1273/26Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
02 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Чумак О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Роменської Таїсії Валеріївни
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року, постановлену в місті Полтаві під головуванням судді Блажко І. О.
у справі за заявою адвоката Роменської Таїсії Валеріївни в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Тетяна Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку,
У листопаді 2025 року адвокат Роменська Т. В. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду заяву в порядку окремого провадження, у якій просила суд встановити факт припинення іпотеки квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки № 66/06-Z від 12.11.2006, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрованого приватним нотаріусом Полтавського міського округу Шабалтієнко Т. В. за реєстровим № 4801, за яким на підставі Договору від 30.06.2010 про передачу Актів та Кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора до АТ «Дельта Банк»; скасувати (припинити) державну реєстрацію обтяжень квартири (реєстраційний номер 91083560 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), а саме: у вигляді заборони на нерухоме майно з реєстраційним номером 4031687, зареєстроване 09.11.2006 приватним нотаріусом Шабалтієнко Т. В. на підставі іпотечного договору № 66/06-Z від 12.11.2006 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у вигляді іпотеки з реєстраційним номером 4031687, зареєстроване 09.11.2006 приватним нотаріусом Шабалтієнко Т. В. на підставі іпотечного договору № 66/06-Z від 12.11.2006 в Державному реєстрі іпотек (а. с. 2-5).
Заява мотивована тим, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 , виконала в повному обсязі шляхом сплати усіх грошових коштів за виконавчим провадженням, тим самим повністю виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 99/06 від 09 листопада 2006 року та у зв'язку з припиненням діяльності кредитора та іпотекодержателя без правонаступників за цим договором, заявниця не має іншої можливості, ніж як за рішенням суду скасувати заборону належного їй на праві власності нерухомого майна та встановити факт припинення договору іпотеки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року заяву адвоката Роменської Т. В. повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.
Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Роменська Т. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Полтави.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави Блажко І. О. від 27.10.2025 у справі № 554/15287/25 відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката Роменської Т. В. в інтересах заявника ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В., ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку, а ухвалою від 11.11.2025 у справі № 554/15941/25 заяву адвоката Роменської Т. В. в інтересах заявника ОСОБА_1 повернуто разом з додатками заявнику.
Таким чином, відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України заявник не позбавлена права повторно звернутись з такою заявою до суду.
Вважає, що у діях адвоката Роменської Т. В. в інтересах ОСОБА_1 відсутнє зловживання процесуальними правами, що визначено статтею 44 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу (постанова Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 761/14952/21 (провадження № 61-10578св22)).
У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа № 554/15287/25 за заявою адвоката Роменської Т. В. в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В., ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про встановлення факту припинення іпотеки, припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку, за якою ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Також в провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа № 554/15941/25 за заявою адвоката Роменської Т. В. в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В., ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку, яку ухвалою суду від 11 листопада 2025 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Звертаючись повторно до суду з аналогічною заявою про встановлення факту припинення іпотеки та припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку в порядку окремого провадження після того, як суд вже відмовив у відкритті такого провадження у зв'язку з тим, що із заяви про встановлення вказаного факту вбачається спір про право, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Роменська Т. В. очевидно зловживає процесуальними правами, оскільки нормами Цивільного процесуального кодексу України визначено умови, за яких суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
У справах окремого провадження суд не розглядає та не вирішує матеріально-правовий спір.
Якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Доводи заявника щодо припинення діяльності кредитора та іпотекодержателя АТ «Дельта Банк» у зв'язку з ліквідацією без правонаступників та відсутність особи, яка має відповідати за позовом, спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, інформацією з Державного реєстру іпотек, з якої вбачається, що іпотекодержателем за іпотечним договором № 66/06-Z від 09.11.2006, за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали в іпотеку ТОВ «Український промисловий банк» квартиру АДРЕСА_1 , є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (а. с. 12, 21).
Подовжуючи подавати заяви в порядку окремого провадження, адвокат не могла не знати, що встановлення факту припинення іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження безпосередньо впливає на майнові права кредитора та іпотекодержателя, оскільки заперечує існування такого права, що свідчить про наявність спору про право та вимагає розгляд справи в порядку позовного провадження з дотриманням принципу змагальності сторін та забезпеченням права іншої сторони на справедливий судовий розгляд.
Подання заяви, питання щодо якої вже вирішувалося судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, відповідно до частин другої, третьої статті 44 ЦПК України може бути підставою для залишення без розгляду чи відмови у прийнятті та поверненні такої заяви особі, яка її подала.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено факт зловживання представником ОСОБА_1 - адвокатом Роменською Т. В. своїми процесуальними правами, що є підставою для повернення заяви особі, яка її подала.
Доводи апеляційної скарги адвоката Роменської Т. В. не є обґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують. Обставини, що стали підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про встановлення факту припинення іпотеки, припинення запису про обтяження нерухомого майна та запису про іпотеку, не змінилися, питання щодо неприйнятності такої заяви у зв'язку з наявністю спору про право вже вирішувалося судом, тому повторне подання аналогічних заяв є зловживанням процесуальними правами зі сторони заявника.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та залишає її без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Роменської Т. В. - без задоволення.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Роменської Таїсії Валеріївни залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Чумак