11 лютого 2025 року м. Київ
Справа № 940/916/25
Провадження №22-ц/824/1917/2026
Резолютивна частина постанови оголошена 11 лютого 2026 року
Повний текст постанови складено 12 лютого 2026 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: заявник ОСОБА_1
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, ухваленого у складі судді Бабко В.В., -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва зі заявою про оголошення фізичної особи померлою у якій просила оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_3 .
Заява обґрунтована тим, що на час смерті ОСОБА_3 був військовослужбовцем Збройних Сил України, і загинув, захищаючи Батьківщину від збройної агресії рф у районі населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області. Обґрунтовуючи мету подання заяви, вказала, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно для отримання свідоцтва про смерть чоловіка та оформлення документів для отримання пільг і грошової допомоги, які підлягають виплаті сім'ї загиблого військовослужбовця.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва суду від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про оголошення фізичної особи померлою задоволено.
Оголошено громадянина України ОСОБА_3 (громадянина України, уродженця м. Києва, ІНФОРМАЦІЯ_2 , PHOКПП: НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 10.04.2020, орган, що видав 8029, останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), молодшого сержанта, бойового медика 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області, внаслідок активних бойових дій з боку ворога під час виконання ним бойового завдання пов'язаного із захистом територіальної цілісності та недоторканості
України, у бойовій обстановці, у складі сил та засобів, залучених до відсічі та
стримування збройної агресії російської федерації.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що суд вважає доведеним факт смерті бойового медика 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 , тому подана заява про оголошення його померлим підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду, Міністерство оборони України подалоапеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні факти які підтверджують факт смерті військовослужбовця.
Зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, разом з тим воєнний стан на території України не було припинено а тому ще не настав строк звернення до суду з відповідною заявою.
У відзиві на апеляційну скаргу заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Будова Я.М. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають їх безпідставними, необґрунтованими.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник адвокат Будова Я.М., зацікавлена особа ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Зацікавлені особи Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, повідомлялися належним чином.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності зацікавлених осіб Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною зниклого безвісти військовослужбовця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , видане 05.08.1995.
Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився спільний син - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , видане 04.01.2001 відділом реєстрації актів громадського стану Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві.
Відповідно до документів долучених до заяви (свідоцтво про народження та свідоцтв про смерть), рідними батьками загиблого ОСОБА_3 є: батько - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та мати - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
16.09.2024 ОСОБА_1 отримала сповіщення про безвісти зниклого бойового медика 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_3 .
Згідно із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що ОСОБА_1 звернулася з письмовою завою до чергової частини Деснянського УП ГУНП у м. Києві про те, що її чоловік ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання 08.09.2023 поблизу селища Гродівка, Покровського району Донецької області. Дата реєстрації 18.09.2024, номер кримінального провадження:12024100030002408.
Відповідно до постанови Слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у місті Києві від 18.09.2024, ОСОБА_1 залучено до участі у досудовому розслідуванні, як потерпілу.
З матеріалів справи вбачається, що 3 травня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовій службі та займав посаду бойового медика 1-го єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до бойових розпоряджень вищих штабів, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 бойовий медик 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти НОМЕР_8
єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант
ОСОБА_3 виконував бойові завдання у складі військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від
03.09.2024 № 249, молодший сержант ОСОБА_3 прибув і був
залучений до складу сил та засобів, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із
забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії
російської федерації з 03.09.2024.
На виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2024 № 882, з метою здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучено, бойового медика 1 єгерського взводу
2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого
сержанта ОСОБА_3 .
Згідно із доповіді від 09.09.2024, в період часу з 13:25 до 14:00 08.09.2024, під час штурмових дій противника на СП «СОВА», яка розташовувалась в районі населеного пункту Гродівка, Покровського району Донецької області, зник безвісти молодший сержант ОСОБА_3 , який виконував бойове завдання в цьому районі. На зв'язок не виходив, у списках поранених та загиблих не перебуває. Перевірити на сьогодні позиції на яких зник безвісти військовослужбовець немає можливості оскільки ці позиції зайняті ворогом. Зазначено, що під час виконання бойового завдання молодший сержант ОСОБА_3 перебував у засобах захисту. Інформація про подію отримана від стрільця-снайпера 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 .
За зазначеним вище фактом, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20 листопада 2024 року № 2287, було призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти 08.09.2024 бойового медика 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 , який знаходився в оперативному підпорядкуванні командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , а також встановлення статусу військовослужбовця.
Підчас службового розслідування (Акт службового розслідування за вих. № 17112 від
10.12.2024) на підставі наказів, доповідей, витягу з журналу бойових дій та показів
свідків подій було отримано інформацію про загибель ІНФОРМАЦІЯ_3 сержанта
ОСОБА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 09.12.2024
№ 2831 бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 визнано зниклим безвісти.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від
18.09.2024 № 176 бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 визнано зниклим безвісти.
Згідно із пункту 1.10. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з
адміністративно-господарської діяльності) від 13.03.2025 №1599-АГД, на підставі протоколу засідання Комісії по обліку і розгляду документів на військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти або інтерновані у нетральних державах, захоплені в полон або є заручниками, отримали поранення (перебувають у відпустках за станом здоров'я, які завершили лікування у лікувальних закладах) № 1136 від 19.02.2025 виплату, належного зниклому безвісти військовослужбовцю, грошового забезпечення призначено його дружині ОСОБА_1 .
Зокрема з метою встановлення місця перебування бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого
сержанта ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 подано запит
до ДП «Український Національний Центр розбудови миру» від 10.02.2025 на № 1/1867.
Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, від 12.05.2025 № 06-05/16876 наданої Національним інформаційним бюро, підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста та підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел - відсутні.
Зникнення безвісти бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 , також підтверджується поясненнями, наданих під час проведення службового розслідування та свідчень в суді, військовослужбовцями - побратимами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що для виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2024 № 882, з метою здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, був залучений бойовий медик 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 («Стафф») який перебував на СП «СОВА 3», який розташовувався в районі населеного пункту Гродівка, Покровського району Донецької області. У період часу 13.00 - 14.00 08.09.2024, тривали активні та хаотичні ближні бойові дії по СП «СОВА 3», а також відбувся приліт мінометної міни. Солдати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходилися у будинку. Після зазначеної події молодший сержант ОСОБА_3 зайшов у будинок, тримаючись правою рукою за відкриту рану в ділянці шиї. Солдат ОСОБА_6 разом із солдатом ОСОБА_7 («Вольдемар») надали домедичну допомогу, а саме: тампонаж та бинтування відкритої рани. Та врешті загальний стан здоров'я пораненого різко погіршився, в результаті чого молодший сержант ОСОБА_3 загинув. Унаслідок активних бойових дій можливостей забрати тіло у
вказаних військовослужбовців не було. Близько 23:00 08.09.2024 солдат
ОСОБА_6 зміг вийти на зв'язок і доповів про обставини командуванню, та
отримав наказ переміститися на вказане місце. Евакуаційна група з цього напрямку
була відсутня. На підтвердження вказаних обставин долучено відео файл з поясненням
солдат.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами 1,2 ст. 315 ЦПК України що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).
ОСОБА_1 , у заяві про оголошення фізичної особи померлою, посилаючись на результати службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05 вересня 2024 року №882 «Про призначення службового розслідування», зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 із 08 вересня 2024 року зник безвісті при обставинах, що загрожували йому смертю, і дають підстави стверджувати, що він загинув, захищаючи територіальну цільність та державний суверенітет України поблизу н. п. Гродівка, Донецької області
Зазначила, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно їй для оформлення спадкових прав та отримання гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг, пов'язаних із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, інших соціальних гарантій.
У справі, яка переглядається, встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.09.2024 № 249, молодший сержант ОСОБА_3 прибув і був залучений до складу сил та засобів, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації з 03.09.2024.
На виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2024 № 882, з метою здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучено, бойового медика 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 .
Згідно із доповіді від 09.09.2024, в період часу з 13:25 до 14:00 08.09.2024, під час штурмових дій противника на СП «СОВА», яка розташовувалась в районі населеного пункту Гродівка, Покровського району Донецької області, зник безвісти молодший сержант ОСОБА_3 , який виконував бойове завдання в цьому районі. На зв'язок не виходив, у списках поранених та загиблих не перебуває. Перевірити на сьогодні позиції на яких зник безвісти військовослужбовець немає можливості оскільки ці позиції зайняті ворогом. Зазначено, що під час виконання бойового завдання молодший сержант ОСОБА_3 перебував у засобах захисту. Інформація про подію отримана від стрільця-снайпера 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_7 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від
18.09.2024 № 176 бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 визнано зниклим безвісти.
Зникнення безвісти бойового медика взводу 1 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 , також підтверджується поясненнями, наданих під час проведення службового розслідування та свідчень в суді, військовослужбовцями - побратимами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що для виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2024 № 882, з метою здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, був залучений бойовий медик 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти НОМЕР_8 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 («Стафф») який перебував на СП «СОВА 3», який розташовувався в районі населеного пункту Гродівка, Покровського району Донецької області. У період часу 13.00 - 14.00 08.09.2024, тривали активні та хаотичні ближні бойові дії по СП «СОВА 3», а також відбувся приліт мінометної міни. Солдати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходилися у будинку. Після зазначеної події молодший сержант ОСОБА_3 зайшов у будинок, тримаючись правою рукою за відкриту рану в ділянці шиї. Солдат ОСОБА_6 разом із солдатом ОСОБА_7 («Вольдемар») надали домедичну допомогу, а саме: тампонаж та бинтування відкритої рани. Та врешті загальний стан здоров'я пораненого різко погіршився, в результаті чого молодший сержант ОСОБА_3 загинув. Унаслідок активних бойових дій можливостей забрати тіло у
вказаних військовослужбовців не було. Близько 23:00 08.09.2024 солдат
ОСОБА_6 зміг вийти на зв'язок і доповів про обставини командуванню, та
отримав наказ переміститися на вказане місце. Евакуаційна група з цього напрямку
була відсутня. На підтвердження вказаних обставин долучено відео файл з поясненням
солдат.
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 періодично перевіряли пульс і серцебиття померлого ОСОБА_3 - пульсу і серцебиття не було, дихання було відсутнім. Вони покинули позицію, коли в сусідню будівлю відбувся приліт ворожої артилерії і почалась пожежа. Перед тим як залишити позицію, вони ще раз вирішили перевірити пульс та серцебиття ОСОБА_3 - пульсу не було, серцебиття та дихання були відсутніми, тіло вже стало холодним. ОСОБА_8 накрив тіло покривалом. Забрати з собою тіло загиблого побратима ОСОБА_3 їм не вдалось, так як вони тікали від обстрілів та пожежі. Коли солдати перемістились на сусідню позицію, приблизно, о 23-й годині, особисто ОСОБА_8 передав по рації зв'язківцю з назвою « ОСОБА_9 », що серед них є НОМЕР_9 - бойовий медик молодший сержант ОСОБА_3 , якого вони залишили на позиції. Також ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заявляють, що молодший сержант ОСОБА_3 при виконанні бойового завдання перебував у засобах індивідуального захисту (шолом кевларовий та бронежилет), не знаходився у алкогольному, токсичному, наркотичному стані. Факт смерті бойового медика 1-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 при виконанні бойового завдання із захисту територіальної недоторканності України, в селищі Гродівка Покровського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджують.
Аналізуючи докази, надані заявницею на підтвердження обставин ймовірної загибелі ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини справи дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 унаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України поблизу н. п. Гродівка Донецької області 08 вересня 2024 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року- без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна