справа №759/27129/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1417/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
10 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року у задоволені скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 27 серпня 2025 року, складене керівником Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 та вручене ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України. Зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Уважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, а висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що слідчим суддею не надано обґрунтування щодо відхилення аргументів сторони захисту про те, що оскаржуване повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України через те, що повідомлення про підозру містить помилкові відомості стосовно того, що голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_7 було залучено нібито до вчинення даного кримінального правопорушення та помилково включено останнього до групи осіб, яка, начебто, за попередньою змовою вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 КК України.
Зазначає, що повідомлення про підозру містить помилкові відомості відносно того, що конкретно ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими членами комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, Гостомельської СВА було складено акт обстеження житла №704 від 27 січня 2025 року зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, який в подальшому затверджено ОСОБА_10 , відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку.
Посилається на те, що повідомлення про підозру помилково визначає діяння ОСОБА_7 , що виразилися у підписанні чек-листа розрахунку компенсації, що став підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державного бюджету України у сумі 1 881 434 грн 03 коп., як суспільно небезпечне.
На переконання сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 366 КК України, не відповідає вимогам статті 277 КПК України та порушує вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року за частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 364, частиною другою статті 358, частиною третьою статті 358 КК України.
27 серпня 2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025100000000029 від 10 січня 2025 року.
12 листопада 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року у задоволені скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року - відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що за формою та змістом повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 27 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 відповідає вимогам статті 277 КПК України та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Також слідчим суддею враховано, що під час вручення повідомлення про підозру було дотримано вимоги статті 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України.
Таким чином, слідчий суддя вважав, що відсутні підстави для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення.
При цьому, слідчий суддя, відхиляючи доводи сторони захисту про те, що оскаржуване повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 та відсутності у матеріалах кримінального провадження доказів, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, зауважив, що такі аргументи захисника фактично зведені до незгоди з повідомленою підозрою та стосуються питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів, що не входить до повноважень слідчого судді при розгляді скарги на повідомлення про підозру відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на стадії досудового розслідування.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам статті 277 КПК України.
Відповідно до статті 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 27 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10 січня 2025 року, за формою та змістом відповідає вимогам статті 277 КПК України та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтею 42 КПК України.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Аргументи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржуване повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України через те, що повідомлення про підозру містить помилкові відомості стосовно того, що голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_7 було залучено нібито до вчинення даного кримінального правопорушення та помилково включено останнього до групи осіб, яка, начебто, за попередньою змовою вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 КК України; повідомлення про підозру містить помилкові відомості відносно того, що конкретно ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими членами комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, Гостомельської СВА було складено акт обстеження житла №704 від 27 січня 2025 року зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, який в подальшому затверджено ОСОБА_10 , відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку; повідомлення про підозру помилково визначає діяння ОСОБА_7 , що виразилися у підписанні чек-листа розрахунку компенсації, що став підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державного бюджету України у сумі 1 881 434 грн 03 коп., як суспільно небезпечне, фактично зведені до оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів, питань доведеності винуватості підозрюваного, наявності у його діях складу інкримінованих йому злочинів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, доводи сторони захисту з приводу недопустимості та неналежності доказів потребують детального дослідження порядку їх зібрання та глибокого аналізу цих доказів, що має здійснювати суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті під час судового розгляду, який закінчується ухваленням вироку, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею.
Доводи захисника щодо невірної кваліфікації дій можуть бути перевірені та виправлені шляхом внесення змін до повідомлення про підозру в ході здійснення подальшого досудового розслідування.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з урахуванням положень статті 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не надано обґрунтування щодо відхилення вищевказаних аргументів захисту під час розгляду скарги спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, в якій слідчим суддею змістовно та ґрунтовно викладено мотиви відхилення доводів сторони захисту, які фактично зведені до незгоди з повідомленою підозрою та стосуються питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів.
В апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог статей 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 27 серпня 2025 року, які б слугували підставою для її скасування.
Інші наведені у скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4