11.02.26
22-ц/812/345/26
11 лютого 2026 року м. Миколаїв
справа № 485/1337/25
провадження №22-ц/812/345/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О. М.,
без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Квєтки І. А. у приміщенні суду у м. Снігурівка Миколаївської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр» або Товариство) звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.
Позивач вказував, що 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №3597760, за умовами якого відповідач строком на 30 днів отримав кредит у сумі 10 000 грн зі сплатою відсотків у розмірі 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісії за надання кредиту у сумі 1100 грн, яка нараховується одноразово.
Також 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №104022124, за умовами якого відповідач строком на 15 днів отримав кредит у сумі 20 000 грн, зі сплатою відсотків у розмірі 3000 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісії за надання кредиту у сумі 2000 грн, яка нараховується одноразово.
Так само 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики №77553855, за умовами якого відповідачу строком на 30 днів було надано у позику грошові кошти у сумі 2450 грн, зі сплатою відсотків за ставкою 1,99% за день користування кредитом.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №15/12-2021-22, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №3597760.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3597760.
30 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-11-65, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №104022124.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 104022124.
27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №77553855.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №77553855.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів утворилася заборгованість станом на день подачі позову, а саме:
- за договором №3597760 в розмірі 80 350 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 69 250 грн, заборгованості за комісією у сумі 1100 грн;
- за договором №104022124 у розмірі 171 000 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 000 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 149 000 грн, заборгованості за комісією у сумі 2000 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач визначив заборгованість у розмірі 148 000 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 000 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 126 000 грн, заборгованості за комісією у сумі 2000 грн;
- за договором №77553855 у розмірі 8345,43 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 2450 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 5850,60 грн, інфляційних збитків у сумі 39,20 грн, 3% річних у сумі 5,63 грн.
Посилаючись на зазначене, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами у загальному розмірі 236 695,43 грн, судовий збір у сумі 2840,35 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.
Позиція відповідача у суді першої інстанції
Відповідач заперечував проти задоволення позову. Вказував, що не укладав договори, які долучені до позовної заяви. Зазначав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підписання ним кредитних договорів одноразовими ідентифікаторами. Крім того, наголошував на тому, що відсутні належні докази на підтвердження отримання ним кредитних коштів. Відповідач вказував, що розмір заборгованості недоведений, відсотки неправомірно нараховані за межами строку кредитування. Умова договору про нарахування комісії є нікчемною відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування». На підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 133 762,65 грн, судовий збір у сумі 1605,08 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що за кредитними договорами №3597760 та №104022124 позивачем нараховані відсотки поза межами строку кредитування, а тому до стягнення підлягає заборгованість: за кредитним договором №3597760: 10 000 грн - тіло кредиту, 33 750 грн - проценти, 1100 грн - комісія; за кредитним договором №104022124: 20 000 грн - тіло кредиту, 63 000 грн - проценти, 2000 грн - комісія; за договором позики №77553855: 2450 грн - тіло кредиту, 1462,65 грн - проценти.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд врахував складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також критерії розумності та співмірності.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач зазначав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він укладав наявні у справі кредитні договори. Він не погоджував жодних викладених у них умов. За такого, на його думку, суд безпідставно стягнув з нього грошові кошти на погашення цих кредитних договорів.
Відповідач також наголошував на тому, що умова договорів про нарахування комісії є нікчемною відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, він звертав увагу на те, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, а саме тих, що підтверджують перехід до позивача прав вимоги у такій сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу.
Щодо стягнення правничої допомоги відповідач зазначав, що сума цієї допомоги в розмірі 5000 грн є завищеною, вона неспівмірна із необхідним часом, який міг витратити адвокат на виконання робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалами Миколаївського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 11 лютого 2026 року на 11 год 00 хв.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Представник позивача 10 лютого 2026 року подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість забезпечити явку представника Товариства у судове засідання ні шляхом його фізичної участі, ні участі у режимі відеоконференції через тривалі відключення електроенергії.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до вимог ст.372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд визнав неявку представника ТОВ «Коллект Центр» неповажною, оскільки посилання його на неможливість забезпечити явку його представника у судове засідання не підтверджено належними доказами, наприклад, відсутністю квитків на потяг, автобус, неможливістю реалізувати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з відключенням електроенергії за наявності ухвали суду про забезпечення участі представника Товариства у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Отримавши 25 грудня 2025 року повістку про виклик до суду, Товариство з клопотанням про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції не зверталося.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 виснував, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки поважність причин неявки представника позивача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у позовній заяві, відповіді на відзив, відзиві на апеляційну скаргу, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає можливим переглянути справу за відсутності сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Фактичні обставини справи
Щодо кредитного договору №3597760 від 03 вересня 2021 року
03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений договір про споживчий кредит №3597760, який був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором F83777, який направлявся на телефон НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у сумі 10 000 грн зі сплатою відсотків у розмірі 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту - 1100 грн, яка нараховується одноразово. Кредит наданий строком на 30 днів.
У п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-.15.2 договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору обумовлена пролонгація строку кредитування. Пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачена у п.2.3.1.2 договору, який визначає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до пункту 6.1 договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит є Графік платежів.
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит є паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №3597760 у сумі 10 000 грн підтверджено квитанцією №1752781609 від 03 вересня 2021 року, платник - ТОВ «Мілоан», отримувач - картка/рахунок НОМЕР_2 , призначення платежу - кошти згідно з договором №3597760, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про те, що ОСОБА_1 (фінансовий номер телефону НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , випискою по рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», яка доводить зарахування на його рахунок 03 вересня 2021 року 10 000 грн від ТОВ «Мілоан».
Станом на 02 грудня 2021 року ОСОБА_1 мав заборгованість по кредиту у сумі 44 850,00 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 33 750,00 грн - проценти, 1100 грн - комісія.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №15/12-2021-22, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №15/12-2021-22 від 15 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3597760 на суму 44 850,00 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3597760 в сумі 80 350 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 69 250 грн - заборгованість за відсотками; 1100 грн - заборгованість за комісіями.
Щодо кредитного договору №104022124 від 03 вересня 2021 року
03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений договір про споживчий кредит №104022124, який був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором U 51758, який направлявся на телефон НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у сумі 20 000 грн, зі сплатою відсотків у розмірі 3000 грн, які нараховуються за ставкою 1 відсоток від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту - 2000 грн, яка нараховується одноразово. Кредит наданий строком на 15 днів.
У п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-.15.2 договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору обумовлена пролонгація строку кредитування. Пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачена у п.2.3.1.2 договору, який визначає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до пункту 6.1 договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит є Графік платежів.
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит є паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №104022124 у сумі 20 000 грн підтверджено квитанцією №1752846821 від 03 вересня 2021 року, отримувач - картка/рахунок НОМЕР_2 , призначення - кошти згідно з договором №104022124, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про те, що ОСОБА_1 (фінансовий номер телефону НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , випискою по рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», яка доводить зарахування на його рахунок 03 вересня 2021 року 20 000 грн.
Станом на 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 мав заборгованість по кредиту у сумі 85 000 грн, з яких: 20 000 грн - тіло кредиту, 63 000 грн - проценти, 2000 грн - комісія.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-11-65, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №30-11-65 від 30 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104022124 на суму 85 000 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104022124 в сумі 171 000 грн, з яких: 20 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 149 000 грн - заборгованість за відсотками; 2000 грн - заборгованість за комісіями.
Щодо договору позики №77553855 від 03 вересня 2021 року
03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір позики №77553855, який був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором eWHm3BGbrX, за умовами якого відповідачу надано 2450 грн позики, яку він зобов'язався повернути через 30 днів, сплативши відсотки за ставкою 1,99 % за один день, за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період карантину) за день - 2,70%.
Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №77553855 у сумі 2450 грн підтверджено довідкою №КД-000023204/ТНПП від 24 квітня 2025 року, виданою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» на підтвердження завершення платіжної операції: дата - 03 вересня 2021 року, сума 2450 грн, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 , довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про те, що ОСОБА_1 (фінансовий номер телефону НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , випискою по рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», яка доводить зарахування на його рахунок 03 вересня 2021 року 2450 грн.
Станом на 03 жовтня 2021 року ОСОБА_1 мав заборгованість по кредиту у сумі 3912,65 грн, з яких: 2450 грн - тіло кредиту, 1462,65 грн - проценти.
27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №27/01/2022 від 27 січня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77553855 в сумі 8300,60 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77553855 в сумі 8345,43 грн, з яких: 2450 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5850,60 грн - заборгованість за відсотками; відповідальність за ст.625 ЦК України - 44,83 грн.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначеніст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.
Згідно з статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами доведено наявність між сторонами кредитних зобов'язань, які були порушені відповідачем шляхом несплати кредитних платежів та наявності у нього обов'язку сплатити кредитору заборгованість у вказаній судом сумі, яка нарахована у межах строків кредитування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
У справі, яка переглядається, встановлено, що 03 вересня 2021 року відповідачем було укладено три кредитні договори в електронному вигляді за допомогою електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». У вказаних договорах визначені розмір кредиту, процентна ставка та комісія.
ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Мілоан» за двома кредитними договорами 30 000 грн та від ТОВ «1 Безпечне агентство 2450 грн кредитних коштів, про що свідчать квитанції, довідка про перерахування коштів, довідка й виписка по рахунку банку про зарахування грошей на належну йому платіжну картку.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, своїх зобов'язань за кредитними договорами щодо повернення суми кредиту, нарахованих відсотків та комісії не виконав. Внаслідок чого утворилася заборгованість.
Суд першої інстанції, стягнувши заборгованість у сумі 133 762,65 грн з відповідача, правильно вказав, що оскільки відповідач у добровільному порядку належним чином не виконав своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів, він повинен їх відшкодувати у примусовому порядку.
Сума заборгованості судом визначена правильно, а саме в межах строку кредитування.
Твердження відповідача про те, що нарахування комісії є неправомірним, бо вона нікчемна, суд відхиляє, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» дозволяє за умовами споживчих кредитних договорів нараховувати комісію. Комісія, передбачена у кредитних договорах у цій справі, не протирічить вимогам вказаного Закону.
Посилання відповідача на те, що він не укладав кредитні договори, спростовується сукупністю досліджених доказів, серед яких квитанції, довідка про перерахування йому кредитних коштів, довідка та виписка по рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», які підтверджують зарахування 03 вересня 2021 року на платіжну картку ОСОБА_1 кредитних коштів у сумах 10 000 грн, 20 000 грн та 2450 грн.
Те, що вказані договори підписав ОСОБА_1 електронним підписом слідує з інформації про те, що йому одноразові ідентифікатори направлялися на номер телефону НОМЕР_1 , який вказаний ним у АТ КБ «ПриватБанк» як фінансовий номер.
Доводи відповідача про те, що позивач не довів належними доказами перехід до нього права вимоги за кредитними договорами, спростовуються змістом договорів факторингів та реєстрами боржників, де вказані суми права вимоги, які перейшли до позивача.
За такого колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною.
Твердження відповідача про те, що стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача у сумі 5000 грн, є безпідставним, бо вказаний розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом виконаних робіт та ціною позову, а також є недоведеним, колегія суддів вважає безпідставними.
Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» були надані позивачу у суді першої інстанції послуги на вказану судом суму і ця сума є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами). Так, адвокатами об'єднання були виконані такі роботи: надання усної консультації з вивченням документів (2 год), надання письмової консультації з вивченням документів (1 год), складання позовної заяви (6 год).
Що стосується посилань відповідача на те, що відмова суду першої інстанції у зупиненні провадження у справі призвела до передчасного стягнення з нього заборгованості та не врахування його статусу військовослужбовця при нарахуванні відсотків, то це не відповідає встановленим обставинам.
Визначення судом заборгованості за кредитними договорами відбувалося з урахуванням усіх умов договорів, у межах строку кредитування та відсутності доказів того, що протягом дії кредитних договорів відповідач мав статус військовослужбовця. Стягнення заборгованості відбулося не достроково, а по закінченні дії кредитних договорів.
Твердження відповідача про те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, а тому це було підставою для відмови у задоволенні позову, а суд першої інстанції це проігнорував, не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Відповідно до вимог частини 6 статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Роз'єднання позовних вимог у самостійні провадження є правом, а не обов'язком суду.
Стаття 376 ЦПК України не містить такої підстави для скасування рішення суду першої інстанції як порушення правил об'єднання позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року.