вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/1699/25
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп»
про стягнення 14 646,65 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» про стягнення 14 646,65 грн. заборгованості з оплати спожитої електроенергії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1699/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» 14 646,65 грн. заборгованості з оплати спожитої електроенергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив та надав докази, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник, позивач) здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії, що підтверджується Ліцензією, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018, а також виконує функції постачальника універсальних послуг на території Київської області, який не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, що знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії (згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ, Правила).
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Абзацом 9 п. 1.2.15 ПРРЕЕ визначено, що споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами, на роздрібному ринку не допускається.
Споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами, на роздрібному ринку не допускається (абз. 9 п. 1.2.15 ПРРЕЕ).
Згідно з абз. 1 п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Тобто, договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Договір про постачання електричної енергії та відповідні комерційні пропозиції розміщено на офіційному веб-сайті позивача.
Відповідно до абз. 2 п. 3.1.7 ПРРЕЕ в разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (п. 13 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
З урахуванням положень чинного законодавства, 14.12.2018 уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» (Споживач, відповідач) Дзюбою В.А. було подано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, змістом якої визначено, що постачання електричної енергії починається з 01.01.2019.
Разом з тим, на момент подання заяви-приєднання відповідач не подавав звернень до Товариства щодо отримання та/або підписання письмового примірника договору.
Частиною 2 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» є споживачем електричної енергії на підставі заяви-приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420065624 (надалі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ».
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Право Постачальника отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію, передбачене пп. 1 п. 7.1 Договору, прямо кореспондується з передбаченим пп. 1 п. 6.2 Договору обов'язком Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.
Таким чином, приєднавшись до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідачем взято на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ та п. 2.3 Договору обсяг електричної енергії, фактично спожитої відповідачем протягом строку дії Договору, визначається шляхом фіксації (зйому) показань Адміністратором комерційного обліку/Оператором систем розподілу (ОСР) - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та надається до ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» для подальшого формування відповідних рахунків-фактур.
З метою уточнення фактичного обсягу розподіленої електричної енергії відповідачу за період з початку строку дії договору та по теперішній час, 28.02.2025 позивач звернувся до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із запитом № 728 про надання вищезазначеної інформації.
24.03.2025 Товариством отримано відповідь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» № 04/530/2275 від 24.03.2025, у якій визначено помісячний фактичний обсяг розподіленої електричної енергії ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» за період з 01.2019 по 03.2023.
Пунктами 5.7, 5.10 Договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, а оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Неотримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 918/537/18 від 02.07.2019 обов'язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару.
Оскільки, відповідачем не було виконано свого обов'язку зі сплати вартості фактично спожитої електричної енергії за період з квітня по грудень 2022 року на суму 11 274,66 грн. (неоплачені рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та акти прийняття-передавання електричної енергії), позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача 11 274, 66 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором № 420065624 від 01.01.2019.
У зв'язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, позивач у позові просить стягнути з відповідача 2 558,36 грн. інфляційних втрат та 813,63 грн. 3% річних нарахованих по кожному періоду заборгованості за фактичні періоди прострочення.
Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи, що відповідач в порушення умов Договору № 420065624 від 01.01.2019 своєчасно та в повному обсязі не оплатив спожиту електроенергію за період з квітня по грудень 2022 року на суму 11 274, 66 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано, відповідна позовна вимога є правомірною і підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 11 274, 66 грн. основного боргу протягом наведених у позові періодів прострочення, відповідач є таким, що порушив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування до нього передбаченої законом відповідальності.
Отже, вимоги про стягнення з відповідача 2 558,36 грн. інфляційних втрат та 813,63 грн. 3% річних нарахованих по кожному періоду заборгованості за фактичні періоди прострочення, відповідає фактичним обставинам справи, є правомірними і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» (07513, Київська обл., Броварський р-н, с. Лукаші, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 34596082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) 11 274,66 грн. боргу, 2 558,36 грн. інфляційних втрат, 813,63 грн. 3% річних та 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін