Справа № 751/8465/25
09 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складав 3028 грн. 00 коп.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 726,72 грн. (3028 *0,2 *150% *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
До апеляційної скарги апелянт долучив квитанцію про сплату судового збору №8565-6070-5731-7730 у розмірі 800,00 грн.
Однак, дана квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору з огляду на наступне.
Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, назва та дата судового рішення, що оскаржується.
Додана скаржником квитанція про сплату судового збору №8565-6070-5731-7730 у розмірі 800,00 грн містить відомості про позивача, назву суду до якого подається апеляційна скарга, однак не містить назви, дати судового рішення, що оскаржується та номера справи.
Таким чином, наданий платіжний документ не може бути прийнятий, як належний доказ сплати судового збору саме за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2026 року в адміністративній справі № 751/8465/25, оскільки зазначені у ньому відомості унеможливлюють його подальшу ідентифікацію.
Хоч скаржником сплачено судовий збір необхідному розмірі, однак даний документ про сплату судового збору жодного відношення до сплати судового збору у даній справі не має, оскільки не містить реквізитів справи.
Крім того, стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 4 статтею 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 295 КАС України, до апеляційної скарги додаються: докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2026 року.
Із апеляційною скаргою позивач звернувся до суду першої інстанції 04 лютого 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
При цьому, апелянт не просить поновити строк на апеляційне оскарження, не зазначає причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та не надає докази на їх підтвердження.
Отже, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн., а також шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази на їх підтвердження.
Керуючись ст. ст. 132, 169, 298, 299 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2026 року залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Вівдиченко Т.Р.