Справа № 640/5315/21 Суддя (судді) першої інстанції: Матуляк Я.П.
11 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просив:
- визнати неправомірним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15.07.2020 за № 173/2020;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020;
- скаргу ОСОБА_2 передати для нового розгляду до рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Позов обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення від 15.07.2020 за № 173/2020 не було враховано докази та пояснення (заяви) надані позивачем, безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про зупинення дисциплінарної справи, взято до уваги неналежні докази надані скаржником.
Крім того, рішення від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020 на думку позивача є також безпідставним та неправомірним.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
У апеляційній скарзі позивач звертає увагу на те, що оскільки Правила адвокатської етики не є нормативно-правовим актом, тому їх порушення не може бути підставою для відповідальності.
Оскільки у разі неподання адвокатом ОСОБА_1. заяви про відвід судді, зазначені дії свідчили б про порушення останнім етичних норм адвоката та вимог чинного законодавства України, тому порушень у діях позивача Правил адвокатської етики не вбачається.
Відтак, на думку скаржника, всі оскаржувані рішення винесені поза правовим полем, тобто незаконно, що вказує про наявність самостійної підстави для скасування таких рішень.
У відзиві на апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області зазначено про те, що оскільки судовим рішенням визнано зловживанням процесуальними правами представником АТ «Сбербанк» ОСОБА_1 при поданні заяви про відвід судді Остапенко О.М. та судді Сотнікова С.В. у справі №910/24550/13, вказане свідчить про допущення позивачем порушень ст.ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та, як наслідок, вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15.07.2020 за № 173/2020.
У відзиві на апеляційну скаргу Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури вказано про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону щодо необхідності притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, водночас вважає застосоване дисциплінарне стягнення занадто суворим з огляду на відсутність у діях адвоката систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На думку відповідача, ВКДКА належним чином виконала свій обов'язок щодо повідомлення учасників про дату і час проведення засідання ВКДКА, а також забезпечила їх права на участь у засіданнях ВКДКА та надання своїх пояснень та доказів, що свідчить про правомірність спірного рішення.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
15 липня 2020 року за результатами розгляду вказаної скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення за №173/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: за порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов'язків.
Вказаним рішенням до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 12.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі відповідною скаргою, за наслідками розгляду якої, 21.12.2020 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення за №ХІІ-004/2020, яким скаргу ОСОБА_1 - задовольнила частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за №173/2020 від 15.07.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, змінила в частині застосування виду дисциплінарного стягнення. Застосувала до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховується з моменту прийняття рішення КДКА регіону.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом статтею 34 Закону України № 5076-VI, а саме: порушення ним вимог статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, спірні рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до ст. 2 Закону №5076-VI недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 33 Закону № 5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За правилами статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
У той же час, статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.
У силу вимог частини п'ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
15 липня 2020 року за результатами розгляду вказаної скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення за №173/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: за порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов'язків.
Вказаним рішенням до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Приймаючи вказане рішення, КДКА Київської області вказало на порушення позивачем норм процесуального законодавства під час розгляду справи за №910/24550/13, а саме те, що відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Остапенко О.М. та Сотнікову С.В. подано з порушенням строку, передбаченого частиною третьою ст. 38 ГПК України.
У даному випадку, заявлені адвокатом ОСОБА_1. у заяві від 16.10.2019 підстави відводу були відомі його довірителю - АТ «Сбербанк» та його представнику ОСОБА_1 заздалегідь, зокрема, під час подання первісної заяви про відвід та під час підтримання її адвокатом ОСОБА_1. у судовому засіданні, яке відбулось 26.09.2019,
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 зазначив додаткову підставу відводу суддів Остапенка О.М. та Сотнікова С.В., а саме: скасування Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції від 14.06.2018, але факт наявності скарг до ВРП та правоохоронних органів суду не повідомив, хоча достеменно знав такі факти.
Водночас, заява про відвід суддів, подана ОСОБА_1 16.10.2019, у судовому засіданні не була підтримана присутніми представниками АТ «Сбербанк».
Ухвалою Північного апеляційного суду господарського суду від 17.10.2019 у справі № 910/24550/13 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ «Сбербанк» ОСОБА_1 заяви про відвід судді Остапенко О.М. та судді Сотнікова С.В. у справі №910/24550/13.
Наведені вище обставини свідчать про порушення адвокатом частини третьої ст. 38, ст. 43 ГПК України, ст. ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та, як наслідок вказано на вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тобто, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано, що адвокат ОСОБА_1 допустив порушення Правил адвокатської етики.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).
Відповідно до пункту 7 Положення №120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Згідно пункту 12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Пунктом 24 Положення №120 визначено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Відповідно пункту 25 Положення №120, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 30 Положення №120 встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
У відповідності до пункту 39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.
Згідно із пунктом 40 Положення №120 розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Пунктами 43 та 44 Положення №120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
У силу вимог пункту 45 Положення №120 у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно із пунктом 46 Положення №120 неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Приписами пункту 47 Положення №120 передбачено, що розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. Засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.
Відповідно до пункту 49 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктом 50 Положення №120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Пунктами 51, 55, 57-58 Положення №120 визначено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.
Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з'ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.
У той же час, колегія суддів враховує, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Відтак, суд, надаючи правову оцінку рішенням органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Надаючи оцінку спірному рішенню в частині дотримання відповідачами норм чинного законодавства при його прийнятті, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури у сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Відповідно до статті 42 Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Згідно зі статтею 44 Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до статті 45 Правил у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
Як свідчать матеріали справи, оскільки ухвалою Північного апеляційного суду господарського суду від 17.10.2019 у справі № 910/24550/13 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ «Сбербанк» ОСОБА_1 заяви про відвід судді Остапенко О.М. та судді Сотнікова С.В. у справі №910/24550/13, зазначене свідчить про вчинення позивачем порушень ст.ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та, як наслідок, вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У свою чергу, КДКА Київської області вважало доведеним факт порушення позивачем Правил адвокатської етики на підставі досліджених доказів вимоги статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, чим було вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що потягло за собою накладення стягнення на позивача у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Слід зазначити, що позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України є виключним та найсуворішим дисциплінарним стягненням.
Переглядаючи зазначене рішення, ВКДКА надано оцінку підставам притягнення позивача до відповідальності та доказам, якими підтверджено порушення позивачем Правил адвокатської етики, однак вказано на невідповідність застосованого до ОСОБА_1 виду стягнення, тому змінено рішення в частині застосування виду дисциплінарного стягнення та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховується з моменту прийняття рішення КДКА регіону.
У свою чергу, позивачем не спростовано зазначені у рішенні обставини щодо наявності в його діях порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
При цьому, доводи скаржника на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами допущено порушення в частині ігнорування численних звернень та заяв, в тому числі й про доручення доказів, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії дисциплінарного провадження, усім заявам та клопотанням позивача надано оцінку та прийнято відповідні рішення, за необхідності.
У той же час, Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.
Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, вважає обґрунтованими посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, в яких наголошено на перевірки судами лише дотримання процедурного питання при розгляду дисциплінарного провадження.
Також, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі №420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі №640/33374/21.
З огляду на наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом статтею 34 Закону України № 5076-VI, а саме: порушення ним вимог статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, зазначене свідчить про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для скасування спірних рішень.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко