Справа № 308/1072/26
1-кп/308/167/26
04 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатсьаої області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
кримінальне провадження 1-кп/308/167/26
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів та клопотання захисника про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42023072030000129 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2023 року про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, Сюртівського сільського голови, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , громадянки України, директора ТОВ «Магістральплюс», раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
встановив:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023072030000129 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 січня 2026 року призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії покладених обов'язків на обвинувачених, в якому він просить продовжити строк дії покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків строком на 2 місяці.
Так, за результатами проведення 25.10.2020 виборів Сюртівського сільського голови та відповідно до рішення І сесії VIII скликання Сюртівської сільської ради від 21.11.2020 «Про початок повноважень голови Сюртівської сільської ради» ОСОБА_6 обраний на вказану посаду.
З огляду на викладене ОСОБА_6 , обіймаючи з 2020 року посаду Сюртівського сільського голови Ужгородського району Закарпатської області, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою, а тому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного із використанням службового становища за наступних обставин.
19.04.2022 між Сюртівською сільською радою (орендар) в особі сільського голови ОСОБА_6 та ТОВ «Магістральплюс» (орендодавець) в особі директора ОСОБА_7 укладено договір оренди майна № 1/01/04/2022 строком дії до 31.12.2022, предметом якого була частина адміністративної будівлі загальною площею 195,4 кв м (літера А, перший поверх) за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ракоці, будинок 2/1 (згадана поштова адреса присвоєна адмінбудівлі ТОВ «Магістральплюс» на підставі рішення Сюртівської сільської ради від 04.09.2020 № 506-23/2020, колишня адреса: с. Тийглаш вул. Сент Іштвана, буд. 138).
Водночас, укладення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказаного договору лише створило видимість договірних відносин, оскільки орендоване майно не було придатне для використання без проведення капітальних вкладень, експертна оцінка визначення його вартості на момент укладення договору оренди не проводилась, а метою його укладення був подальший викуп предмету оренди по завищеній вартості задля протиправного заволодіння бюджетними коштами громади.
Так, відповідно до пункту 7.2 цього договору майно, що орендується, за умови купівлі-продажу його Орендарем, зберігає свою первісну вартість, визначену на момент укладання цього Договору, та складає згідно висновку експертної оцінки 1 650 000 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч гривень).
Однак будь-які документи, які б підтверджували згадану вартість майна, на момент укладення договору оренди у розпорядженні сільської ради були відсутні, а відповідні недостовірні відомості внесено до договору оренди за вказівкою ОСОБА_6 з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами шляхом штучного завищення вартості нерухомо майна.
Надалі ОСОБА_6 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння бюджетним коштами, достовірно знаючи порядок придбання майна у комунальну власність, 16.02.2023 особисто ініціював розгляд питання про придбання цього майна на засіданні постійної комісії з питань фінансів, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, а в подальшому 21.02.2023 на засіданні виконавчого комітету Сюртівської сільської ради ОСОБА_6 особисто доповідав з приводу придбання майна та обґрунтовував необхідність його придбання за ціною у розмірі 1 900 000 грн (один мільйон дев'ятсот тисяч гривень).
При цьому, розрахунок орієнтовної вартості згаданого нерухомого майна проведено на підставі п. 7.2 договору оренди майна від 19.04.2022 № 1/01/04/2022 - згідно висновку експертної оцінки в сумі 1 650 000 грн, яка не проводилась, та з урахуванням сукупного індексу інфляції.
Вказані протиправні дії ОСОБА_6 призвели до прийняття сесією Сюртівської сільської ради 13.03.2023 рішення № 443-08/2023 «Про внесення змін до рішення сільської ради від 20.12.2022 № 428-08/2022 «Про бюджет Сюртівської сільської територіальної громади на 2023 рік», яким внесено зміни до бюджету, зокрема затверджено обсяги капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проєктів у 2023 році.
Так, одним з інвестиційних проєктів на 2023 рік передбачено придбання будівлі за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тийглаш, вул. Сент Іштвана, 138, на загальну вартість проєкту 1 900 000 грн, яке на праві приватної власності належало ТОВ «Магістральплюс».
В свою чергу, директор ТОВ «Магістральплюс» ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел на продаж вказаного майна за завищеною вартістю та заволодіння бюджетними коштами, 24.04.2023, на підставі звіту про оцінку нерухомого майна ТОВ «Оцінка майна України» від 14.03.2023, видала довідку № 8 про балансову вартість частини нежитлової адміністративної будівлі загальною площею 195,4 кв. м за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тийглаш, вул. Сент Іштвана, 138, в розмірі 1 857 863 грн (один мільйон вісімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят три гривні) без ПДВ.
Надалі ОСОБА_6 , будучи Сюртівським сільським головою, діючи з прямим умислом, з метою заволодіння бюджетними коштами територіальної громади, використовуючи своє службове становище, достовірно знаючи, що розрахунок очікуваної вартості майна проведений на підставі вартості, зазначеної в договорі оренди майна за відсутності оцінки, прийняв надану ТОВ «Магістральплюс» довідку від 24.04.2023 № 8, видану на підставі звіту про оцінку нерухомого майна від 14.03.2023, умисно не вчинив будь-яких дій, спрямованих на перевірку достовірності даних щодо вартості оціненого майна, всупереч ч. 3 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не забезпечив проведення рецензування наданого звіту про оцінку нерухомого майна від 14.03.2023, не виніс на розгляд сесії Сюртівської сільської ради питання щодо купівлі об'єкту нерухомого майна за визначеними умовами та, за відсутності рішення про придбання у комунальну власність об'єкту нерухомого майна, 08.05.2023, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пров. Шевченка, буд. 13, оф. 5, діючи від імені Сюртівської сільської ради уклав з ТОВ «Магістральплюс» в особі директора ОСОБА_7 договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме частини нежитлової адміністративної будівлі загальною площею 195,4 кв м за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, 2/1, за ціною 1 857 863 грн (один мільйон вісімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят три).
В цей же день, після отримання примірника оригіналу договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 передав його начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності Сюртівської сільської ради ОСОБА_9 , яка не була обізнана про його злочинні наміри, та надав вказівку провести повну оплату по договору на рахунок ТОВ «Магістральплюс» згідно реквізитів.
Проведення розрахунків Сюртівською сільською радою за договором купівлі-продажу відбулося шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Магістральплюс» - № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк», що підтверджено платіжною інструкцією № 1 від 18.05.2023.
В той же час, що згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи ринкова вартість об'єкта нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, 2/1, а саме першого поверху адміністративної будівлі літ. «А», площею 195,4 м кв, станом на 08.05.2023 становить 1 250 106 грн.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Своїми умисними діями Сюртівський сільський голова ОСОБА_6 , спільно з директором ТОВ «Магістральплюс» ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи протиправність свого злочинного діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив заволодіння коштами місцевого бюджету Сюртівської територіальної громади на загальну суму 607 757 грн (шістсот сім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень), що у чотириста п'ятдесят два рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 185 КК України є великим розміром.
16.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
16.12.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України
18.12.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб строком на 60 днів, строком до 14.02.2026 з визначенням застави, що становить 605600 гривень, яка 19.02.2026 ОСОБА_6 була внесена та відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України та покладено обов'язки.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2025 підозрюваного ОСОБА_6 відсторонено від посади голови Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на строк до 16.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 від 17.12.2025 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби на строк до 16.02.2026 включно, із забороною покидати місце свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби та покладено відповідні обов'язки.
23.01.2026 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.
Враховуючи, що дія запобіжного заходу на даний час спливає, а ризики та які були підставою для його застосування на стадії досудового розслідування та підстави відсторонення від посади продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні обов'язків та строку відсторонення від посади на час судового розгляду вказаного кримінального провадження.
04 лютого 2026 року в підготовчому судовому засіданні:
-прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
-захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 підтримав свої письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та підтримав раніше подане письмове клопотання про скасування заходу забезпечення у вигляді відсторонення від посади.
-обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
-захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 підтримав свої письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.
-обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, та матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
На виконання вказаних вимог стороною обвинувачення подано клопотання про продовження строку відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покладених обов'язків та продовження строку відсторонення від посади відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
На виконання вказаних вимог стороною обвинувачення подано клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки, з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Положеннями ч. 4 ст. 202 КПК України визначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Частиною 6 ст.194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, КПК України визначено, що розгляд питання про продовження дії обов'язків здійснюється в порядку, передбаченому ст.199 КПК України для продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується на даний час не відпали і продовжують існувати.
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду з позиції практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що даний ризик залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворості покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу ОСОБА_6 . Відтак, на думку суду, є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду. Разом з тим, оцінюючи ризик незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, суд враховує, що ОСОБА_6 з урахуванням займаної посади Сюртівського сільського голови, відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, а тому даний ризик також не відпав.
Разом з тим, суд бере до уваги те, що судове провадження не завершене, а докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та не допитано свідків.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 продовжує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, зокрема штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину. Існування вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , будучи головою Сюртівської сільської ради з 1994 року безперервно та маючи широке коло знайомств серед місцевого населення та посадових осіб Сюртівської сільської ради, може використати свій авторитет та службове становище для підшукання осіб, які нададуть суду вигідні йому показання або для виготовлення та використання в якості доказів документів, які будуть спотворювати реальні фактичні обставини інкримінованого йому діяння.
Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що ризики, які були встановлені під час досудового розгляду справи не зменшилися і виправдовують запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, оскільки судове провадження не завершено, з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, даних про його особу, існуючих соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає до задоволення, а строк дії покладених обов'язків продовженню.
Вирішуючи питання про доцільність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
При розгляді даного клопотання суд враховує також загальні положення ч. 3 ст. 176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Нормами ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналізуючи доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень в контексті положень п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що прокурором у судовому засіданні при розгляді вказаного клопотання доведено обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Також, встановлюючи та аналізуючи наявність обставин, які передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (щодо ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів), суд доходить висновку, що при розгляді даного клопотання обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_7 в даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави суду обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, суд доходить висновку, що вказані прокурором у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суддя врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 в тому числі сімейний стан, наявність постійного місця проживання, вік.
Таким чином, вказані обставини свідчать про можливість запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження та його особу, суд вважає, що на даній стадії такий запобіжний захід як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та подальшого його продовження, а отже, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України слід задовольнити.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади відносно ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади.
Відповідно до ч.1 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи з 2020 року посаду Сюртівського сільського голови Ужгородського району Закарпатської області, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
16.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
18.12.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб строком на 60 днів, строком до 14.02.2026 з визначенням застави, що становить 605600 гривень, яка 19.02.2026 ОСОБА_6 була внесена та відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України та покладено обов'язки.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2025 підозрюваного ОСОБА_6 відсторонено від посади голови Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на строк до 16.02.2026.
Відповідно до п.п.5-6 ч.2 ст.155 КПК України, у клопотанні зазначаються: виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється з метою: припинення кримінального правопорушення; припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження (наприклад, притягнути до дисциплінарної відповідальності свідка, який є підлеглим обвинуваченого/підозрюваного) або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження прокурор зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, а також незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, згідно у відповідності до ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
В клопотанні сторони обвинувачення про відсторонення від посади зазначено, що підстави відсторонення та ризики не зменшилися, перебування на посаді голови Сюртівського сільського Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_6 сприяло та стало основною передумовою вчинення ним вказаного вище кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, та згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування такого заходу забезпечення не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
З огляду на ту обставину, що в даному кримінальному провадженні до ОСОБА_6 вже застосований запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов'язків, який забезпечує процесуальну поведінку особи, відсутність доказів будь-якого впливу на свідків чи іншим чином протиправно перешкоджати кримінальному провадженню шляхом використання займаної посади, враховуючи обов"язок не спілкуватись із свідками покладений судом під час продовження раніше покладених обов"язків, тривалість досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, суд не вбачає підстав для продовження стоку відсторонення обвинуваченого від займаної посади, оскільки не вбачає продовження існуування ризиків, які були підставою зазстосування вказаного заходу забезпеченя кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що у задоволенні клопотанні прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади слід відмовити.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування заходу забезпечення - відсторонення від посади, суд зазначає, що вказане клопотання стосується питання, яке є протилежним за змістом клопотанню прокурора у задоволенні якого судом відмовлено, судом надано оцінку наведеним обставинам та зроблено висновок щодо відсутності підстав продовження строку заходу забезпечення у вигляді відсторонення від посади.
Разом з тим, строк дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження відсторонення від посади спливає 16 лютого 2026 року, і суду відсутні підстави ревізування ухвали слідчого судді, крім того враховує незначний проміжок часу, протягом якого буде діяти попередня ухвала, та вважає, що це не завдасть жодних негативних наслідків.
З огляду на вказане суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, 186, 194, 196, 199, 376, 392 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора - про продовження строку дії обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2025 року обов'язків, строком на два місяці до 03.04.2026 року включно, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого чи прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме - до ГУ ДМС у Закарпатській області.
Клопотання прокурора - про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною покидати місце свого проживання, а саме - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби строком на два місяці до 03.04.2026 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого чи прокурора або суду у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме - до ГУ ДМС у Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_7 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченим, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід або може бути накладено грошове стягнення.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від посади - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування заходу забезпечення - відсторонення від посади - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення в частині клопотання про відсторонення від посади.
Повний текст ухвали було складено та оголошено 09.02.2025 року о 13 год. 00 хв..
Суддя ОСОБА_1