Єдиний унікальний номер 448/182/26
Провадження № 1-кс/448/25/26
про застосування запобіжного заходу
(повний текст)
02.02.2026 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська клопотання слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Довгомостиська Мостиського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
Слідчий СВ ВнП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12026141230000001 від 02.01.2026 року, звернувся до суду із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, за наступних обставин: 23 грудня 2025 приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на території сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Довгомостиська, вул.Зелена, будинок 55-Б, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, не маючи права користування транспортним засобом, протиправно заволодів автомобілем марки «Volkswagen Passat В5», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю, згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи 107 388,00 гривень, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим транспортним засобом на власний розсуд.
Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України підтверджується рядом доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 02.01.2026 року, показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 02.01.2026 року, показаннями свідків ОСОБА_9 від 02.01.2026 року, протоколами проведення слідчих експериментів від 21.01.2026 року, висновком судової автотоварознавчої експертизи, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.01.2026 року, іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Вважає, що наявні ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України щодо невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, зокрема, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідка, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на два місяці, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив таке задовольнити з наведених у ньому підставах.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд таке задоволити. Зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину; наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які покликався слідчий у поданому ним клопотанні; більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив не застосувати до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а просив обрати більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання. Вказане обґрунтовував тим, що має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, а цілодобовий домашній арешт у випадку застосування судом, призведе до того, що він не буде мати змоги заробити кошти для утримання сім'ї.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими орган досудового розслідування обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч.1 - 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом
В силу статей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
За змістом ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Тобто, виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно ст.194 цього Кодексу під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 02.01.2026р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141230000001 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України за наступним викладом обставин: 23 грудня 2025 приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на території сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, село Довгомостиська, вулиця Зелена, будинок 55-Б, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, не маючи права користування транспортним засобом, протиправно заволодів автомобілем марки «Volkswagen Passat В5», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю, згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи 107 388,00 гривень, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим транспортним засобом на власний розсуд.
Слід зазначити те, що 30.01.2026 року в межах даного кримінального провадження громадянину ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Кримінально-процесуальний кодекс України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 178 КПК України).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами, зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 02.01.2026 року, показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 02.01.2026 року, показаннями свідків ОСОБА_9 від 02.01.2026 року, протоколами проведення слідчих експериментів від 21.01.2026 року, висновком судової автотоварознавчої експертизи, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.01.2026 року, іншими матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням обставин даного кримінального правопорушення та вагомості наявних доказів вчинення такого саме ОСОБА_5 ; беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів і за який відповідно до ч.1 ст.289 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк; враховуючи суворість покарання, передбаченого за вчинення злочину, що інкримінований підозрюваному, а відтак існування вірогідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі, що відповідно може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, також враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, тощо, слідчий суддя приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про існування зазначених вище ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим, на переконання слідчого судді, в даному випадку достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, забезпечення його належної процесуальної поведінки та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Таким чином, наведені вище обставини не є достатньою підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відтак, суд приходить до переконання, що саме такий запобіжний захід як особисте зобов'язання є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження і суспільному інтересу.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Щодо строку дії вказаної ухвали, то строк такої слід встановити, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.03.2026 року включно.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які учасники кримінального провадження покликалися, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 без задоволення, з наведених вище мотивів та підстав, однак застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Згідно з ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179, 181, 193-194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього відповідно до ст.194 КПК України наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до такого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до 30.03.2026 року включно.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію цієї ухвали для відома та виконання негайно вручити підозрюваному ОСОБА_5 , повідомивши його під підпис про покладені на нього обов'язки слідчим суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1