Справа № 420/37795/25
06 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул.Єврейська,43, м.Одеса, 65045), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення з 01.02.2024 року виплати пенсії за посадою, яку займав позивач на дату звільнення з військової служби;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення з 01.02.2024 року виплати пенсії за посадою, яку займав позивач на дату звільнення з військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, як пенсіонеру, що отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відмовлено у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 для перерахунку пенсії. Позивач вказав, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Звернув увагу суду, що положення пункту 4 Постанови КМУ №704 в частині застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020, набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови КМУ №704. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням середньої заробітної плати по посаді Позивача для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії на підставі його заяви протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому вимоги не визнає та вказує, що з 01.03.2018 і до цього часу діючим військовослужбовцям посадовий оклад розраховується відповідно до редакції постанови КМУ від 12.05.2023 р. № 481, виходячи з розміру 1 762 гривні. Пенсія військових пенсіонерів залежить від грошового забезпечення діючих військових. Позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів про зміну розміру складових грошового забезпечення діючих військовослужбовців що є підставлю для перерахування розміру пенсій. Враховуючи, що станом на 18.06.2025 та на 01.01.2025 року розмір грошового забезпечення не підвищився, відповідно не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно вказаного Закону. Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством та від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління не надходили відповідних списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. З 20 травня 2023 розрахункова величина для обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців була встановлена у конкретно визначеній сумі, а не у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні Положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 №1774-УІІІ. При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Тобто в розумінні положень частини першої статті 325 КАС України вказане рішення суду у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025. При цьому, дата набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 не зумовлює право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на дату набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 в адміністративній справі № 320/29450/24, оскільки з цієї дати не відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як передумова для збільшення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та похідне від цього право на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ. З урахуванням наведеного відсутні підстави для підготовки і наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного, як він просить, станом на дату набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/25, тому в окресленій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позов, де зазначає, що він не погоджується з аргументами та доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Третя особа не скористалась правом на подачу пояснень.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 з 2000 року призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як пенсіонер Служби безпеки України (пенсійна справа № К/А8286-СБУ).
Згідно з рішення ООАС від 09.11.2023 року по справі № 420/18671/23 на даний час позивач отримує пенсію, розмір якої обраховано на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області від 23.04.2024 року № 1231 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684 грн., відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
18 липня 2025 року позивач звернувся мотивованою заявою до Управління СБУ в Одеській області з проханням підготувати та направити до Головного правління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір?грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року (3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.
19 серпня 2025 року від Управління СБУ в Одеській області отримано відповідь листом № 65.1/65.23-1764 про відмову здійснити відповідні дії з посиланням на те, що Кабінет Міністрів України, затвердивши в межах делегованих йому законом повноважень Порядок № 45, встановив певну послідовність дій державних органів та спосіб виконання здійснення перерахунку пенсій у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому, вказані нормативно-правові акти не передбачають складання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та направлення її до органів Пенсійного Фонду України за заявою колишнього військовослужбовця-пенсіонера. Також в листі зазначено, що після набрання чинності Постановою № 481, обчислення посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців розраховуються без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік. Враховуючи, що розмір грошового забезпечення не підвищився - не настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що в свою чергу також не є підставою для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 року, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 року його пенсії, на думку позивача є протиправними, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (зі змінами) (надалі Закон №2262-ХІІ).
Суд зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 (надалі Постанова КМУ №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови КМУ №704 пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому відповідно до пункту 10 Постанови КМУ № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1052 від 27.12.2017) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Починаючи з 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також цією Постановою внесено зміни до пункту 10 Постанови КМУ №704 щодо дати набрання нею чинності, а саме датою набрання чинності Постанови визначено 1 березня 2018 року.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови КМУ №704 (в редакції п.6 Постанови КМУ №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
З огляду на викладене розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, був розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
В свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб і разом з цим наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
В свою чергу закони України про Державний бюджет України починаючи з 2020 року таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Крім того, частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В підсумку Верховний Суд, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Разом із тим, у травні 2023 року правове врегулювання спірних правовідносин змінилося.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» (надалі Постанова КМУ №481), скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 2 вказаної Постанови внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ №704 та викладено його абзац перший в такій редакції: « Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, Постановою КМУ №481 змінено умови регулювання спірних відносин та визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється, виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Фактично, з 20 травня 2023 року розрахункова величина для обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців була встановлена у конкретно визначеній сумі, а не у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні Положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ.
Суд зазначає, що станом на 01.01.2024 Постанова КМУ № 704 не містить приписів щодо використання розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
З 20 травня 2023 року та станом на 01.01.2024 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є стала величина у розмірі 1762 гривні.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі №320/29450/24 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №320/29450/24 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по даній справі - без змін.
Згідно з ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З системного аналізу наведеного слідує, що пункт 2 Постанови КМУ №481 набрав чинність 20.05.2023 та втратив чинність 18.06.2025, тому станом на 01.01.2024 розрахункова величина для розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб застосовується в розмірі 1762 грн.
Відповідач у своїй діяльності повинен керуватися, зокрема обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Відтак, визнання у судовому порядку пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 нечинним не породжує для позивача юридичних наслідків, оскільки станом на 01.01.2024 відповідні положення зазначеної Постанови були чинними.
Суд також приймає до уваги те, що з дня набрання чинності Постановою КМУ №481 (20.05.2023) у відповідних суб'єктів владних повноважень відсутні підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 2710-ІХ на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ № 704.
Такий правовий підхід щодо того, що внесені Постановою КМУ № 481 зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704 не дозволяють застосовувати попередню редакцію пункту 4 Постанови КМУ № 704 узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 26 червня 2025 року по справі №480/7154/24, від 18 серпня 2025 року по справі №300/8187/24, від 04 липня 2025 року по справі № 120/8298/24.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.06.2024 по справі №910/14524/22 та від 11.09.2024 по справі №554/154/22, наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб'єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).
За таких обставин, відмова відповідача у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-XII, положень Постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2024 рік (3028 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2024 та обчислених з розмірів окладів визначених станом на 01.01.2024, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2024, є правомірною.
У підсумку суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.
Зважаючи на наведене, у позивача не виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відмовляючи позивачу у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2024, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-ІУ, позивач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи відмову у задоволенні позову розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул.Єврейська,43, м.Одеса, 65045), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.С. Єфіменко
.