Дата документу 06.02.2026
Справа № 334/4520/24
Провадження № 6/334/40/26
6 лютого 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника боржниці ОСОБА_1 адвоката Громута Володимира Ігоревича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
представник боржниці адвокат Громут В.І. звернулась до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 334/4520/24, виданий Ленінським районним судом міста Запоріжжя 06.02.2025 на підставі рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26.12.2024 у справі № 334/4520/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.01.2020 в сумі 16 232,95 гривні, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та судового збору в сумі 1 011,01 гривень.
Заяву обґрунтовує тим, що 15.08.2024 судом ухвалене рішення у справі № 334/4520/24. 26.12.2024 судом постановлено ухвалу про розстрочення виконання рішення суду по 15.08.2025, шляхом сплати щомісячних платежів в сумі 2 155,50 грн. з 26.12.2024 до 26.07.2025 та в сумі 2 155,46 грн. з 27.07.2025 до 15.08.2025. З метою виконання ухвали суду ОСОБА_1 почала здійснювати оплати. 06.05.2025 ОСОБА_1 дізналась, що приватний виконавець Сколибог О.С. відкрив виконавче провадження № 77918638 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 334/4520/24. 07.05.2025 вона надала приватному виконавцю платіжні інструкції про здійснені нею погашення боргу відповідно до ухвали суду про розстрочення виконання рішення суду. Приватний виконавець прийняв платіжні інструкції та ухвалу суду про розстрочення виконання рішення і скасував арешти з рахунків боржника. ОСОБА_1 продовжила самостійно виконувати рішення суду. У період з 26.12.2024 по 04.07.2025 боржник сплатила 17 300 грн. 19.01.2026 ОСОБА_1 з оповіщення, яке надійшло їй в мобільному застосунку «Дія», дізналась, що приватний виконавець знову наклав арешт на її рахунки. 20.01.2026 боржник звернулась до приватного виконавця з заявою про закриття виконавчого провадження № 77918638 та до заяви надала платіжні інструкції. У відповідь приватний виконавець зазначив, що в наданих квитанціях відсутнє призначення платежу, тому він спрямував запит до стягувача, щодо підтвердження надходження коштів від боржника. Станом на 28.01.2026 відповіді на запит від стягувача приватний виконавець не отримав, рахунки боржника залишаються арештованими, Кіріченко Ю.М. не може розпоряджатись власними коштами через наявний арешт приватного виконавця, виконавче провадження № 77918638 приватним виконавцем не закінчено відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Боржниці ОСОБА_1 та її представник адвокат Громут В.І. у судове засідання не з'явились. Представником боржниці подана заява про розгляд заяви за їх відсутності.
Представник стягувача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду заяви. Причини неявки не повідомив.
Приватний виконавець Сколибог О.С. у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, додані до заяви, матеріали справи № 334/4520/24, приходить до наступних висновків.
06.02.2025 Ленінським районним судом міста Запоріжжя виданий виконавчий лист у справі № 334/4520/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.01.2020 в сумі 16 232,95 гривні, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, а також судового збору в сумі 1 011,01 гривень, який пред'явлений стягувачем АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» до виконання.
26.12.2024 судом постановлена ухвала, якою розстрочено ОСОБА_1 виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 15.08.2024 у справі № 334/4520/24 на вісім місяців - до 15 серпня 2025 року, шляхом сплати щомісячних платежів в сумі 2 155,50 гривень з 26 грудня 2024 року до 26 липня 2025 року та в сумі 2 155,46 гривень з 27 липня 2025 року до 15 серпня 2025 року.
01.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. відкрите виконавче провадження № 77918639 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 334/4520/24, виданого 06.02.2025 Ленінським районним судом міста Запоріжжя.
Відповідно до платіжних інструкції, доданих до заяви, боржницею ОСОБА_1 та виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 від 20.01.2026 боржницею були переведені грошову кошти на вказану банківську картку в сумі 17 255 гривень у період з 26.12.2024 до 04.07.2025.
Рішенням від 15 серпня 2024 року у справі № 334/4520/24 судом було встановлено, що кредит був наданий стягувачем боржниці на підставі кредитного договору у вигляді кредитної лінії зі встановленим кредитним лімітом на поточний рахунок НОМЕР_2 у сумі 45 900 гривень.
Відповідно до платіжних інструкцій від 26.12.2024, 08.01.2025, 28.01.2025 грошові кошти в сумі 2 200, 500 та 1 700 гривень відповідно боржницею були переведені на банківську картку, емітовану стягувачем, № НОМЕР_2 , на яку вона отримала кредит.
Однак вищевказані суми, дата та час платежів зазначені у виписці про рух коштів по картці № НОМЕР_1 від 20.01.2026, що дає суду підстави для висновку про те, що стягувачем була емітована боржниці нова банківська картка № НОМЕР_1 замість банківської картки № НОМЕР_2 , на яку божниця отримала кредит.
У подальшому грошові кошти в сумі 1 000, 1 000, 200, 1 000, 1 000, 1 000, 500, 700, 1 000, 500, 700, 1 000, 1 000, 150, 1 000, 1 000 та 105 гривень нею переводились на банківську картку № НОМЕР_1 (платіжні інструкції від 28.02.2025, 22.03.2025, 08.04.2025, 22.04.2025, 13.05.2025, 22.05.2025, 06.06.2025 та 04.07.2025).
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку, саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком, як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а, отже, як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої, відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Суд встановив, що боржницею були сплачені стягувачу грошові кошти в сумі 17 255 гривень.
При цьому відповідно до виконавчого листа заборгованість боржниці складала 17 243,96 гривні (16 232,95 гривні (заборгованість за договором) + 1 011,01 гривень (судовий збір)).
Отже боржниця ОСОБА_1 добровільно виконала свій обов'язок, визначений у рішенні від 15.08.2024 у строк, встановлений ухвалою від 26.12.2024, якою її було розстрочене виконання рішення до 15 серпня 2025 року.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 260, 268, 432 ЦПК України, суд
постановив:
заяву задовольнити.
Визнатитаким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 334/4520/24, виданий Ленінським районним судом міста Запоріжжя 6 лютого 2025 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.01.2020 у сумі 16 232 (шістнадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 95 копійок та судового збору в сумі 1 011 (одна тисяча одинадцять) гривень 01 копійка.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М.В. Фетісов