Житомирський апеляційний суд
Справа №274/4660/25 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.
Номер провадження №33/4805/46/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
05 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Осадчого А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Осадчого Анатолія Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 25 червня 2025 року в 17 год. 20 хв. в селищі Гришківці Бердичівського району Житомирської області по вул. Івана Житніченка, 23, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Осадчий А.А. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що на службовому автомобілі рухалися працівники поліції, які в подальшому без будь-яких підстав зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 , яка відповідальність передбачена за відмову особи пройти відповідне обстеження в медичному закладі. Зазначає, що доставка особи до медичного закладу для проходження огляду не повинна здійснюватися виключно на автомобілі поліції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Осадчого А.А., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД № 755725 від 25.06.2025 убачається, що 25 червня 2025 року в 17 год. 20 хв. в селищі Гришківці Бердичівського району Житомирської області по вул. Івана Житніченка, 23, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №360956 від 13.06.2025, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі відмовився (а.с. 2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння (а.с. 3); наявному в матеріалі справи відеозаписом обставин події з службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських (а.с. 8), на яких зафіксований факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, неодноразова пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння в найближчому медичному закладі у зв'язку з виявленими в нього ознаками наркотичного сп?яніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя), роз?яснення наслідків відмови від огляду. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння відмовився.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів від підпису відмовився та надав пояснення «з протоколом не згодний, алкогольних та наркотичних засобів не вживав, а бліде лице зі слів поліцейських та звужені зіниці так як я був нічній рибалці, всі докази буду оскаржувати в суді».
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що на службовому автомобілі рухалися працівники поліції, які в подальшому без будь-яких підстав зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки при встановлених обставинах поліціянти не здійснювали зупинку транспортного засобу, а водій зупинився самостійно, тому їх дії не підлягають перевірці на відповідність ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Як вбачається з матеріалів справи, водій зупинився самостійно, тому працівникам поліції не потрібно було вживати заходів для його зупинки. Окрім того, відповідно до приписів ст. 31 Закону «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи. При цьому, в ході спілкування поліціянтів з водієм, у останнього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.
Щодо доводів скарги про те, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 , яка відповідальність передбачена за відмову особи пройти відповідне обстеження в медичному закладі, то останні спростовуються відеозаписом обставин події. Так, ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд у медичному закладі, на що керманич беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився. Також, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови, права та обов'язки.
Покликання захисника на те, що доставка особи до медичного закладу для проходження огляду не повинна здійснюватися виключно на автомобілі поліції, не свідчить про будь-які порушення правил огляду працівниками поліції, оскільки з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 Розділу ІІ Інструкції). Разом з тим, відповідно до ст. 266 КУпАП керманич відстороняється від керування автомобілем з підстав, що він має ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, поліція зобов'язана забезпечити доставку керманича до лікарні для огляду, зокрема і на поліційному автомобілі, адже керманич відсторонений. За змістом п. 9 Розділу ІІ Інструкції право обрання способу доставки керманича на огляд належить працівникам поліції, оскільки це їх обов'язок, а не право водія.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана вірна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Осадчого Анатолія Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь