Житомирський апеляційний суд
Справа №296/198/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/47/26
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
29 січня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/198/26 в межах кримінального провадження №12023060000000387 від 26.07.2023 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 12.01.2026,
зазначеною ухвалою залишено без задоволення скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023060000000387 від 26.07.2025 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вище зазначену ухвалу слідчого судді, як незаконну, постановивши нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12023060000000387 від 26.07.2023 за ч.4 ст.246 КК України та зобов'язати старшого слідчого ОСОБА_9 або прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, № 12023060000000387 від 26.07.2025 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 23.10.2025 ОСОБА_7 . При цьому, зазначає, що представник органу досудового розслідування під час судового розгляду не надав жодного вагомого доказу та аргументу, який би вказував на обґрунтованість повідомленої підозри відносно ОСОБА_7 , обмежившись лише загальними репліками, які на його думку доводять наявність обставин про обґрунтованість винесеної підозри. Зазначає, що 12.10.2025 ТОВ «Форест-ВТС» було укладено договір №12-10 з ДП «Грозинське» на виконання лісозаготівельних робіт, компанія, котру очолював ОСОБА_7 , взяла на себе зобов'язання заготовити лісопродукцію в об'ємі визначеному додатками до договору, термін дії до 31.12.2022, що зазначений у лісорубному квитку. Наголошує, що, що лісозаготівельні роботи проводилися у чіткій відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки роботи проводилися згідно лісорубного квитка ЖИ 025413, який був внесений в систему електронного обліку деревини та програмний продукт «Єдиний державний реєстр лісорубних квитків», а ОСОБА_7 , будучи директором товариства, перед початком виконання лісозаготівельних робіт ознайомлювався з фактичною наявністю лісорубного квитка в ДП «ГРОЗИНСЬКЕ» та шляхом перевірки лісорубного квитка в Єдиному реєстрі лісорубних квитків. Звертає увагу на те, що факт видачі лісорубного квитка ЖИ 025413 ДП «Грозинське» підтверджується листом ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» вих. № 3.2-05-3.2/1088 від 04.11.2025, та на лист Державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно- Аналітичний Центри вих. Ns 03.2-05-3.2/1113 від 11.11.2025, яким підтверджуються фактичні дані реалізації лісопродукції, яка була заготовлена за лісорубним квитком ЖИ 025413, різним суб'єктам в проміжок часу з 03.05.2022 по 12.03.2023, при цьому, ТОВ «Форест-ВТС». котру очолював ОСОБА_7 приступило до виконання лісозаготівельних робіт в грудні місяці 2022. Таким чином, роботи за лісорубним квитком та реалізація лісопродукції відбувалися ще за пів року до того моменту, коли компанія очолювана ОСОБА_7 приступила до виконання лісозаготівельних робіт в ДП «ГРОЗНЕНСЬКЕ». Так, перша реалізація деревини за вказаним лісорубним квитком була здійснена ФОП ОСОБА_10 ще 03.05.2022 і органом досудового розслідування не було жодним чином з'ясовано обставини того, що ще за 6-ть місяців до початку виконання лісозаготівельних робіт компанією, котру очолював ОСОБА_11 , роботи по лісозаготівлі за лісорубним квитком ЖИ №025413 вже проводилися і здійснювалася реалізація деревини третім організаціям. На початку січня 2023 року, за результатами виконаних робіт ТОВ «Форест-ВТС», відповідно до умов розділу 4 договір №12-10, було пред'явлено вимогу ДП «ГРОЗНЕНСЬКЕ», про необхідність здійснення оплати за виконані роботи, інакше підприємство буде вимушене звертатися до господарського суду за стягненням заборгованості у примусовому порядку. Директором ДП «ГРОЗИНСЬКЕ» було повідомлено про відсутність у підприємства грошових коштів для оплати та надано пропозицію ліквідувати наявну заборгованість, шляхом передачі частини заготовленої деревини, в якості оплати за виконані лісозаготівельні роботи, про що було укладено договір купівлі-продажу № 3-ЛГ/ДКП від 26.01.2023 р. За умовами зазначеного договору ДП «ГРОЗИНСЬКЕ» зобов'язалось передати, а ТОВ «Форест-ВТС» прийняти та оплатити Товар (лісопродукцію). В подальшому ТОВ «Форест-ВТС» та ДП «ГРОЗИНСЬКЕ» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.03.2023 р. для ліквідації заборгованості за договором про надання послуг № 12-10 від 12.10.2022. Таким чином, вказані вище обставини доводять фактичну наявність господарських(комерційних) правовідносин між ТОВ «Форест-ВТС» та ДП «ГРОЗИНСЬКЕ» за договорами про надання послуг №12-10 від 12.10.2022 р., купівлі-продажу №3-ЛГ/ДКП від 26.01.2023, про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.03.2023 р. Лісозаготівельні роботи проводилися відповідно до лісорубного квитка ЖИ 025413, який був внесений в систему електронного обліку деревини та програмний продукт «Єдиний державний реєстр лісорубних квитків», про що ОСОБА_12 особисто пересвідчився перед початком виконання робіт. Наголошує, що вінкримінованій підозрі ОСОБА_7 від 23.10.2025 р. відсутній склад злочину, оскільки лісозаготівельні роботи ТОВ «Форест- ВТС» проводилися згідно чинного лісорубного квитка ЖИ 025413, наявного договору на виконання лісозаготівельних робіт в межах ділянок, на яких дерева, що підлягали лісозаготівлі та були вимічені у встановлений спосіб. Крім того, ТОВ «Форест-ВТС», яку очолював ОСОБА_7 , закінчила роботи в грудні 2022 року, а перевірка, яка виявила порушення, яке йому інкримінують була проведена лише через пів року після проведення лісозаготівельних робіт, що ставить під сумнів правомірність інкриміновано останньому випилу надмірної кількості деревини та порід, котрі зазначені в повідомленні про підозру.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 на підтримку поданої його захисником апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За результатами апеляційної перевірки оскаржуваного рішення та матеріалів провадження апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12023060000000387 від 26.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
В свою чергу, процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.
З огляду на зазначене, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Як вважає апеляційний суд, зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 13.10.2025 (а.п.22-27), за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, в кримінальному провадженні №12023060000000387 від 26.07.2025, за формою та змістом відповідає вимогам ст.277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Під час повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності відповідних доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, апеляційний суд не вбачає.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги захисника фактично зводяться до питань доведеності винуватості та достатності доказів, а також наявності у зв'язку з цим складу інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з'ясування вище зазначених обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом по суті, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності.
Крім того, згідно до норм ст.368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються виключно судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Саме таки правовий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, під час апеляційного розгляду провадження апеляційним судом не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст.ст.276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.10.2025.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження апеляційний суд вбачає, обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини. На переконання колегії суддів, з матеріалів кримінального провадження №12023060000000387 від 26.07.2025 встановлено наявність інформації, яка вказує на можливість вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_7 .
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування, допустимість та достовірність доказів не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, що стосуються недоведеності обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є позицією сторони захисту, яка підлягає дослідженню та правовій оцінці виключно судом першої інстанції у разі розгляду даного кримінального провадження по суті.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваного в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 406, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 12.01.2026, якою залишено без задоволення скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023060000000387 від 26.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :