справа №380/20919/25
провадження № П/380/22224/25
з питань розгляду справи в судовому засіданні
03 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника Львівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» до Львівської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2025/002244.
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100314/2 від 04.08.2025.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
31 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого представником відповідача долучено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилається на складність спірних правовідносин, необхідність надання додаткових усних пояснень щодо процедури митного контролю, підстав виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та обставин прийняття оскаржуваного рішення, що, на його думку, неможливо повною мірою викласти у письмових заявах по суті справи.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їхню незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, дана категорія справ (оскарження рішень суб'єктів владних повноважень при вартості предмета спору, що не перевищує встановлених меж) прямо віднесена законодавцем до справ, що можуть розглядатися у спрощеному порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, частиною шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1. у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2. якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Олссон проти Швеції», «Вячеслав Корчагін проти Росії») вказує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку. Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права або ж коли фактичні обставини справи можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, відсутність публічного розляду не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Предметом доказування у даній справі є перевірка правомірності та обґрунтованості рішення митного органу про коригування митної вартості товарів. Специфіка митних спорів полягає у тому, що вони ґрунтуються переважно на дослідженні письмових доказів: зовнішньоекономічного контракту, інвойсів, банківських платіжних документів, транспортних накладних, експортних декларацій та інших документів, поданих до митного оформлення. Оцінка правомірності дій митного органу здійснюється судом на підставі аналізу того пакету документів, який був наявний у розпорядженні митного органу на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Суд зауважує, що відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому виклав свою правову позицію, аргументи та надав відповідні докази (копії рішення про коригування, протоколи консультацій, службові записки тощо). У клопотанні про розгляд справи за участю сторін відповідач не навів жодних конкретних обставин, які не можуть бути з'ясовані на підставі письмових доказів, та не вказав, які саме нові докази або пояснення він має намір надати безпосередньо в судовому засіданні, що суттєво вплинули б на вирішення спору і не могли бути викладені письмово.
Бажання сторони викласти свою позицію в усному виступі не є достатньою підставою для призначення судового засідання у справі незначної складності, якщо наявні у справі матеріали дозволяють суду встановити всі обставини, що мають значення для вирішення спору. Проведення усного слухання у даному випадку не сприятиме процесуальній економії та може призвести до необґрунтованого затягування розгляду справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає допиту свідків чи проведення експертиз у судовому засіданні, а також наявність у матеріалах справи достатнього обсягу письмових доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про відсутність необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 44, 241, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання представника Львівської митниці про розгляд адміністративної справи № 380/20919/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.