ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1363/25
м. Одеса, проспект Шевченка, 29,
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богацької Н.С
Принцевської Н.С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 09 червня 2025 року (повний текст складено 09.06.2025)
у справі № 916/1363/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до відповідача Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області
про стягнення 147 784,30 грн.
суддя суду першої інстанції: Погребна К.Ф.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, -
У квітні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення 147 784,30 грн., а саме: 120 396,34 грн.- основний борг, 15 684,38 грн.- пеня, 1 906,95 грн. - 3% річних, 9 742,63 грн. - інфляційні витрати. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов Договору про постачання природного газу № 14-5388/24-БО-Т від 04.01.2024, в частині повного розрахунку за природній газ у період з січня по квітень 2024, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка була частково сплачена управлінням.
Однак у зв'язку з неповним розрахуванням за спожитий природній газ, позивачем нараховано борг та також додатково: 3% річних від простроченої суми , інфляційні втрати та пеня.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/1363/25 (суддя Погребна К.Ф.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області задоволений частково. Стягнуто з Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основний борг в сумі 120 396 грн. 34коп. та судовий збір в сумі 2 147 грн. 20коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що при дослідженні детального розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат, судом встановлено, що розрахунок зроблений по іншому договору, а саме договору від 17.06.2021 №4410-НГТ-6 укладеного з іншим підприємством - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Миколіський" та за інші періоди, що унеможливлює встановлення судом факту правильності та обґрунтованості нарахування відповідачу штрафних та фінансових санкцій.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/1363/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 15684,38 грн., 3% річних у сумі 1960,95 грн. та інфляційних втрат у сумі 9742,63 грн. - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення пені у сумі 15684,38 грн., 3% річних у сумі 1960,95 грн. та інфляційних втрат у сумі 9742,63 грн., у стягненні яких було відмовлено - задовольнити в повному обсязі. Судові витрати за розгляд справи №916/1363/25 покласти на відповідача по справі.
Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, що мають значення для справи.
Так, апелянт посилається на те, що дійсно, на виконання свого обов'язку позивач повинен був перевірити приєднані до позовної заяви документи, однак на підприємстві працюють звичайні люди, які перебувають під постійним впливом війни. В умовах воєнного стану, постійних повітряних тривог, ракетних атак, майже постійних безсонних ночей та атак БПЛА, людина продовжує працювати та адаптуватися до нових умов життя. Саме це, як стверджує скаржник стало причиною помилкового приєднання розрахунку штрафних санкцій по іншому договору для іншого відповідача.
Також разом з апеляційною скаргою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, відповідно до якого просило долучити до матеріалів справи в якості доказу - розрахунок штрафних санкції по договору постачання природного газу від 04.01.2024 № 5388/24-БО-Т.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 30.06.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/1363/25 до суду апеляційної інстанції.
08.07.2025 матеріали справи №916/1363/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
14.07.2025 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 09 червня 2025 року у справі № 916/1363/25 вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам цієї справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання х процесуальних питань.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на зазначене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням в Україні воєнного стану - постійні тривали повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування членів апеляційної колегії у відпустках та відрядженнях, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Управлінням з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (споживач) був укладений договір постачання природного газу № 14-5388/24-БО-Т, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору). Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 28 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: січень 2024 - 9,00 тис.куб.м, лютий 2024р. - 9,00 тис.куб.м, березень 2024р. - 7,00 тис.куб.м., квітень 2024р. - 3,00 тис.куб.м. (п. 2.1. договору).
Відповідно до умов п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно умов пунктів 3.5.2, 3.5.3 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
За змістом п. 3.5.4. договору, у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, ціна та порядок зміни ціни на природній газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн; крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природнього газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20% - 27.315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 553,89 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 386 257,43грн., крім того ПДВ 77 251,49грн., разом з ПДВ - 463 508,92грн. (п.4.3 договору).
Відповідно п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунок.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" були складені акти приймання-передачі природного газу, а саме:
- Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2024 від 10.05.2024, відповідно до якого у квітні 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 0,69200 тис. куб. метрів, вартість якого становить 11 455,28 грн.;
- Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2024 від 11.03.2024, відповідно до якого у лютому 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 7,652000 тис. куб. метрів, вартість якого становить 126 670,34 грн.;
- Акт приймання-передачі природного газу за січень 2024 від 12.02.2024, відповідно до якого у січні 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 10,05600 тис. куб. метрів, вартість якого становить 166 465,90 грн.
Зазначені акти приймання-передачі природного газу були направлені позивачем на електронну адресу відповідача зазначену у Договорі.
Відповідач за спожитий природний газ розрахувався лише частково, на загальну суму 281 714,13грн, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 120 396,34 грн.
За змістом п. 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Так, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 684,38 грн., 3% річних у розмірі 1 960,95 грн. та інфляційних втрати у розмірі 9 742,63грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено та надано до суду детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат. Однак відповідній розрахунок був зроблений по іншому договору, а саме договору від 17.06.2021р. за №4410-НГТ-6 укладеного з іншим підприємством - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Миколіський" та за інші періоди.
Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що у зв'язку з наданням позивачем розрахунку, який був зроблений за іншим договором та з іншим підприємством унеможливлює встановлення судом факту правильності та обґрунтованості нарахування Управлінню з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області пені у розмірі 15 684,38 грн., 3% річних у розмірі 1 960,95 грн. та інфляційних втрати у розмірі 9 742,63грн., з урахуванням чого у задоволенні позовних вимог в цій частині -відмовлено.
Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського Кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, про відмову у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки наданий позивачам розрахунок був зроблений по іншому договору, а саме договору від 17.06.2021р. за №4410-НГТ-6 укладеного з іншим підприємством - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Миколіський" та за інші періоди.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на помилкове приєднання розрахунку штрафних санкцій по іншому договору для іншого відповідача сталося із за постійних повітряних тривог, ракетних атак, майже постійних безсонних ночей та атак БПЛА та те, що людина продовжує працювати та адаптуватися до нових умов життя, колегією суддів не може бути прийнято як належний доказ та як підстава для скасування оскаржуваного рішення.
Вимогами ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, судова колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі обставини скаржника - є загальними умовами, у яких на сьогодні здійснюють свою діяльність усі суб'єкти господарювання та органи державної влади на території України.
Такі обставини не можуть вважатися поважною причиною для неналежного виконання процесуальних обов'язків сторони та не звільняють її від обов'язку подання належних і достовірних розрахунків та доказів та підтвердження своїх вимог та заперечень.
Крім того, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що зазначені обставини об'єктивно унеможливили подання правильного розрахунку за вірний період та у встановлений законом строк.
Подане скаржником до суду апеляційної інстанції клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, а саме вірного розрахунку нарахування штрафних санкцій до Договором від 04.01.2024 № 14-5388/24-БО-Т - не може бути прийнятий колегією суддів до уваги, оскільки зазначений розрахунок не був предметом розгляду в суді першої інстанції та позивачем не надано обґрунтованого пояснення причини неподання вірного розрахунку до прийняття судового рішення у даній справ.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області 09.06.2025 у справі №916/1363/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - без задоволення.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області 09.06.2025 у справі №916/1363/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Богацька Н.С.
Суддя Принцевська Н.М.