Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
22.12.2010Справа №2-30/2965.1-2010
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта, вул. Леніна, 1.
До Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції, м. Алушта, мкрн. 60 років СРСР, 3-А.
Боржник Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2).
З участю Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції, м. Алушта, мкрн. 60 років СРСР, 3-А.
Скарга на дії ВДВС.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Захарова І.А., представник за довіреністю від 21.02.2007р., у справі.
Від ВДВС - Соколова М.Ю., представник за дов. від 20.12.2010р., у справі.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Алушта про стягнення 108906,00 грн. майнової шкоди.
Рішенням господарського суду АР Крим від 01.12.2009р. позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Алушта було стягнуто 108906,00 грн. майнової шкоди, 1089,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
19 січня 2010 року господарським судом був виданий наказ по справі № 2-30\5260-2009 на примусове стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Алушта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта 108906,00 грн. майнової шкоди, 1089,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2010 року у прийнятті апеляційної скарги було відмовлено.
Ухвалою від 07.09.2010 р. Вищий господарський суд України відмовив СПД ОСОБА_1. у прийнятті касаційної скарги (а.с. 34, т. 2).
Ухвалою від 05.10.2010 р. Вищий господарський суд України відмовив СПД ОСОБА_1. у допуску справи № 2-30/5160-2009 до перегляду Верховним судом України. (а.с. 36, т. 2).
13.09.2010р на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта надійшла скарга про визнання незаконною та скасування вимоги державного виконавця № 03-15\3908 від 08.09.2010р. про повернення боржнику автотранспортних засобів марки «ВАЗ 2106», 1976 р.в., державний НОМЕР_1, а також марки «Nissan-Patrol», 2000 р.в., державний № НОМЕР_2
Скарга була передана на розгляд судді Белоглазової І.К.
30.09.2010р. суддя Белоглазова І.К. повідомила заявника, що його скарга буде розглянута господарським судом після повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду АРК Тіткова С.Я. від 24.11.2010р. № 360 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта на вимогу державного виконавця № 03-15\3908 від 08.09.2010р. по справі № 2-30\5160-2009 передана на розгляд судді господарського суду АРК Ловягіной Ю.Ю.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.11.2010р. було призначено судове засідання та витребувані у сторін письмові пояснення та документи, які необхідні для розгляду скарги по суті.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, 20.12.20110р. скерував на адресу суду заяву, в якій зазначає, що своє клопотання підтримує в повному обсязі та клопоче про розгляд справи у його відсутність за наявними документами в матеріалах справі.
Представник боржника у судовому засіданні надав пояснення та вважає, що дії державного виконавця є правомірними та не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні приймав участь представник ВДВС, який із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта не згоден та зазначив, що державний виконавець здійснював усі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки саме на нього цим Законом покладено обов'язок визначення черговості щодо стягнення на майно боржника
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника заявника, який приймав участь у попередньому судовому засіданні, боржника та ВДВС, суд вважає що скарга ТОВ «Йорі» не підлягає задоволенню з наступного.
На підставі ст.ст. 3, 18, 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.02.2010р.
Актом опису й арешту майна від 21.05.2010р. та від 23.06.2010р. державним виконавцем ВДВС було накладено арешт на автотранспортні засоби марки «ВАЗ 2106», 1976 р.в., державний НОМЕР_1 та марки «Nissan-Patrol», 2000 р.в., державний № АК 5850 АМ та передано на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта.
08.09.2010р. ВДВС Алуштинського МУЮ АРК на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта був скерований лист-вимога державного виконавця з повідомленням про те, що від боржника надійшла заява щодо звернення стягнення на інше майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0301 га, яка розташована за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул. Головкінського, 29.
Державний виконавець листом від 08.09.2010р. № 03-15\3908 зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта передати Суб'єкту підприємницької діяльності Черні Дмитру Валерійовичу, м. Алушта автотранспортні засоби марки «ВАЗ 2106», 1976 р.в., державний НОМЕР_1 та марки «Nissan-Patrol», 2000 р.в., державний № НОМЕР_2
Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно зі ст. 6 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Частиною 5 ст. 50 Закону передбачено, що в разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору (ч. 8 ст. 50 Закону).
Як слідує з наданих в матеріали справи доказів, боржник - СПД ОСОБА_1. скористався своїм правом і вказав майно, на яке в першу чергу просить звернути стягнення, заявив про це в заяві від 16.08.2010 р. Заява зареєстрована у ВДВС 18.08.2010 р. (а.с. 20, т. 3).
Таким чином державний виконавець, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановив черговість стягнення на майно боржника, а саме на земельну ділянку площею 0,0301 га, яка розташована за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул. Головкінського, 29, що не суперечить діючому законодавству. А тому направив вимогу на адресу стягувача про передачу боржнику власності.
Слід зазначити, що в судовому засіданні було встановлено, що відділом державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АРК була проведена експертна грошова оцінка земельної ділянки, з якої було встановлено, що вартість від продажу земельної ділянки становить більш ніж сума боргу, що повністю покриє заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Алушта перед стягувачем. (а.с. 21 - 22, т. 3). Крім того, в матеріали справи надана довідка Маломаяцької сільської ради міста Алушти від 06.08.2010р. № 2133, що земельна ділянка не відноситься до земель державного сільськогосподарського призначення та наданий державний акт с6ерії БББ № 300551 про право власності. (а.с. 23, т. 3).
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
На підставі пункту 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Отже, дослідивши усі надані докази, суд вважає що державним виконавцем належним чином відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» виконані дії з виконання наказу суду, а тому доводи скаржника є неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст. 86, 121 - 1 ГПК України, суд -
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Йорі», м. Алушта щодо визнання незаконною та скасування вимоги державного виконавця № 03-15\3908 від 08.08.2010р. про повернення боржнику автотранспортних засобів відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.