Справа № 580/4289/25 Суддя першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
03 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування відповіді-рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області) про:
- визнання протиправним і скасування відповіді-рішення ГУ ПФ в Черкаській області від 17.04.2025 про відмову у здійсненні виплати донарахування до сум пенсійного забезпечення згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за ПС №2301007530 у розмірі 6 000 грн за дорученням №Д 2301007530/12 пенсіонера ОСОБА_1 на дату розрахунку 27.01.2025;
- зобов'язання ГУ ПФ в Черкаській області провести виплату згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за ПС №2301007530 у розмірі 6 000 грн за доручення №Д 2301007530/11 пенсіонера ОСОБА_1 на дату розрахунку 20.12.2024 та згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за ПС №2301007530 у розмірі 6 000 грн за дорученням №Д 2301007530/12 пенсіонеру ОСОБА_1 на дату розрахунку 27.01.2025, загальна сума виплати за яким складає 6 000 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, позивач не обґрунтував зміст і характер порушеного права, адже за позицією Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 якщо перерахунок пенсії проведений після 01.03.2018 на виконання судового рішення про відновлення права позивача на належний розмір пенсії, яке виникло після 01.03.2018, то це є підставою для припинення виплати у розмірі 2 000 грн чи зменшення її розміру.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не встановлено всі фактичні обставини справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, адже не враховано, що підставою для вчинення дій, спрямованих на виплату 6 000 грн, є як заява пенсіонера, так і рішення Кабінету Міністрів України, що підтверджується численною судовою практикою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 03.02.2026.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, закривши провадження у справі, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №580/10042/24, яке набрало законної сили 17.12.2024, зобов'язано ГУ ПФ в Черкаській області поновити ОСОБА_1 з 01.10.2024 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
На виконання цього судового рішення ГУ ПФ в Черкаській області 20.12.2024 здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за дорученням № Д 2301007530/11, в якому за жовтень-грудень 2024 року нараховано щомісячно доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн.
Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №580/11308/24, яке набрало законної сили 10.01.2025, зобов'язано ГУ ПФ в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 згідно із довідкою від 25.10.2024 №ФР56251 з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання згаданого судового рішення ГУ ПФ в Черкаській області 27.01.2025 здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за дорученням № Д 2301007530/12, в якому за травень 2024 - січень 2025 року обчислено суму доплати.
Матеріали справи свідчать, що за наслідками розгляду заяви позивача від 13.01.2025 щодо перерахунку пенсії відповідач листом від 06.02.2025 повідомив, що сума доплати з 31.05.2024 по 31.01.2025 складає 14 883,99 грн, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування, а розмір пенсії з 31.05.2024 складає 16 702,12 грн.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 щодо перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ГУ ПФ в Черкаській області листом від 10.03.2025 повідомило, що оскільки розмір пенсії після проведення її перерахунку на виконання рішення суду у справі №580/11308/24 збільшився більш як на 2 000 грн, то права на відповідну доплату позивач не має.
За результатами розгляду заяви позивача від 20.03.2025 про здійснення виплати щомісячної доплати у розмірі 6 000 грн відповідно до розрахунку від 27.01.2025 за дорученням №Д2301007530/12 відповідач листом від 17.04.2025 №4110-3371/В-03/8-2300/25 повідомив, що оскільки розмір пенсії згідно з проведеним на виконання рішення суду у справі №580/11308/21 збільшився на понад 2 000 грн, то права на доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Уряду України від 14.07.2021 №713 у ОСОБА_1 немає.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про звернення громадян», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, а також правової позиції Верховного Суду у справі №400/6254/24, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на правомірність відмови територіального органу Пенсійного фонду України у виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії.
Разом з тим, розглядаючи цей спір по суті, суд першої інстанції не врахував такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями ч. 2 ст. 381-1 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (ст. ст. 382 - 382-3 КАС України), звернення до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ст. 383 КАС України).
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постанові від 29.07.2021 у справі № 460/350/19 Верховний Суд підкреслив, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Як було встановлено судом першої інстанції, за своєю суттю цей спір виник у зв'язку з протиправним невиконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №580/10042/24, що виявилося у невиплаті територіальним органом Пенсійного фонду України суми доплати до пенсії у загальному розмірі 6 000 грн.
Водночас, той факт, що позивач вважає протиправним невиплату відповідачем нарахованої доплати до пенсії не свідчить про те, що між цими сторонами виник новий спір щодо права ОСОБА_1 на отримання доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн, починаючи з 01.10.2024.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 460/350/19, від 11.02.2021 у справі № 420/5234/19, від 26.05.2022 у справі №520/11343/18, від 02.12.2025 у справі № 640/19433/20.
Як вже було неодноразово підкреслено вище, із змісту предмету спору у цій справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №580/10042/24.
Отже, хоча ОСОБА_1 у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про, зокрема, зобов'язання ГУ ПФ в Черкаській області провести виплату доплати до пенсії, нарахованої за розрахунками територіального органу Пенсійного фонду України у розмірі 6 000 грн, проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що в силу вже згаданих приписів ст. ст. 381-1 - 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного вище судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, на переконання судової колегії, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, що, у свою чергу, унеможливлює здійснення по суті перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення із наданням оцінки доводам апеляційної скарги щодо суті спірних правовідносин.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, що помилково було залишено поза увагою суду першої інстанції.
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року- скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування відповіді-рішення та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.