Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
22.07.2010 р. Справа № 2а-2722/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.М. Мельник при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 3, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область,57300
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 72, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область,57300
простягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в сумі 333709,19 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області (відповідач) про зобов'язання відшкодувати витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 333709,19 грн.
Відповідач надав заперечення на позов та клопотання відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причину неприбуття суд не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -
Законом України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(надалі - Закон № 1105) встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (надалі -Фонд страхування від нещасного випадку) відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплатити йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади.
Відповідно до ст.58 Розділу VIII, ст., 12 Розділу ХV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Позивачем щомісяця виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно списку осіб, яким виплачуються такі пенсії.
З набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-ХІV обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особами, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Також, згідно абзацу 2 п.5 ст.24 Закону №1105 -виплати застрахованим особам здійснюються тим страховиком до якого звернулась застрахована особа. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат (далі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 N 5-4/4 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за N 376/7697.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійному Фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (ст.24 цього Закону).
Форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" також закріплене правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ані Законом № 1105, ані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку відшкодовувати Пенсійному фонду України подібні витрати. Так само вказаними законами не передбачено право органів Пенсійного фонду України звертатись до суду з відповідними вимогами.
Вимоги позивача ґрунтуються на Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 N 5-4/4), який визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасного випадку Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер з цих причин, що призначені особам, застрахованим відповідно до Закону № 1105, у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. №235 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік” виплата надбавок, підвищень до пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії не пов'язані із страховими випадками та не передбачені Порядком 5/4-4, а тому не повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Таким чином, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо стягнення з відділення ВД ФССНВ в Снігурівському районі Миколаївської області сум виплаченої адресної допомоги в розмірі 333709,19 грн. є безпідставними.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.
Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
1 В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник