Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
29.11.2010 р. Справа № 2а-5797/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, < Позивач адресса >
доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, < Відповідач адресса >
провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2010 року №0014632350 в сумі 72543 грн.,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 11.08.2010 року №0014632350 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 72463 гривні 15 копійок до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
29 листопада 2010 року Справа № 2а -5797/10/1470
м. Миколаїв
16:59
Миколаївський окружний адміністративний суд у скаладі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2010 року №0014632350 в сумі 72543 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі -ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2010 року №0014632350 в сумі 72543 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходять в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновків про наступне.
13 липня 2010 року на підставі направлення на перевірку посадовими особами ДПА було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки посадовими особами ДПА у Миколаївській області складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304. Актом перевірки зафіксовано порушення: не проведення розрахункової операції через РРО та не роздрукування та невидача відповідного розрахункового документа, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 385,25 грн.; реалізація товару, який не облікований у встановленому порядку на суму 35268,45 грн.
За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення від 11.08.2010 року №0014632350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача в сумі 72543,15 грн.
Щодо конкретних правопорушень суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.
1. Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до акту перевірки від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304 особами, що проводили перевірку, зафіксовано факт продажу продавцем товару на суму 16,00 гривень без проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа на повну суму покупки та невидачі відповідного розрахункового документа.
У судовому засіданні представник позивача факт порушення, а саме, продажу товару без проведення розрахункової операції через РРО не заперечував. Отже в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
2. Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до акту перевірки від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304 податківцями зафіксовано факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 385,25 гривень.
Позивач у судовому засіданні факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 385,25 гривень не визнав.
Крім того, представник відповідача не надав суду докази, які підтверджують факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 385,25 гривень.
В судовому засіданні представник відповідача визнав, що крім запису в акті перевірки про невідповідність суми готівкових коштів, ніяких доказів на підтвердження цього факту, особи які проводили перевірку до акту не додали.
Враховуючи, що факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 385,25 гривень не підтверджується доказами, суд вважає, що ця обставина вплинула не правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.
2. Відповідно до акту перевірки від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304 податківцями зафіксовано факт реалізації товару на суму 35268,45 грн. не облікованого у встановленому законом порядку.
Суд не погоджуються з висновками відповідачів про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосуванням до нього штрафних санкцій передбачених ст.20 цього Закону з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 №727/98 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зобов'язанні вести лише Книгу обліку доходів та витрат.
Форма Книги та порядок її ведення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 №1299, Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, яка затверджена наказом ГДПІ України 21.04.93 №12.
Відповідно до цих нормативно-правових актів, облік доходів та витрат у Книзі ведеться лише у гривнях і не вимагається яких не-будь первинних чи підтверджуючих документів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, накладні на товар є первинними документами бухгалтерського обліку.
Дія Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не зобов'язано фізичну особу-підприємця платника єдиного податку обліковувати накладні та інші первинні документи.
Саме у відсутності обов'язку вести платником єдиного податку облік і звітність у повному обсязі і полягає спрощена система оподаткування.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Проаналізувавши нормативно-правові акти, викладені вище, суд дійшов висновку, що вимоги п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не стосуються фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок, оскільки законодавством не передбачено їх обов'язку ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
За таких обставин, санкції, передбачені ст.20 цього Закону, також не можуть бути застосовані до позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72463,15 гривень.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 11.08.2010 року №0014632350 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 72463 гривні 15 копійок до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І.А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України
та підписана суддею 03.12.2010 року.
Суддя І.А. Устинов