Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
10.11.2010 р. Справа № 2а-7231/10/1470
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Миколаївського районного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,
до відповідача: ОСОБА_1,
про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3101,73 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3101,73 грн.
До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.
Миколаївський районний центр зайнятості є державною організацією, яка відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” займається реалізацією державної політики зайнятості населення, професійною орієнтацією, підготовкою і перепідготовкою, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово не працюючих громадян, тобто виконує владні управлінські функції і таким чином є суб'єктом владних повноважень.
20.08.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, а також подальшого працевлаштування.
ОСОБА_1 Миколаївським районним центром зайнятості надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 2 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Миколаївським районним центром зайнятості встановлено факт того, що станом на 27.08.2007 року ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»підприємці відносяться до категорії зайнятого населення.
З 27.08.2007 р. ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю в Миколаївському районному центрі зайнятості (а.с. 11-12).
Але, знятий з обліку ОСОБА_1 як безробітний у Южноукраїнському міському центрі зайнятості, та йому припинено виплату допомоги по безробіттю лише 08.02.2008 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Таким чином, ОСОБА_1 було безпідставно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3101,73 грн.
Позивачем направлено відповідачу претензію №833 від 31.08.2010 року про повернення безпідставно отриманих коштів, але ці претензії були залишені відповідачем без розгляду та виконання.
Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст.39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Миколаївського районного центру зайнятості суму безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3101 гривні 73 копійок.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її
оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов