Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2026 року Справа №200/7034/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправним рішення відповідача в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 200/7034/25 за позовом ОСОБА_1
до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області
про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 № 2858, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 № 2858, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 № 2858, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, від 03.09.2025 № 2858 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025-222931).
Зобов'язано Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025- 222931) з урахуванням висновків суду в цій справі.
13 січня 2025 року позивач звернулась до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви посилаєтеся на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року у справі №200/7034/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 №2858, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
На виконання рішення суду 30.12.2025 року, не зважаючи на висновки суду в мотивувальній та резолютивній частині комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області було прийнято рішення №583, яким відмовлено ОСОБА_1 , у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна згідно заяви 3В-28.07.2025- 222931, на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону у зв'язку виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Позивач не погоджується з таким рішенням вважає його протиправним та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) від 30.12.2025 року №583 в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 згідно заяви 3В-28.07.2025-222931.
- постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розгляд заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025-222931) та прийняття нового рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про визнання протиправним рішення відповідача в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 200/7034/25 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 № 2858, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувано у відповідача пояснення щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/7034/25 протягом трьох днів з моменту отримання цієї ухвали суду.
Відповідачем надані пояснення, мотивовані наступним.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року в частині зобов'язання забезпечити під час найближчого засідання розгляд заяви позивача, комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України 30.12.2025 року розглянуто заяву та пакет документів ОСОБА_1 від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025- 222931) з урахуванням висновків суду в цій справі.
Рішення Комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є формою реалізації наданих їй законом дискреційних повноважень та прийняте у межах, у спосіб і з дотриманням вимог, визначених Законом України №2923-ІХ та Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600.
Законодавство не покладає на Комісію безумовного обов'язку приймати позитивне рішення за кожною поданою заявою, а надає їй право оцінювати достатність, належність та достовірність доказів, поданих заявником, а також можливість встановлення факту та ступеня знищення об'єкта нерухомого майна у спосіб, що відповідає вимогам закону.
Саме така оцінка доказів та встановлення можливості або неможливості підтвердження юридично значимих обставин становить зміст дискреційних повноважень Комісії. Втручання суду у здійснення зазначених повноважень шляхом підміни оцінки Комісії власними висновками суперечило б принципу розподілу влад та виходило б за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції.
Вимоги позивача фактично зводяться до спонукання Комісії прийняти позитивне рішення про надання компенсації за відсутності належного підтвердження підстав для її надання, що суперечить принципам законності, обґрунтованості та цільового використання бюджетних коштів.
Суд першої інстанції, визнаючи рішення Комісії протиправним та зобов'язуючи поновити розгляд заяви, своїм рішенням не зобов'язував прийняти конкретне рішення про надання або відмову у наданні компенсації, та не виходив за межі повноважень судового контролю, оскільки оцінка достатності доказів та можливості підтвердження факту знищення об'єкта не є предметом перевірки суду, а належить до виключної компетенції Комісії.
Таким чином, рішення Комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є правомірним, прийнятим у межах дискреційних повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, а підстави для його скасування або зобов'язання відповідача прийняти інше рішення відсутні.
Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.
Приписами частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Також суд зазначає, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, який триває і на час прийняття судом розгляду цього клопотання.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 Слов'янську територіальну громаду віднесено до територій можливих бойових дій.
З огляду на викладене, з метою збереження життя та здоров'я учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача у порядку письмового провадження.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року в частині зобов'язання забезпечити під час найближчого засідання розгляд заяви позивача, комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 року про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025- 222931) з урахуванням висновків суду в цій справі. 30.12.2025 року було поновлено розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу та прийнято рішення Комісії № 583 від 30.12.2025 року яким відмовлено ОСОБА_1 , у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна згідно заяви 3В-28.07.2025- 222931, на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону у зв'язку виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
В рішенні суду по даній справі зазначено наступне:
«… Суд зауважує, що у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна наявний звіт з технічного обстеження знищеного майна позивачки, а тому у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до проведення обстеження житлового будинку. …».
«… Поряд з цим, суд звертає увагу, що у статті 7 Закону № 2923 відсутня така підстава для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна як у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки. …».
Тобто, судом не визначалось право позивача на компенсацію за знищений об'єкт нерухомого майна, а вирішувалось питання щодо правомірності рішення про зупинення розгляду заяви позивача від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вказав наступне:
«… Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення від 03.09.2025 № 2858 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025-222931) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. ….» .
«… Так, з метою повного та всебічного захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-28.07.2025- 222931) з урахуванням висновків суду в цій справі.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивачки відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивачки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення, є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення. …».
В свою чергу, суд у цій справі своїм рішенням не зобов'язував відповідача прийняти відповідне рішення щодо надання компенсації за зруйноване житло, а лише зобов'язав забезпечити під час найближчого засідання комісії розгляд заяви позивача від 28.07.2025 року про надання компенсації.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/7034/25 виконано відповідачем у повному обсязі, в межах покладеного судом обов'язку.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що положення статей 382 та 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи викладне, суд доходить до висновку, що надання правої оцінки змісту рішення комісії № 583 від 30.12.2025 року яким відмовлено ОСОБА_1 , у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна згідно заяви 3В-28.07.2025- 222931, на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону у зв'язку виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, виходить за межі предмету спору у справі № 200/7034/25, а спір між сторонами має вирішуватись в порядку позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо. В свою чергу, наявність між сторонами нового спору про право, зумовлює необхідність повторного аналізу як заяви позивача про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та доданих до неї документів, так і рішення відповідача, прийнятого за результатами її розгляду, що виходить за межі предмету спору у справі № 200/7034/25.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд доходить жо висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.
На підставі викладеного та керуючись статями 243, 248, 249, 256, 294, 295, 374, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення відповідача в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 200/7034/25 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування в частині рішення від 03.09.2025 № 2858, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя Олішевська В.В.