Справа №:755/250/26
Провадження №: 2/755/714/26
про залишення позовної заяви без руху
"29" січня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про грубе порушення норм трудового законодавства, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 22.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про грубе порушення норм трудового законодавства, яка 08.01.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача та відомості з ЄДРПОУ на відповідача, які отримані головуючим суддею 29.01.2026.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст.ст. 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.п.3-5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд:
-визнати порушення трудового законодавства про невідповідні умови праці створені роботодавцем згідно ІПР: щодо не стоврення умов працювати вдома не надання супроводу порушення вимог законодавства щодо безпечних умов праці
-витребувати копію наказу про звільнення про визнання протиправним звільнення з роботи КОЦЗ та скасування наказу про звільнення
-у поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної та матеріальної шкоди по дату поновлення на роботі
-про визнання вимушеного прогулу за період з 30.06.2022 по 08.12.23 у зв'язку що позивачу не надали можливості працевлаштуватись згідно рішення суду від 30.06.2022 справа №755/14564/18
-судово медичну експертизу з висновками щодо умов праці та законної вимоги позивача на працю вдома через вади здоров'я.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб'єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді. Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов'язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства. Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридико-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права. Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. За результатами розгляду справи по суті ухвалюється відповідне судове рішення.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
В той же час, як вбачається із тексту позовної заяви, позивач визначила предмет позову: систематичне грубе порушення трудового законодавства: просить суд: дослідити порушення норм КЗПП - вимушений прогул з 30.06.2022 по 08.12.2023 Просить дослідити та встановити цей факт у суді. Відшкодування вимушений прогул позивач не отримала - з 30.06.2022 по 08.12.2023 Позову згідно ст. 175 ЦПКУ за цей період з 30.06.2022 по 08.12.2023 вона позивач не подавала.
З огляду на викладені обставини убачається, що позивач не конкретизувала ні предмет позову, ні його підстави, та у належний спосіб не виклала обставини якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, позовна заява здебільшого містить обґрунтування щодо обставин звільнення позивача з роботи 27.08.2018 та поновлення позивача на посаді рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2022, а також стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення 27.08.2018 по 04.07.2022, вже були предметом судового розгляду та 31.07.2023 Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі 755/8827/23.
Крім того, із тексту позовної заяви убачається, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №755/3250/25. Із Автоматизованої системи документообігу суду Д3 убачається, що предметом позовних вимог у вказаній справі є визнання незаконними наказів та стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вказана справа перебуває на розгляді та рішення судом не ухвалювалось.
З огляду на викладене убачається, що позивач звертаючись до суду з даним позовом не тільки не обґрунтувала належним чином свої вимоги, але й не визначила їх предмет.
Крім того, суддя звертає увагу позивача на ту обставину, що предметом позовних вимог не можуть бути вимоги про витребування доказів. Призначення експертиз, оскільки такі заяви розглядаються судом в порядку визначеному ст. 84, 103, 116-118 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з додержанням вимог ст.175 ЦПК України, з урахуванням недоліків, наведених в даній ухвалі, долучивши докази на підтвердження викладених у позові обставин.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 30, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про грубе порушення норм трудового законодавства - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: