Справа № 369/19902/25
Провадження №1-кп/369/1399/26
про зімну та продовження строку запобіжних заходів
02.02.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів обвинуваченим та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Києва, офіційно не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Червоні Партизани Чернігівської області, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України -
установив:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України.
На даний час обвинувачена ОСОБА_6 утримується в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 12 лютого 2026 року (включно) з альтернативою внесення застави у розмірі 60 560 грн на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування необхідності продовження запобіжних заходів обвинуваченим прокурор зазначила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а саме ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Вважає, що існують ризики того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, у цьому кримінальному провадженні не є можливим.
Обвинувачена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби.
За таких обставин, вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях констатував, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51, від 17 березня 2011 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, один з яких, а саме ч.2 ст. 307 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, суд визнає доведеним наявність ризиків, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України зокрема, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утриманні матір ОСОБА_9 похилого віку, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, а також тривале перебування ОСОБА_6 під вартою, понад шість місяців, з альтернативною внесення мінімальної застави, яка так і не була нею внесена через відсутність коштів.
З цих підстав, суд вважає за доцільне змінити обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, починаючи з 02 лютого 2026 року до 02 квітня 2026 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який буде необхідним, достатнім та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
В той же час, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у випадку визнання його винуватими в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не може забезпечити його належної процесуальної поведінки, тобто є необхідними у цій конкретній справі.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підлягає задоволенню, а клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 на не пов'язаний з триманням під вартою - слід задовольнити.
За таких обставин, керуючись ст. 176 - 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на не пов'язаний з триманням під вартою - задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 02 квітня 2026 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та встановити їй наступні обов'язки:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом та вимогою;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
Негайно доставити обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Виконання ухвали в частині виконання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 доручити Шевченківському УП ГУНП в м. Києві (вул. Герцена, 9, м. Київ, 04050) за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місці, тобто до 02 квітня 2026 року включно, за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та встановити йому наступні обов'язки:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом та вимогою;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_2 ) без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Виконання ухвали в частині виконання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 доручити Бучанському РУП ГУ НП в Київській області (08150, м. Боярка, вул. Хрещатик, 88) за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на Києво-Святошинський відділ Бучанської окружної прокуратури Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1