"02" лютого 2026 р. Справа № 363/445/26
02 лютого 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №967673 від 24.12.2025 року, гр. ОСОБА_1 , 25.11.2025 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання, повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, кидався в бійку та штурхався, внаслідок чого завдав останньому шкоду психологічному здоров'ю.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся в установлений законом порядку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що встановлено ст.268 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч.1 ст.173-2), діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи (ч.2 ст.173-2) - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Орган (посадова особа), відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Положеннями ст.256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Іншими відомостями, також, є докази, які підтверджують обставини, викладені у протоколі.
Судом встановлено, що обставини відображені у протоколі не знайшли свого підтвердження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме повторного протягом року вчинення порушення передбаченого частинами першою або другою цієї статті.
Суд не може взяти до увагу долучену до матеріалів справи копію постанови Вишгородського районного суду Київської області від 25.02.2025 року, оскільки вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Отже, суд вважає, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не доведено, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство і що в його діях наявний склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вказані обставини, справу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП України відносно ОСОБА_1 ,суд вважає за необхідне закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.247 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя О.Д.Рудюк